Застосування наочних засобів у шкільній практиці навчання географії

• мотиваційно-організаційні та контрольно-коригувальні ета­пи уроку необхідно проводити фронтально, переважно метода­ми „брейнстормінг“, „асоціації на дошці“ тощо, що дозволяє задіяти особистий досвід більшос­ті учнів класу;

• учні повинні знати, що перевірка їх знань, умінь і навичок протягом вивчення теми проводиться з метою виявлення та виправлен­ня помилок, а не з метою вистав­лення оцінки, що проміжне оці­нювання в бали не переводить­ся і на кінцеву оцінку за тему не впливає; організовуючи роботу в малих і середніх групах, їх фор­мування бажано здійснити або за випадковою ознакою, або за бажанням учнів;

• вкрай важливою вимогою під час вивчення цієї теми є вико­ристання наочності. При цьому слід враховувати таке. По-пер­ше, на мотиваційно-організацій­ному етапі навчального заняття, коли відбувається усвідомлен­ня завдань для роботи груп, ро­зуміння поставленої проблеми, необхідно використовувати на­стінну наочність, тобто таку, яку одночасно бачать усі учні класу. Це можуть бути кодоплівки для графопроектора, картини, фото­графії, малюнки, фрагменти карт і планів місцевості великих роз­мірів. По-друге, під час роботи з планом місцевості або топогра­фічною картою бажано використовувати одну й ту саму карту або один і той же план місцевості. Як свідчить практика, це позбав­ляє учнів необхідності витрача­ти час на загальне ознайомлення з новим джерелом географічної інформації на кожному на­ступному навчальному занятті і дозволяє зосередитися на зміс­ті нового матеріалу. По-третє, для перевірки засвоєних знань, умінь і навичок під час тематич­ної атестації, навпаки, фрагмент карти або плану має бути зміне­ний. По-четверте, слід прагну­ти до співвіднесеності умовно-графічного зображення геогра­фічного об'єкту з його картиною або фотографією, що дозволить учням розвивати «картографіч­не мислення і бачення» (бачити реальний образ за його умовним зображенням), що буде надзви­чайно корисним під час перехо­ду до вміння аналізувати карти, внесе елемент естетики й буде виховувати в учнів любов до рід­ної природи.

Зміст теми містить можливості для реалізації стратегічної мети осві­ти, а саме − створення сприятли­вих умов для розвитку особистості учня, тобто може бути використа­ний учителем для формування і по­глиблення в учнів компетенцій або їх елементів. З цією метою проведе­ний дещо відмінний від загальноприйнятого розподіл навчального матеріалу за темами уроків і ви­значені компетенції та їх елементи, що формуються на кожному з них.

Розглянемо все це на прикладі конкретного уроку, який нами був проведений під час практики у спеціалізованій школі №29. Зріз знань, проведений після уроку, показав його ефективність [Додаток Ж].

Наочність є невід’ємною частиною навчального процесу, вона використовується як при засвоєнні нових знань, так і при контролі і корекції, або ж у поєднанні. Дану ситуацію можна розглянути на прикладі уроку в 7 класі на тему „Фізико-географічне положення південних материків“.

Під час проведення уроку потрібно враховувати:

вікові та психологічні особливості учнів;

рівень знань;

усвідомленнями учнями необхідності у досягненні певних результатів.

Тема: Фізико-географічне положення південних материків.

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про фізико-географічне положення південних мате­риків; розвивати навички порівнювати, шукати подібні і відмінні риси; використовувати знання, уміння та навички роботи з картою при визначенні ФГП; пере­вірити знання учнів з елементів номенклатури ФГП; розвивати вміння порівнювати відомі факти, знаходи­ти причинно-наслідкові зв'язки, робити узагальнення і висновки; прищеплювати учням культуру розумової праці, збуджувати інтерес до вивчення предмета.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта світу; малюнки і фото органічного світу; слайди тектонічної будови Африки та органічного світу Південної Америки; корали і морсь­ка зірка; атласи за сьомий клас.

Це цікаво:

Аналіз ефективності розробленої методики підвищення реабілітаційної культури батьків, які виховують дітей із ринолалією
Для того, щоб довести ефективність використання нового підходу в роботі з родинами ми провели повторне анкетування батьків логопедичної групи. В результаті анкетування було з’ясовано, що у 70% батьків (7 осіб) діагностовано середній рівень сформованості логопедичної культури; у 30% батьків (3 особи ...

Організація і зміст експериментального дослідження
Дипломне дослідження мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи. На теоретичному етапі (І семестр) була визначена сфера і проблема дослідження; вивчалася педагогічно-психологічна, методична література з даної теми; аналізувалася робота вчителів початкових класів у галузі ме ...

Способи організації системи уроків української мови та розвитку зв’язного мовлення в умовах диференційованого навчання
Одним з найважливіших показників рівня культури людини, її мислення, інтелекту є її мовлення. Вперше виникнувши у ранньому дитинстві у вигляді окремих слів, що не мають ще чіткого граматичного оформлення, мовлення поступово збагачується і ускладнюється. Дитина оволодіває фонетичними і лексичними зн ...