Поняття про дисципліну в радянські і в наші часи

Питання про дисципліну глибоко розроблене Макаренком. Він розкриває нове розуміння дисципліни і нові шляхи її виховання.

В наш час дисципліна розуміється набагато ширше, ніж до революції. У дореволюційному суспільстві дисципліна була лише зовнішнім явищем, «певною мірою це був метод владарювання, метод приведення особи до покірності».

У Радянській державі розуміння дисципліни як явища зовнішнього порядку — найзгубніша помилка, яка тільки може бути у виховній установі. «У нашому суспільстві . недисциплінована людина — це людина, виступаюча проти суспільства, і таку людину ми розглядаємо не тільки з погляду зовнішньої технічної зручності, але з погляду політичної і етичної». Тому і дисципліна в нашому суспільстві «стає не технічною, а обов'язково етичною категорією».

Абсолютно чужа для нашого суспільства дисципліна, яка зводиться тільки до заборонних норм. Звичайно, нам необхідні норми, що забороняють неетичні, грубі, хуліганські вчинки. Але це лише одна сторона радянської дисципліни. От чому Макаренко називає дисципліну, засновану тільки на заборонних нормах, дисципліною гальмування і втримання, яка завжди буде тільки формою придушення, завжди викликатиме опір дитячого колективу і нічого не виховуватиме, окрім протесту і бажання швидше вийти з її сфери.

При такій дисципліні від вихованця фактично нічого не вимагають, окрім найпримітивнішого заторможення, необхідного для зручності. Ми добиваємося, і то не завжди, щоб вихованець поводився тихо, але не ставимо перед собою ніяких цілей позитивного дисциплінування. Такою дисципліною порядку, вказував Макаренко, що говорить тільки про те, чого робити не можна - ми не маємо права пишатися. Це не радянська дисципліна. «Пошатися можна такою дисципліною, яка кудись веде, чогось вимагає від людини, чогось більшого, ніж стриманість».

«Радянська дисципліна — це дисципліна подолання, дисципліна боротьби і руху вперед, дисципліна прагнення до чогось, боротьба за це .».

У радянському суспільстві дисциплінованим можна назвати таку людину, яка не тільки не спізнюється, виконує норму, точна і акуратна в роботі, але і творчо відноситься до праці, «завжди, при всяких умовах зуміє вибрати правильну поведінку, найбільш корисну для суспільства, і знайде в собі твердість продовжувати таку поведінку до кінця, не дивлячись на які б то не було труднощі і неприємності» .

При такій точці зору стає ясним, що можна говорити про дисципліну перш за все як про результат, який виявляється не тільки тоді, коли людина виконує чиюсь вимогу, але і тоді, коли вона, залишаючись наодинці, чинить правильно. У цьому закладено розуміння дисципліни як глибокого політичного явища, як того, що можна назвати «самопочуттям громадянина Радянського Союзу». Тому Макаренко підкреслював, що дисципліна — перш за все результат виховання.

Для радянських людей загальні збори є вищим органом, який відбиває громадську думку колективу. Тому дитячим загальним зборам слід приділити велику увагу. Для формування особистості вони матимуть особливу цінність, коли предметом їх обговорення будуть щоденні справи і перспективні лінії розвитку закладу, які пов'язують вихованців із загальонародними інтересами. Погляд на дисципліну у різні часи змінювався. Великий педагог А.С.Макаренко втілював свої ідеї і принципи у часи Радянського союзу.У Радянській державі дисципліна розумілася як явище зовнішнього порядку. При такій дисципліні від вихованця фактично нічого не вимагають, окрім найпримітивнішого заторможення, необхідного для зручності.

В наш час дисципліна розглядається дещо з іншої сторони. Абсолютно чужа для нашого суспільства дисципліна, яка зводиться тільки до заборонних норм.

Дисципліна в наш час «стає не технічною, а обов'язково етичною категорією». Проте загальні положення Макаренка залишаються і до цього часу актуальними.

Це цікаво:

Аналіз методичної роботи в школі
Методичну роботу в школі проводять в індивідуальній і колективній формах, які різняться між собою використовуваними прийомами, будучи однаково спрямованими на вдосконалення майстерності вчителя і педагогічного колективу загалом. Індивідуальна форма методичної роботи у школі. Сутність цієї форми мет ...

Сутність поняття “емоційно-позитивне ставлення до природи” дітей-дошкільників
Природа активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває її сприймання, емоційність. Недостатній розвиток цих якостей психіки дитини приводить до штучного обмеження її можливостей, до виховання людини, яка не відчуває, не розуміє, а сліпо слідує засвоєним правилам поведінки. Природа – це невичер ...

Класифікація проектів
Виходячи із предметно-змістових ознак, можна визначити два типи проектів: Монопроекти реалізуються, як правило, в рамках однієї навчальної дисципліни. Міждисциплінарні проекти – виконуються лише в позанавчальний час і під керівництвом кількох спеціалістів з різних галузей знань. За характером конта ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com