Застосування наочних засобів у шкільній практиці навчання географії

Педагогіка і виховання » Методика застосування наочних засобів навчання у шкільному курсі фізичної географії » Застосування наочних засобів у шкільній практиці навчання географії

Сторінка 1

Наочні засоби навчання є невід’ємною частиною у формуванні знань, вмінь та навичок учнів. Вони є невід’ємною частиною матеріалу, що викладається. Адже завдяки їм в учнів формується комплексне уявлення про те чи інше явище. Так, у 6 кл. використовуються різноманітні види наочності, а саме карти, атласи, колекції, гербарії, моделі та ін.

Розглянемо використання різних видів наочності на прикладі конкретного уроку.

Тема „Способи зображення Землі“ є досить складною для учнів 6 кла­су. Під час її вивчення учні повинні ознайомитися зі способами зображення Землі на глобусі, плані і кар­ті, вивчити умовні знаки, навчи­тися визначати напрямки й вимірювати відстані на плані і карті й т. ін. Матеріал передбачає почат­кове знайомство учнів із математичною основою карт через введен­ня поняття „масштаб“, що створює додаткові труднощі для усвідомлен­ня та засвоєння навчального мате­ріалу.

З точки зору навчання учнів проце­суальних компетенцій, під час ви­вчення цієї теми є можливість роз­почати формування в учнів уміння простого опису (визначення) і прос­того порівняння (протиставлення і зіставлення), а також створення в них первинних уявлень про ха­рактеристику і повне порівняння (на основі рис протиставлення).

З точки зору дидактики та мето­дики необхідно звернути увагу на кілька моментів.

1. Визначаючи обсяг матеріалу для засвоєння, слід урахувати експери­ментальні дані, наведені І.П. Під­ласим, відповідно до яких за 45 хви­лин навчання учень 6 класу може засвоїти від 9 до 13 інформаційно-смислових одиниць інформації.

2. Принцип вікової відповідності передбачає під час організації на­вчально-пізнавальної діяльності учнів урахувати провідні мотиви віку та провідний мотив діяльності. Для учнів 6 класу вони є такими:

• основне новоутворення віку − почуття психосексуальної адап­тації (за Л. Виготським);

• основний мотив діяльності − по­треба у визнанні іншими людь­ми (через належність до групи, протиставлення себе дорослим, схильність до парадоксів і проти­річ);

• засобами адаптації виступа­ють фантазування, рольові ігри, об'єднання в групи;

• основний тип мислення − кон­кретно-образний, а абстрактний і узагальнюючий матеріал інте­ресу для учнів не становить.

3. Щоб активізувати особистий до­свід учнів і залучити їх до обгово­рення, використовується прийом „від знайомого (побутового) до наукового“. Суть прийому полягає в тому, що спочатку наукове понят­тя формується на основі знайомого уявлення з побуту і лише після усвідомлення його суті підноситься на рівень наукового поняття шляхом введення географічних знань.

4. Важливою психологічною вимо­гою до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів є усвідом­лення ними прикладного характе­ру результатів роботи, навіть якщо їх „відкриття“ носять суб'єктивний характер, тобто вже відомі.

Зі сказаного вище випливає, що основною формою роботи має бути робота в групі з акцентом на емпатію (вживання) і рефлексію; аб­страктні поняття мають бути мак­симально конкретизовані та візуалізовані; інтерес до матеріалу підтримується за допомогою про­тиріччя (або парадоксу), можливістю брати участь у роботі групи, здійснювати дії з базовим матеріа­лом (дія запам'ятовується краще, ніж абстрактні знання).

Основне питання теми:

• Які способи зображення Землі існують у географії?

Щоб відповісти на нього, необхідно знати відповіді на такі підпитання:

• Що таке глобус? Що таке масштаб?

• Що таке план місцевості та з до­помогою чого на ньому пере­дається зображення земної по­верхні?

• Що таке карта і як на ній пере­дається зображення земної по­верхні?

• Як на площині зображуються не­рівності земної поверхні?

Організовуючи навчальні занят­тя з теми, важливо дотримуватися певних приписів, а саме:

• очікувані результати уроку мають бути записані на дошці або вели­кому аркуші паперу ще до почат­ку заняття; з них має починати­ся і ними завершуватися кожний урок;

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Психолого-педагогічна характеристика пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії
Сучасними істориками досвід школи 30–40-х рр. XX в. характеризується як «бездітна педагогіка» із властивим їй відношенням до дитини як до «матеріалу», а до освіти й виховання – як до «озброєння знаннями» і «виробленню» певних якостей – заданих параметрів особистості. Не дивно, що в теоретичних прац ...

Професіограма та її зміст
Система вимог до людини з кожної професії називається професіограмою. Професіограма — це спеціальна карта, яка містить розгорнутий перелік умов і характеристик трудової діяльності по конкретній професії, її окремих вимог і професійно важливих якостей, якими повинен володіти працівник. Перелік вимог ...

Професійно значущі якості сучасного вчителя
Проаналізувавши лише деякі підходи, можна побачити, що серед вчених не існує єдиної думки щодо питання про структуру необхідних учителю професійно-значущих якостей особистості. На нашу думку, вчителя, в першу чергу, повинні відрізняти гуманістичні якості, такі як емпатія, такт, толерантність, вмінн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com