Застосування наочних засобів у шкільній практиці навчання географії

Педагогіка і виховання » Методика застосування наочних засобів навчання у шкільному курсі фізичної географії » Застосування наочних засобів у шкільній практиці навчання географії

Сторінка 1

Наочні засоби навчання є невід’ємною частиною у формуванні знань, вмінь та навичок учнів. Вони є невід’ємною частиною матеріалу, що викладається. Адже завдяки їм в учнів формується комплексне уявлення про те чи інше явище. Так, у 6 кл. використовуються різноманітні види наочності, а саме карти, атласи, колекції, гербарії, моделі та ін.

Розглянемо використання різних видів наочності на прикладі конкретного уроку.

Тема „Способи зображення Землі“ є досить складною для учнів 6 кла­су. Під час її вивчення учні повинні ознайомитися зі способами зображення Землі на глобусі, плані і кар­ті, вивчити умовні знаки, навчи­тися визначати напрямки й вимірювати відстані на плані і карті й т. ін. Матеріал передбачає почат­кове знайомство учнів із математичною основою карт через введен­ня поняття „масштаб“, що створює додаткові труднощі для усвідомлен­ня та засвоєння навчального мате­ріалу.

З точки зору навчання учнів проце­суальних компетенцій, під час ви­вчення цієї теми є можливість роз­почати формування в учнів уміння простого опису (визначення) і прос­того порівняння (протиставлення і зіставлення), а також створення в них первинних уявлень про ха­рактеристику і повне порівняння (на основі рис протиставлення).

З точки зору дидактики та мето­дики необхідно звернути увагу на кілька моментів.

1. Визначаючи обсяг матеріалу для засвоєння, слід урахувати експери­ментальні дані, наведені І.П. Під­ласим, відповідно до яких за 45 хви­лин навчання учень 6 класу може засвоїти від 9 до 13 інформаційно-смислових одиниць інформації.

2. Принцип вікової відповідності передбачає під час організації на­вчально-пізнавальної діяльності учнів урахувати провідні мотиви віку та провідний мотив діяльності. Для учнів 6 класу вони є такими:

• основне новоутворення віку − почуття психосексуальної адап­тації (за Л. Виготським);

• основний мотив діяльності − по­треба у визнанні іншими людь­ми (через належність до групи, протиставлення себе дорослим, схильність до парадоксів і проти­річ);

• засобами адаптації виступа­ють фантазування, рольові ігри, об'єднання в групи;

• основний тип мислення − кон­кретно-образний, а абстрактний і узагальнюючий матеріал інте­ресу для учнів не становить.

3. Щоб активізувати особистий до­свід учнів і залучити їх до обгово­рення, використовується прийом „від знайомого (побутового) до наукового“. Суть прийому полягає в тому, що спочатку наукове понят­тя формується на основі знайомого уявлення з побуту і лише після усвідомлення його суті підноситься на рівень наукового поняття шляхом введення географічних знань.

4. Важливою психологічною вимо­гою до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів є усвідом­лення ними прикладного характе­ру результатів роботи, навіть якщо їх „відкриття“ носять суб'єктивний характер, тобто вже відомі.

Зі сказаного вище випливає, що основною формою роботи має бути робота в групі з акцентом на емпатію (вживання) і рефлексію; аб­страктні поняття мають бути мак­симально конкретизовані та візуалізовані; інтерес до матеріалу підтримується за допомогою про­тиріччя (або парадоксу), можливістю брати участь у роботі групи, здійснювати дії з базовим матеріа­лом (дія запам'ятовується краще, ніж абстрактні знання).

Основне питання теми:

• Які способи зображення Землі існують у географії?

Щоб відповісти на нього, необхідно знати відповіді на такі підпитання:

• Що таке глобус? Що таке масштаб?

• Що таке план місцевості та з до­помогою чого на ньому пере­дається зображення земної по­верхні?

• Що таке карта і як на ній пере­дається зображення земної по­верхні?

• Як на площині зображуються не­рівності земної поверхні?

Організовуючи навчальні занят­тя з теми, важливо дотримуватися певних приписів, а саме:

• очікувані результати уроку мають бути записані на дошці або вели­кому аркуші паперу ще до почат­ку заняття; з них має починати­ся і ними завершуватися кожний урок;

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Розробка лекцій, практичних робіт, опорних конспектів
В цьому пункті другого розділу розроблені лекції, практичні роботи, опорні конспекти до змістовного модуля I «Основні поняття теорії диференціальних рівнянь. Рівняння з відокремлюючими змінними». Методичні особливості вивчення змістовного модуля I «Основні поняття теорії диференціальних рівнянь. Рі ...

Історія виникнення технології
Докорінна зміна освітньої мети переорієнтовує процес навчання на особистість дитини — його гуманізацію, загальнорозвивальний характер. Особистісно орієнтоване навчання передбачає організацію навчання на засадах глибокої поваги до особистості вихованця, врахування особливостей індивідуального розвит ...

Невдачі у навчанні як головна перешкода успішності у дорослому віці
Щаслива особистість – гуманістична мета освіти й сімейного виховання. Попри очевидну актуальність проблематики в науковій літературі не зустрічається єдиного бачення особистістю ідеалу. Це можна пояснити різницею ціннісних акцентів та досвідних смислів різних авторів. Чи є якийсь зв'язок успішності ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com