Використання електронних атласів

Бесіда:

− У яких випадках використовуються показані види картографування?

− Які види карт ви знаєте з попередніх курсів?

Із попередніх курсів вам відомо багато видів карт. Давайте пригадаємо наші знання із сучасною картографією карт.

Серед існуючих у картографії географічних карт найбільш широко вживаними є класифікації за:

територіальним охопленням − карти світу і півкуль; суші і Світового океану; материків і океанів; окремих країн, їх частин; морів, проток і заток;

за змістом − загальногеографічні й тематичні;

за масштабом − великомасштабні (1:10000 − 1:200000), середньомасштабні (1:200000 − 1: 1000000), дрібномасштабні (1:1000000 − і дрібніших масштабів);

за призначенням − для національного господарства, освіти, науки, військової справи тощо.

За рівнем синтезу змісту − аналітичні, комплексні і синтетичні.

Учитель: Виходячи з цього, різні групи карт розподіляють за такою ознакою:

Охоплення території: карти світу (зображена вся земна куля), півкуль, материків та їх частин, карти незалежних територій.

(Звертається увага учнів на приклади цих видів карт, які знаходяться на стендах географічного кабінету).

Зміст: загальногеографічні або тематичні (присвячені одній або двом темам). Так, фізична карта відтворює рельєф і воду, політична − державні кордони і адміністративно-територіальний устрій, карта промисловості України й економічної ситуації (ці види карт демонструються учнями як приклади).

3. Масштаб: дрібномасштабні (до 1:1000000). середньомасштабні (від 1: 1000000 до 1:200 000), великомасштабні (від 1:200 000).

Задача. Визначити, яка карта має менший масш­таб: 1:250 000 чи 1:25 000.

Масштаб карти тісно пов'язаний з охопленням те­риторії: великі частини території (океани, материки та ін.) як правило зображені у дрібному масштабі, менші − в середньому або великому.

Задача. Визначити, яка з представлених карт належить до дрібномасштабних, середньомасштабних, великомасштабних?

Учитель. Тематичні карти повніше передають один або декілька елементів, які складають тему карти. Серед тематичних карт виділяють дві основні групи: карти природних явищ (геологічні, рельєфу земної поверхні та дна океанів, ґрунтові, охорони природи, рослинності, тваринного світу) та карти суспільних явищ (населення. економічні, соціальні, .політичні та інші) і карти міжпредметної тематики (наприклад, екологічні, при­родоохоронні).

Як приклад на екран телевізора демонструються із CD атлас світу різні види тематичних карт з аудіосупроводом.

Учитель. Навіщо карти класифікують? Класифікація карт допомагає вибрати саме ту карту, яка потрібна для виконання завдання, тобто сприяє генералізації − одній із головних географічних проблем. Генералізація (від фр. − узагальнювальний, головний) − процес відбору головного без зайвих деталей та його цілеспрямоване уза­гальнення (визначення К. Салішева).

Тому групи карт мають залежно від своєї генералі­зації конкретну особливість − неоднаковий ступінь де­тальності зображення земної кулі.

Якою б не була генералізація, кожній карті влас­тива велика інформативність, наочність та оглядовість. Завдяки цьому карта є головним засобом наукового пізнання не тільки в географії та інших науках про Землю, а й у суспільних, точних та гума­нітарних науках.

Географічна карта є невід'ємним складником при вирішенні господарських завдань, оскільки відіграє рать прекрасного „наочного посібника“, хоч і „розмовляє“ за допомогою умовних знаків. Ні текст, ні живе слово не зможуть повністю замінити карту, узяти на себе всі її функції.

Часто карти об'єднують у географічні атласи.

Атлас − це систематизоване, цілісне зібрання карт, які створюються за єдиною програмою. Такими є, на­приклад, комплексні науково-довідкові атласи. Атлас природних умов та природних ресурсів України, навчально-краєзнавчі атласи, у т. ч. Полтавської області та інші (демонструються різні види атласів, що є в кабінеті).

Це цікаво:

Методика проведення екскурсій в шкільному курсі біології
Однією з форм організації навчальної роботи з біології є екскурсії в природу. Ніякі наочні посібники і слова не замінять дитині безпосереднього спілкування з природою, коли вона чує шум вітру в гілках дерев, бачить різноманітні барви палітри природи, помічає найдрібніші зміни в лісі і на полі. І чи ...

Складання плану дисертації
Від самого початку роботи здобувачеві необхідно мати план дисертації, хоча б попередній, такий, що буде багато разів коригуватися. Робочий план дисертації допомагає авторові скласти його науковий керівник. До обов'язків наукового керівника належить також робота зі складання календарного графіка роб ...

Психолого - педагогічні основи розвитку творчого мислення молодших школярів
Історичний аспект розвитку творчого мислення засобами природи «Історія розвитку всього людства - це послідовність творчих актів створення духовних і матеріальних цінностей індивідуального та суспільного значення. Творчий (інтелектуальний та художній) потенціал людей є рушієм прогресу суспільства. У ...