Методичні рекомендації з розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі

Концептуальним етапом розвитку музичної творчості підлітків є період 7-8-х класів. На цьому етапі у підлітків краще розкривається і шліфується знання і уміння засвоєні за попередні два роки навчання. Учні осмислено включаються в створення нових, або аранжування відомих музичних творів композиторів класиків та сучасників. Для цього учням старших класів даються певні завдання згідно до стандартної програми Ростовського О.Я., та Сбітнєвої Л.Н. Але стандартну програму можна трохи модернізувати.

Наприклад:

«Юний композитор та аранжувальник» учні обирають будь-який власний, або інший простий легкий пісенний, фортепіанний твір записують його на комп'ютері в програмі нотний редактор, конвертують в midi формат та переміщюють вже готовий аудіо запис в програму для створення аранжування, далі учні обирають різні тембри різних музичних інструментів які їм сподобались. Також учні можуть експериментувати з різними музичними стилями такими як (класика, рок, джаз, хіп-хоп та інші.)

Такі завдання являються імпульсом до подальшої більш складної музичної творчості тому є необхідність зацікавити учнів знайомлячи учнів з такими цікавими завданнями. При цьому є необхідність спрямувати учнівську музичну творчість у поєднанні з різними мистецькими напрямками: літературним, образотворчим, театрально — драматичним та іншими різним напрямками мистецтва.

Челишева І.В. пропонує на уроках музики у старших класах використовувати певні розвиваючі задачі: Розвиток здібностей (особливо музично творчих здібностей), музичного слуху, пам'яті творчого мислення, творчої уяви. Розвиток музично творчих здібностей є особливо гострою проблемою методики музичного виховання. Але ж підлітки це — діти, що вважають себе дорослими людьми і прагне до самореалізації усіма способами та звичками. І звісно що, будь то урок музики чи позакласна робота повинна надати підліткам таку можливість. Але для цього потрібно розвивати їхнє підліткове мислення.

В даному випадку наголошуючи про музичне мислення, ми маємо на увазі процес відображення істотних властивостей музичних явищ, їх взаємозв'язку, закономірності розвитку. Натомість перед вчителем стоїть завдання щодо розвитку самостійності мислення підлітків, що виражається в умінні використовувати свій досвід, але при цьому зберігати незалежність власної думки. Також у процесі роботи з аранжуванням музичних творів потрібно обов'язково розвивати критичне мислення, уміння розкривати будь-які причини виникнення певних явищ наукового погляду.

Для цього Алієвим Ю.Б. був запропонований «Метод проблемного викладання матеріалу», він спрямований на залучення учнів до самостійної роботи і пошуку знань.

Також Ю.Б. Алієвим були запропоновані положення, спираючись на методи які працює найбільш успішно;

Формування самостійності музичного мислення й активність у пошуку знань про музику, музичну творчість та різні види музичної діяльності;

проблемна ситуація повинна включати три компоненти: необхідність у створення нової музичної дії, невідоме, котре необхідно розкрити; залучення можливості учнів до виконання творів; прийняття проблеми більшості класу.

Будь яка проблема повинна бути вирішена, або самими учнями, або вчитель сам повинне направити учнів до шляху вирішення проблеми;

М.З. Красильниковою був розроблений «Метод створення шедеврів» у програмі «До вершини мистецтва». Він спрямований на збагачення учнями логіки музичних композицій і можливість «створення» музичного твору, виходячи з цієї логіки. Метод вимагає досить кропіткої роботи як у рамках інтонаційного розвитку тем, так і в рамках композиційного, структуровано-аналітичного збагачення музики. Акцент на композиційній логіці твору приводить до його правильного сприйняття як цілісних явищ. Реалізація принципу єдності діяльності композитора-виконавця відбувається на більш якісно глибокому рівні, по суті створюючи в кожного учасника творчого процесу ілюзію активної участі у створенні «музичного шедевра».

Це цікаво:

Формування уявлень про види і жанри образотворчого мистецтва в початкових класах
Відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти предмет "Образотворче мистецтво" реалізує креативно-змістову, продуктивну, творчу лінію візуального мистецтва. Тому в процесі дослідження ставилися такі найголовніші завдання викладання образотворчого мистецтва в експери ...

Система навчання у вищій професійній освіті
У 1632 році у "Великій дидактиці" Ян Амос Коменський обґрунтував доцільність форм та систем навчання. До ХVІІ ст. було індивідуальне навчання студентів. Нині є три системи навчання: індивідуальна, класно-урочна, лекційно-семінарська. У вищій школі вони всі використовуються: індивідуальна ...

Активні методи навчання
Безпосереднє залучення студентів в активну учбово-пізнавальну діяльність у ході навчального процесу пов'язане із застосуванням прийомів і методів, що одержали узагальнену назву активні методи навчання. А.М. Смолкін дає наступне визначення: Активні методи навчання – це способи активізації учбово-піз ...