• мотиваційно-організаційні та контрольно-коригувальні етапи уроку необхідно проводити фронтально, переважно методами „брейнстормінг“, „асоціації на дошці“ тощо, що дозволяє задіяти особистий досвід більшості учнів класу;
• учні повинні знати, що перевірка їх знань, умінь і навичок протягом вивчення теми проводиться з метою виявлення та виправлення помилок, а не з метою виставлення оцінки, що проміжне оцінювання в бали не переводиться і на кінцеву оцінку за тему не впливає; організовуючи роботу в малих і середніх групах, їх формування бажано здійснити або за випадковою ознакою, або за бажанням учнів;
• вкрай важливою вимогою під час вивчення цієї теми є використання наочності. При цьому слід враховувати таке. По-перше, на мотиваційно-організаційному етапі навчального заняття, коли відбувається усвідомлення завдань для роботи груп, розуміння поставленої проблеми, необхідно використовувати настінну наочність, тобто таку, яку одночасно бачать усі учні класу. Це можуть бути кодоплівки для графопроектора, картини, фотографії, малюнки, фрагменти карт і планів місцевості великих розмірів. По-друге, під час роботи з планом місцевості або топографічною картою бажано використовувати одну й ту саму карту або один і той же план місцевості. Як свідчить практика, це позбавляє учнів необхідності витрачати час на загальне ознайомлення з новим джерелом географічної інформації на кожному наступному навчальному занятті і дозволяє зосередитися на змісті нового матеріалу. По-третє, для перевірки засвоєних знань, умінь і навичок під час тематичної атестації, навпаки, фрагмент карти або плану має бути змінений. По-четверте, слід прагнути до співвіднесеності умовно-графічного зображення географічного об'єкту з його картиною або фотографією, що дозволить учням розвивати «картографічне мислення і бачення» (бачити реальний образ за його умовним зображенням), що буде надзвичайно корисним під час переходу до вміння аналізувати карти, внесе елемент естетики й буде виховувати в учнів любов до рідної природи.
Зміст теми містить можливості для реалізації стратегічної мети освіти, а саме − створення сприятливих умов для розвитку особистості учня, тобто може бути використаний учителем для формування і поглиблення в учнів компетенцій або їх елементів. З цією метою проведений дещо відмінний від загальноприйнятого розподіл навчального матеріалу за темами уроків і визначені компетенції та їх елементи, що формуються на кожному з них.
Розглянемо все це на прикладі конкретного уроку, який нами був проведений під час практики у спеціалізованій школі №29. Зріз знань, проведений після уроку, показав його ефективність [Додаток Ж].
Наочність є невід’ємною частиною навчального процесу, вона використовується як при засвоєнні нових знань, так і при контролі і корекції, або ж у поєднанні. Дану ситуацію можна розглянути на прикладі уроку в 7 класі на тему „Фізико-географічне положення південних материків“.
Під час проведення уроку потрібно враховувати:
вікові та психологічні особливості учнів;
рівень знань;
усвідомленнями учнями необхідності у досягненні певних результатів.
Тема: Фізико-географічне положення південних материків.
Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про фізико-географічне положення південних материків; розвивати навички порівнювати, шукати подібні і відмінні риси; використовувати знання, уміння та навички роботи з картою при визначенні ФГП; перевірити знання учнів з елементів номенклатури ФГП; розвивати вміння порівнювати відомі факти, знаходити причинно-наслідкові зв'язки, робити узагальнення і висновки; прищеплювати учням культуру розумової праці, збуджувати інтерес до вивчення предмета.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта світу; малюнки і фото органічного світу; слайди тектонічної будови Африки та органічного світу Південної Америки; корали і морська зірка; атласи за сьомий клас.
Це цікаво:
Аналіз ефективності розробленої методики підвищення реабілітаційної культури
батьків, які виховують дітей із ринолалією
Для того, щоб довести ефективність використання нового підходу в роботі з родинами ми провели повторне анкетування батьків логопедичної групи. В результаті анкетування було з’ясовано, що у 70% батьків (7 осіб) діагностовано середній рівень сформованості логопедичної культури; у 30% батьків (3 особи ...
Організація і зміст експериментального дослідження
Дипломне дослідження мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи. На теоретичному етапі (І семестр) була визначена сфера і проблема дослідження; вивчалася педагогічно-психологічна, методична література з даної теми; аналізувалася робота вчителів початкових класів у галузі ме ...
Способи організації системи уроків української мови
та розвитку зв’язного мовлення в умовах диференційованого навчання
Одним з найважливіших показників рівня культури людини, її мислення, інтелекту є її мовлення. Вперше виникнувши у ранньому дитинстві у вигляді окремих слів, що не мають ще чіткого граматичного оформлення, мовлення поступово збагачується і ускладнюється. Дитина оволодіває фонетичними і лексичними зн ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.