• Які види масштабів існують?
• Що означає перша цифра в масштабі?
• Що означає друга цифра в масштабі?
• Чому в числовому та іменованому масштабах перша цифра завжди 1?
• Для чого в лінійному масштабі перший відрізок поділений на менші відрізки, які через один заштриховані?
• Як і з допомогою чого відбувається робота з лінійним масштабом?
Після самостійної роботи учнів з підручником учитель проводить бесіду за цими запитаннями.
Учитель пропонує учням роздивитися глобуси, що стоять на їх партах, і визначити, в якому вигляді на них подано масштаб і що він означає. Далі він повідомляє, що учні будуть тренуватися у визначенні реальних відстаней, які зображені на глобусі.
• Чи можна для цього використати циркуль-вимірювач? Чому?
• Який вихід ви запропонуєте з цієї скрутної ситуації? (Навіщо на кожній парті лежить гнучка лінійка і нитка? Як їх можна використати?)
Учитель показує учням дії та їх послідовність з вимірювання відстаней на глобусі та їх переведення в реальні відстані на місцевості. Розрахунки він проводить на дошці. Учні повторюють дії вчителя на своїх глобусах, а розрахунки − в зошитах.
Учні виконують тренувальні вправи. Бажано, щоб кожен учень виконав кожну вправу самостійно. Після кожної вправи вчитель шляхом бесіди проводить рефлексію за такими запитаннями:
• Який результат ви отримали?
• Що ви зробили, щоб отримати його? (У разі виявлення помилки додаються запитання: Яка помилка допущена? Чому ми припустилися помилки? Як її можна виправити?)
Завдання 1. Визначте відстань від Києва до Північного полюса.
Завдання 2. Визначте найменшу відстань від Києва до екватора.
Завдання З*. У вас різні за розмірами глобуси, але довжина екватора одна й та сама − 40 тис. км. Поміряйте, скільки сантиметрів займає екватор на вашому глобусі, та визначте його масштаб. Знайдіть масштаб на глобусі та порівняйте його зі своїм результатом. Про що це свідчить?
Практична робота 2. Розв'язування задач з переведення числового масштабу в іменований
(Практична робота проводиться в практичному зошиті для 6 класу (автор О.Г. Стадник, ТОВ „Видавництво "Ранок"“, 2005, с. 5-7). Як зразок виконуються по одному прикладу з трьох завдань.
III. Контрольно-коригувальний етап уроку (5 хв.)
Учитель нагадує дітям основне питання уроку і називає по черзі його очікувані результати. Після кожного очікуваного результату учні відповідають, чи досягли вони його.
Учитель підбиває підсумок уроку, виставляє і стисло коментує оцінки, задає домашнє завдання.
IV. Домашнє завдання
Прочитати підручник, висновки 1, 5, самостійно дати відповіді на очікувані результати уроку (усно), закінчити практичну роботу.
Це цікаво:
Педагогічні ідеї О.В. Духновича
Визначну педагогічну діяльність у першій половині та середині XIX ст. проводив на Закарпатті Олександр Васильович Духнович (1803—1865). Педагог стверджує, що дитина стає особистістю, людиною тільки тоді, коли вона набуває освіту і виховання. Людина без виховання, на думку О.В. Духновича, подібна до ...
Авторські пропозиції та їх результативність
Досвід вчителів та наші спостереження (див. 2.1) підтверджують, що характер контактів з учнями залежить від індивідуально-психологічних якостей учителя, що стосуються комунікації, вміння слухати, спостерігати, реагувати на приязнь, симпатію й антипатію, висловлювати накази, доручення, прохання. Зап ...
Система оцінювання в загальноосвітній школі
У перші чотири роки в початковій школі працює система оцінювання: Foarte bine (FB) — відмінно, Bine (B) — добре, Satisfăcător/Suficient (S) — задовільно, Nesatisfăcător/Insufficient (N/I) — незадовільно. Школярі, які отримали незадовільно, складають іспити заново влітку протягом ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.