Проектування модульної системи навчання

Основна мета проектування модульної технології - активізація самостійності дії студента по отриманні знань, умінь і навичок. Модульна технологія залучає до творчості студента, який стає співавтором занять, співпрацює з викладачем. Всім викладачам відома така істина, якщо, студент нас слухає, він приймає до 10% навчальної інформації, якщо бачить до 40%, а якщо він сам її досягає - до 90%. Ідея вибору модульної технології навчання полягає в тому, щоб підвищити професійні здібності студентів, як в період навчання, так і в період праці на виробництві. Ринкові відносини пред'являють високі вимоги до професійної діяльності кожного працівника. Щоб підтримувати професійні здібності треба вчитися все життя. При плануванні модульної технології навчання необхідно:

вивчити та коректувати зміст навчальної програми з предмету

розкласти робочий план на модулі.

зробити матеріал кожного модуля закінченим блоком (кількість блоків з предмету "ТО і діагностування с.г. машин" чотири, кількість годин в блоці від 22 до 40 годин)

- скласти форму модулів (класично форма модуля складається з п'яти елементів

1. Характеристика підготовки студентів

Зміст модуля

Організаційно-методична забезпеченість модуля

4. Поточний, вихідний контроль;

5. Забезпечувані зв'язки з модулями інших предметів, навчальних, технологічних, переддипломних практик і кваліфікаційних характеристик спеціаліста.

На основі змісту модуля розробляється схема послідових програмних дій викладача, (див. схему і). Така схема дій викладача передбачає поєднання класно-урочної (школа) і лекційно-семінарської (ВУЗ) система організації навчання. Викладач з початку повинен вибрати організаційні форми занять і визначити послідовність їх використання при модульній технології навчання. Кожний модуль повинен починатися з лекції (вступної чи установчої), яка служить для системного викладу навчального матеріалу, присвяченого конкретному модулю, але пов'язано іншими в конкретну цілісну систему, а також містить програмний матеріал, самостійне вивчання якого для студентів є важким. Далі можуть використовуватись семінари, уроки, лабораторні і практичні заняття, навчальні практики і в завершенні - контрольно-заліковий урок (контролю знань, вмінь і навичок по блоку модуля). Така різноманітність організаційних форм занять дозволяє реалізувати дидактичну мету занять.

Наступним кроком викладача є визначення методів навчання як модульна технологія за допомогою яких буде реалізовуватися навчальна мета. Так як технологія модульного навчання передбачає високу індивідуалізацію навчання, то вибір методів навчання буде залежати від рідня знань і здібності кожного студента. Працюючи з "слабкими" студентами, викладач буде використовувати інформаційно-розвиваючі і репродуктивні методи (лекція, бесіда, розповідь, пояснення, робота з навчальною програмою, робота за інструкціями). З "середніми" студентами окрім інформаційно-розвиваючими і репродуктивними методами, буде використовувати проблемно-пошукові (евристична бесіда, проблемні ситуації, дискусії, пошукові лабораторні роботи на уроці, самостійна робота на уроці), 3 "сильними" студентами, окрім перелічених методів навчання, використовують творчо-відтворюючі методи (ділові ігри, розв'язування ситуаційних задач, аналіз виробничих ситуація, виконання індивідуальних завдань та інші)

При модульній технології навчання особливе місце займає вибір видів самостійної позаурочної роботи студентів. Самостійна позаурочна робота повинна мати місце при всіх організаційних формах занять. На заняттях, спрямованих на теоретичну підготовку, студентам слід запропонувати слідуючи види самостійної позаурочної роботи^ читання підручника, виписування витяг з тексту, складання таблиць, схем, відповіді на контрольні запитання, тести, та інші. На заняттях, спрямованих на практичну підготовку, студентам пропонуються такі види самостійної позаурочної роботи: складання схем, графіків, рішення задач і вправ, підготовка до ділових ігор, рішення ситуаційних виробничих задач, виконання розрахунково-графічної роботи, підготовка курсових та дипломних проектів, виконання комплексних індивідуальних завдань.

Це цікаво:

Організація спостережень у 1 класі як основний метод накопичення конкретних знань
Не секрет, що провідною діяльністю першокласників на уроках «Я і Україна» є спостереження. Порівняно з іншим видами діяльності, спостереження є вирішальним в побудові уроків курсу, а отже і потребує глибокого аналізу в нашій роботі. Провідною діяльністю, якою починають оволодівати діти з 1 класу, є ...

Розвиток пізнавальної активності підлітків
Підлітків дуже залучає можливість розширити, збагатити свої знання, проникнути в сутність досліджуваних явищ, встановити причинно-наслідкові зв'язки. Підлітки відчувають велике емоційне задоволення від дослідницької діяльності. Їм подобається мислити, робити самостійні відкриття. Поряд з пізнавальн ...

Творчість як важливий компонент розвитку дитини
Сьогодення педагогічної науки і практики характеризується пошуком нових підходів до організації навчально-виховного процесу, оскільки суспільний розвиток країни вимагає нової, активної, ініціативної, творчої особистості. У світлі вимог, визначених новими документами про дошкільну освіту, вирішально ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com