Методика застосування засобів навчання географії

Учитель пропонує учням (гру­пам) опрацювати текст, малюнки, додатки 3 і 4 в підручнику, фізичні карти півкуль і України та склас­ти усний (з прикладами, схемами та ілюстраціям) звіт за групами завдань: 1 − гори, II − низовини, III − височини і IV− опис зовнішнього вигляду гір, низовин, височин і плоскогір'їв.

Підчас вивчення рельєфу дна Світового океану учні розгляда­ють шкалу глибин на карті та по­казують райони поширення шельфу, материковий схил, ложе, хребти, окремі острови й Маріанський жолоб, порівнюючи рельєф материків і дна Світового океану.

Важливе місце в навчанні учнів має знання географічної номенклатури. Щоб дитина доб­ре її засвоїла, учитель повинен навчити учня правильно вимовляти, писати й твердо пам'ятати назву, відшукувати й показувати об'єкти на карті, правильно ха­рактеризувати об'єкти.

Для засвоєння учнями географічних назв учитель може вико­ристовувати різні прийоми, а саме: виразно вимовляти назву, складні назви писати на дошці та разом з учнями повторяти, дава­ти фактичні відомості про об’єкт і місце положення його на карті. Назви діти самостійно відшуку­ють на картах і наносять на кон­турну карту. Доцільно з учнями провести гру на точність, швидкість, кількість назв з обо­в'язковим показом на карті.

Робота з контурною картою. Контурна карта необхідна для кращого запам'ятовування географічних назв, а також просторово­го розміщення об'єктів. Перші завдання на контурній карті вико­нуються на уроці під керівництвом і наглядом учителя, який детально розповідає шестикласникам. Про вимоги до роботи з контурною картою, як і яким шрифтом роби­ти надписи, заповнювати легенду карти, як позначати об'єкти. По­стійно наголошується на необхід­ності максимальної точності в нанесенні різних об'єктів, акурат­ності та чистоти. Усі надписи на контурній карті слід виконувати кульковою ручкою друкованим шрифтом. Назву річок і гір розмі­шують уздовж лінії простягання річки й хребта, назви низовин, океанів і материків, великих за площею островів, півостровів, за­ток, окремих морів і держав, па­ралелей і меридіанів. Окремі на­зви розміщуються уздовж на­правлення об'єктів, зокрема сто­лиці держав − по паралелях. Коли назва об’єкта не вміщується на карті, то біля нього ставлять цифру, а в рамці „Умовні позначення“ пишуть, що означає та чи інша цифра.

Під час перевірки контурних карт краще не виправляти помил­ки, а ставити знак запитання.

Контурні карти слід викорис­товувати під час вивчення нового матеріалу й виконання програм­них практичних робіт, закріплен­ня, проведення тематичної атестації, здійснення контролю навчальних досягнень і підготовки домашнього завдання .

Систематична робота з різни­ми картами сприяє кращому за­своєнню учнями програми, дає їм корисні й потрібні в житті знан­ня, навички та вміння.

Це цікаво:

Народна педагогіка у системі освіти
У педагогічній практиці ми досить часто стикаємося з поняттями «система виховання» і «виховна система» на підставі того, що у складному полі функціональному педагогічному процесі важливе використання не окремих, розрізнених заходів, а цілісної, продуманої системи багатобічних дій, що повною мірою м ...

Наукове вивчення як основна форма наукової роботи
Будь-яке наукове дослідження від творчого задуму до кінцевого оформлення наукової праці здійснюється індивідуально. Проте можна визначити і деякі загальні методологічні підходи до його проведення, що прийнято називати вивченням у науковому сенсі. Сучасне науково-теоретичне мислення намагається дійт ...

Досліди Резерфорда. Планетарна модель
У 1911 році фізик Ернест Резерфорд (1871-1936) опромінював найтонші шари металу ядрами Гелію (α-частинками). Більшість α-частинок вільно проходили крізь фольгу, але невелика їх частина відбивалася — «рикошетила», немов від удару об щось тверде. На той час вчені давно зійшлися в думці, що ...