На даному теоретичному етапі дослідження вирішувалося завдання розкриття сутності проблеми розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики та позакласній роботі. Для цього застосовані такі наукові методи дослідження, як теоретичне вивчення та аналіз наукових джерел з музичної педагогіки, методики музичного виховання, психології.
У праці «Психологія творчості» Роменець В.А. пише, що творчість людини — від підліткового віку до шедеврів зрілого генія — це вияв духовних можливостей особистості, демонстрація безмежних людських якостей.
Саме такий підхід робить теоретично переконливим і практично необхідним розмежування стереотипного і творчого мислення.
З поміж проблем філософських та психологічних в усі віки вирізняли такі, що заслуговують на статус вершинних, еталонних, взірцевих. Проблема творчості, проблема людини як творця, проблема людського життя, як творчого сходження до власного « Я » - безумовно серед них.
Галина Панченко у праці «Методика розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки» зазначає, що попри відсутність чіткого визначення поняття “творчі здібності”, що пояснюється насамперед труднощами уніфікації міждисциплінарних напрацювань та об’єктивною складністю феномену, сам факт системної уваги розгалуженого корпусу гуманітарних наук до креативних аспектів самореалізації особистості у різних дослідницьких контекстах засвідчує доречність застосування такого підходу до вивчення особливостей процесу підготовки фахівців музично-педагогічного профілю.
У праці «Музична педагогіка» Олексюк О.М. вважає що ознайомлення учнів з кращими зразками музичної творчості — основа ідейного та морального виховання, формування музичного смаку; емоційний відгук на музику формується разом із розвитком спеціальних музичних здібностей; першою умовою розвитку цих здібностей.
Також Олексюк О.М. вважає, що розвиток музичного сприймання школярів забезпечуються їх активним включенням до музично — творчої діяльності, і чим активніша і різнобічніша діяльність учнів, тим глибше їхнє пізнання музики.
Пізнавальна — творчі можливості учнів розвиваються в активній музичній діяльності, у цілеспрямованому аналізі музичних творів, бо тільки власна творча діяльність є запорукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх смаків і переконань.
Олексюк О. М. пише: що дітей завжди приваблює самостійна музична діяльність, активне спілкування з музикою. Ця діяльність на уроці організовується через постановку запитань і завдань, які мають зосередити увагу га музиці, упорядкувати спостереження за нею.
У праці «Формування у школярів естетичного сприймання дійсності в музично творчій діяльності» Оксана Василівна Матійчак пише: сформованість естетичного ставлення до дійсності є інтегрованим утворенням у структурі особистості, що включає здатність до сприймання та оцінювання цілісної картини світу, розуміння естетичної сутності її об'єктів, наявність мистецьких знань, умінь і навичок; розвиненість мотиваційнопотребнісної установки на естетичне освоєння навколишнього світу, яка реалізується, в здатності особливості до самостійної творчості, уможливлює позитивні зміни в характері, у ставленні до природи, у взаємовідносинах з колективом та родиною.
У праці «Методика музичного виховання дітей» Кушка Я.С. зазначає що: гра на музичних iнструментах – широке поле навчання творчих прийомiв: iмпровiзацiї, iнтерпретацiї, композицiї. Дитина, у котрій буде закладена основа творчостi, пiзнiше проявлятиме її в своїй майбутнiй професiї, навiть якщо ця професія буде далекою вiд музики, у вигляді iнiцiатив i рацiоналiзаторських пропозицiй.
В свою ж чергу В.О. Холоденко у праці «Розвиток творчої активності молодших школярів у процесі інтеграції різних видів музичної діяльності» вважає що численні дослідження науковців у галузі психології, педагогіки, філософії доводять, що творча активність, якщо її не стимулювати і не підтримувати з віком згасає, знижується пізнавальна активність та інтелектуальні можливості. Люди ж, які мали активну життєву позицію, багато і наполегливо працювали тобто їхня діяльність мала активний характер, успішно реалізували свій потенціал, більше того, збагачували його на новий (вищий) якісний рівень. Школа має врахувати важливість і намагатися організувати навчальний процес так, щоб кожна дитина, починаючи з себе з молодшого шкільного віку, мала змогу реалізуватися як творча особистість. Залучення дитини до мистецтва, через діяльність у його галузі, є одним із сильних впливів на становлення особистості, розвиток її потенціалу та її практичну діяльність. Завдяки іманентним якостям мистецтво сприяє цілісному формуванню особи: її духовного світу, світогляду, морально — естетичних відношень, і потреб і творчих здібностей.
Холоденко В.О. вважає що структура поняття творчість та творча активність є критеріями та показниками педагогічного діагностування рівні розвиненості творчої активності учнів у галузі музичного мистецтва; особливості інтеграції різних видів музичної діяльності та їхній вплив на формування творчої особистості.
Це цікаво:
Можливості уроків музики та
позакласної роботи для розвитку музичної творчості підлітків
На даному етапі курсового дослідження вирішувалося завдання розкриття можливостей уроків музики та позакласної роботи для розвитку музичної творчості підлітків. Для цього застосовані такі наукові методи дослідження, як теоретичне вивчення та аналіз наукових джерел (дисертаційних робіт) з методики м ...
Педагогічні та психологічні основи формування інтелекту
У широкому контексті під поняттям інтелект розуміють усю пізнавальну здатність людини – відчуття, сприйняття, пам’ять, уявлення, мислення ; у вузькому – загальну здатність індивіда пізнавати світ і розв’язувати проблеми, що визначають успішність у певному виді діяльності. До цього також можна додат ...
Метод гри у розвитку усного мовлення на уроках іноземної мови в початковій
школі. Види ігор
Про навчальні можливості використання ігрового методу відомо давно. Багато вчених, такі як Ельконін Д.Б., Стронін М.Ф., Макаренко А.С., Сухомлинський В.О., Д.Б. Ельконіна, що займаються методикою навчання іноземним мовам, справедливо звертали увагу на те, що ігрова діяльність на уроці іноземної мов ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.