Учитель пропонує учням (групам) опрацювати текст, малюнки, додатки 3 і 4 в підручнику, фізичні карти півкуль і України та скласти усний (з прикладами, схемами та ілюстраціям) звіт за групами завдань: 1 − гори, II − низовини, III − височини і IV− опис зовнішнього вигляду гір, низовин, височин і плоскогір'їв.
Підчас вивчення рельєфу дна Світового океану учні розглядають шкалу глибин на карті та показують райони поширення шельфу, материковий схил, ложе, хребти, окремі острови й Маріанський жолоб, порівнюючи рельєф материків і дна Світового океану.
Важливе місце в навчанні учнів має знання географічної номенклатури. Щоб дитина добре її засвоїла, учитель повинен навчити учня правильно вимовляти, писати й твердо пам'ятати назву, відшукувати й показувати об'єкти на карті, правильно характеризувати об'єкти.
Для засвоєння учнями географічних назв учитель може використовувати різні прийоми, а саме: виразно вимовляти назву, складні назви писати на дошці та разом з учнями повторяти, давати фактичні відомості про об’єкт і місце положення його на карті. Назви діти самостійно відшукують на картах і наносять на контурну карту. Доцільно з учнями провести гру на точність, швидкість, кількість назв з обов'язковим показом на карті.
Робота з контурною картою. Контурна карта необхідна для кращого запам'ятовування географічних назв, а також просторового розміщення об'єктів. Перші завдання на контурній карті виконуються на уроці під керівництвом і наглядом учителя, який детально розповідає шестикласникам. Про вимоги до роботи з контурною картою, як і яким шрифтом робити надписи, заповнювати легенду карти, як позначати об'єкти. Постійно наголошується на необхідності максимальної точності в нанесенні різних об'єктів, акуратності та чистоти. Усі надписи на контурній карті слід виконувати кульковою ручкою друкованим шрифтом. Назву річок і гір розмішують уздовж лінії простягання річки й хребта, назви низовин, океанів і материків, великих за площею островів, півостровів, заток, окремих морів і держав, паралелей і меридіанів. Окремі назви розміщуються уздовж направлення об'єктів, зокрема столиці держав − по паралелях. Коли назва об’єкта не вміщується на карті, то біля нього ставлять цифру, а в рамці „Умовні позначення“ пишуть, що означає та чи інша цифра.
Під час перевірки контурних карт краще не виправляти помилки, а ставити знак запитання.
Контурні карти слід використовувати під час вивчення нового матеріалу й виконання програмних практичних робіт, закріплення, проведення тематичної атестації, здійснення контролю навчальних досягнень і підготовки домашнього завдання .
Систематична робота з різними картами сприяє кращому засвоєнню учнями програми, дає їм корисні й потрібні в житті знання, навички та вміння.
Це цікаво:
Виникнення і становлення технології проблемного навчання
Знання – діти подиву і допитливості. Луї де Бройль Технологія проблемного навчання не нова: вона набула поширення в 20-30-х роках в радянській і зарубіжній школі. В історії педагогіки постановка питань співрозмовнику, що викликають утруднення в пошуках відповіді на них, відома з бесід Сократа, піфа ...
Вплив соціальних факторів на самооцінку учнів
Дошкільник стає школярем, змінюється його внутрішня позиція, самосприйняття, режим, устрій життя, погляди, цінності, мотиви. Це знаходить своє відображення в Я – концепції дитини. Поряд з цим на формування самооцінки школяра мають вплив такі фактори: позиція батьків, вчителів, однокласників, друзів ...
Помилки і правила постановки
навчальних цілей
При постановці навчальних цілей викладачі часто допускають типові помилки, для долання яких рекомендується дотримуватись кількох правил цілепокладання. Типові помилки формулювань навчальних цілей: Визначення цілей через зміст: розглянути питання…, вивчити тему… - таке визначення не є інструментальн ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.