Застосування наочних засобів у шкільній практиці навчання географії

Педагогіка і виховання » Методика застосування наочних засобів навчання у шкільному курсі фізичної географії » Застосування наочних засобів у шкільній практиці навчання географії

Сторінка 11

Хід уроку

І. Мотиваційно-організаційний етап (7 хв.)

1. Кожна людина живе в часі і про­сторі. Всі події відбуваються з нами колись (час) і десь (простір). Часом, як ви вже, напевно, знаєте, займається історія, а про­стором − географія. Хоча ми над цим і не замислюємося, значення простору і пов'язаних з ним умінь і навичок відіграє у нашо­му житті дуже важливу роль.

• Як ви вважаєте, скільки разів на день ми свідомо або несвідомо виконуємо дію, яку географи на­зивають „орієнтування“? (Вчи­тель заслуховує кілька відповідей учнів). Ми виконуємо її щоразу, коли зрушуємо з місця! З дому − до школи, з класу − у клас, з ко­ридору − до їдальні, з-за пар­ти − до дошки. Ці шляхи ми про­ходили вже не одну сотню разів і тому робимо це не замислюючись. Але одна справа − орієнту­ватися в школі або своєму місті, які нам чудово знайомі, і зовсім інша − у незнайомому місті або незнайомій місцевості!

• Як ви вважаєте, звідки люди мо­жуть дізнатися про інші краї, про їхні дороги, річки, місцерозташування міст і сіл? (Учитель стиму­лює учнів до відповіді, ставлячи в разі необхідності додаткові за­питання. В результаті бажано ви­вести учнів на такі відповіді: роз­повіді мандрівників, плани, кар­ти тощо).

• А як ви вважаєте, усна розповідь мандрівника чи план і карта допо­можуть вам краще орієнтуватися на незнайомій місцевості? (Вчи­тель може замінити бесіду грою. Він повідомляє, що в класі захо­вана цукерка і вона буде належа­ти тому, хто її знайде. Він викли­кає до дошки двох учнів: одного, який згадав про план або карту, і дає йому план із зображенням місця, де захована цукерка; і дру­гого, який назвав розповідь ман­дрівника, і починає розповідати йому, де захована цукерка. Зро­зуміло, що перший учень раніше знайде цукерку).

Після цього вчитель ставить запи­тання:

Чому ж план кращий, ніж розпо­відь?

Учитель заслуховує кілька відпо­відей учнів і робить короткий ви­сновок:

• Отже, зображення земної по­верхні на плані або карті більш точне і повне, ніж розповідь про неї. Люди давно це зрозуміли. Ще в кам'яному віці вони малю­вали грубі й неточні плани міс­цевості, на якій вони прожива­ли. З часом, коли люди розсели­лися по нових землях, коли між ними налагодились торговель­ні та культурні зв'язки, виник­ла потреба в інших, більш точ­них способах зображення земної поверхні. Які ж способи зобра­ження земної поверхні придума­ли люди? Наскільки вони точні? Яку користь їх знання може дати кожному з нас у повсякденному житті? Де можуть знадобитися? Відповіді на ці й багато інших за­питань ми з вами дізнаємося, ви­вчивши нову тему.

2. Учитель повідомляє учням назву нової теми, її основне питання, очікувані результати і час, від­ведений на її вивчення. З метою кращої орієнтації учнів у робо­ті протягом вивчення нової теми пропонується переглянути від­повідні сторінки підручника та „робочі картки“ (до 1 хв.). Після цього вчитель повідомляє: щоб відповісти на основне питання теми, спочатку необхідно буде відповісти на чотири підпитання (Що таке глобус і що таке масштаб? Що таке план і карта? Що таке умовні знаки? Як на площині зображуються нерівно­сті земної поверхні?). На першо­му уроці буде знайдено відповідь на перше з них.

3. Після цього вчитель повідомляє учням тему уроку, його план, основне питання уроку та очікувані результати.

II. Виконавчий етап діяльності учнів на уроці (33 хв)

1. Способи зображення Землі

(Фронтальна, евристична бесіда, 6 хв.)

Учитель. Отже, життєві потреби людей змусили їх шукати способи зображення земної поверхні. Спо­чатку це були плани місцевості, потім карти, ще пізніше − глобуси і, врешті-решт, коли з'явилися літаки, космічні кораблі та фотографування,− аерофотознімки (тобто знімки земної поверхні, зроблені з висоти, з повітря (від лат. аерос − „повітря“). (Демонструє названі способи зображення Землі.)

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13

Це цікаво:

Форми та методи організації гурткових занять
Процесу економічного виховання передує педагогічне планування, прогнозування, передбачення. Прогнозування – найбільш широкий та узагальнений процес. В. О. Сухомлинський з цього приводу писав: "Без наукового прогнозування, без уміння закладати в людині ті зерна, які дадуть плоди лише через деся ...

Предметний урок та його значення у навчально-виховному процесі початкової школи
У процесі навчання природознавства використовується специфічний тип уроку - предметний. Він має свою історію теоретичної розробки в методиці викладання предмета та практичного застосування в початковій школі. Принципи предметного навчання були розвинуті ще в працях Я.А. Коменського та Й.Г. Песталоц ...

Формування екологічної культури школярів: психолого-педагогічний аспект
Розгляд проблеми оптимізації взаємозв’язків і взаємозалежностей у системі «людини – суспільство – навколишнє середовище» має важливий і незаперечно актуальний сьогодні психолого-педагогічний аспект. Оскільки аналіз практики невпинно зростаючого антропогенного впливу на довкілля підтверджує положенн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com