Сприйняття естетичних властивостей природи в навчальній та позанавчальній діяльності школярів

Педагогіка і виховання » Естетичне виховання школярів » Сприйняття естетичних властивостей природи в навчальній та позанавчальній діяльності школярів

Сторінка 1

Дослідження, присвячені естетичному вихованню школярів загальноосвітніх шкіл на уроках природничонаукового циклу, розглядають можливості активізації естетичних емоцій і інтересів учнів для поглиблення їх пізнавальної діяльності, розкривають естетичний зміст науки. Необхідна постійна робота вчителя для підбору, класифікації, аналізу естетичних особливостей певної сторони дійсності, тієї або іншої шкільної дисципліни. Необхідна активізація його власного досвіду естетичних переживань, оцінок, а так само звернення до висловів великих учених про глибокі емоції естетичної дії дійсності в процесі її наукового пізнання. На уроках формуючи в учнів узагальнено – образне, естетично забарвлене уявлення про характерні властивості тієї або іншої сторони дійсності, вчитель має право називати його естетичною картиною дійсності. Останнє необхідне відрізняти від естетичної картини самої науки, яка може бути доступна учням лише в окремих елементах як багато разів опосередковане аналітичне відображення дійсності. Взаємозв'язані, цілісні уявлення про природу, її еволюцію відображаються в кожній науці, її “прикордонних” зонах. І сам перехід від однієї зони до іншої вимагає не тільки абстрактно – логічного розуміння діалектики переходів природних залежностей, але і наочного уявлення про емоційні, естетичні і етичні оцінки окремих сторін і властивостей природних об'єктів у тих, хто вивчає основи наукової картини світу. І ці оцінки забарвлені здивуванням і захопленням, різноманіттям, грандіозністю, гармонійністю закономірностей явищ і процесів. Все це сприяє формуванню узагальненої естетичної картини світу, її цілісного виразного образу в учнів.

Розвиток естетичного сприйняття можна здійснювати за допомогою ігрової діяльності як з вчителями в навчальний і позанавчальний час так і з батьками у вільний час цим самим збагачуючи сімейні відносини і забезпечуючи цим самим кваліфіковане сімейне виховання. Однак не всі батьки можуть приділити дитині багато уваги і тому основна частина розвитку естетичної свідомості лягає на плечі вчителя.(див. додаток 1).

Задача кожного вчителя – розкрити для школярів в своїй області знання естетичної картини світу і сформувати у кожного дієве гуманістичне етично – естетичне відношення до природи. Рішення цієї задачі передбачає систему прийомів, форм, методів організації виховної дії:

систематичний обіг в змісті занять до розкриття естетичних властивостей і естетичного вигляду матеріальних природних явищ, що вивчаються (як вчителем, так і учнями);

розширення форм і методів активізації на уроці естетичних оцінок і проявів відносин об'єктів, що вивчабться до естетичних властивостей;

узагальнюючі заняття, бесіди, лекції, а так само самостійні роботи учнів, присвячені сумісному розбору індивідуального відношення, оцінок, думок про естетичні властивості даної сторони дійсності (в завершальному розділі учбової теми) і естетиці її наукового відображення;

проведення спільно з викладачами інших дисциплін природничо – наукового, а так само і художньо – гуманітарного циклу уроків, лекцій, конференцій;

проведення заходів, що виявляють результати розвитку відношення до природи: конкурсів творів, творчих робіт, зборів, конференцій, класних журналів на всіх ступенях шкільного навчання, проведення диспутів в старших класах і тому подібне;

поєднання урочних і позаурочних видів роботи по естетичному освоєнню природи;

розвиток і пропаганда самими школярами ідеї захисту природи, її краси і відновлення завданого їй збитку в місцевих умовах, підготовка текстів і щитів, що містять вислови великих людей про природу, проведення ранків, вечорів і т.д.;

Розкриття естетичної картини світу на уроці припускає, що інтегрована сума уявлень, оцінок прекрасного, думок про нього, виявить для учня не тільки естетичні властивості об'єктів природи і дійсності, але так само і особливості людського відношення до цих естетичних елементів, творче прагнення людини до збереження і до творення прекрасного в своїй діяльності.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Характеристика позасистемних чинників розвитку формальної освіти на прикладі фаху студента
Українська культурологічна освіта вважається одною із найкращих у Східній Європі. І, це дякуючи тому, що навчання студентів з самого першого курсу орієнтоване на цінності світової художньої та культурної спадщини. Крім теоретичних занять з історії культури і мистецтв, музейної справи, естетики, худ ...

Характеристика асоціальної поведінки школярів
В останні роки алкогольна й наркологічна ситуація в Україні стала надзвичайною. Темпи наркотизації й алкоголізації, вага і масштаби їхніх наслідків створюють істотну загрозу здоров'ю нації, суспільному ладу і національній безпеці. Сформована в країні субпопуляція людей, які зловживають алкоголем і ...

Вивчення літературних джерел. Методи добору фактичних матеріалів і складання огляду літератури
Ознайомлення з опублікованими за темою дисертації науковими працями починається відразу після розробки ідеї, тобто задуму наукового дослідження, який, як уже зазначалося раніше, знаходить своє відображення в темі і робочому плані дисертації. Така постановка справи дає змогу цілеспрямованіше шукати ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com