Системний підхід до наукової організації праці студентів в умовах вищих навчальних закладів

Педагогіка і виховання » Наукова організація праці студента » Системний підхід до наукової організації праці студентів в умовах вищих навчальних закладів

Сторінка 2

Науково-методична рада визначає зміст роботи по роках навчання й по напрямках роботи. Головна її ціль: забезпечення умов для формування особистості майбутнього фахівця, здатного й готового до науково-дослідної діяльності. Науково-методична рада координує наукову працю факультетів, курсів, планує загально-університетські заходи, спрямовані на формування позитивної мотивації й позитивного відношення студентів до наукової праці.

Студентський актив свої зусилля зосереджує на загально-університетських заходах, покликаних переконати студентів у можливостях наукової праці, у їхньому професійному збагаченні, підвищенні рівня їхнього професіоналізму й конкурентоспроможності.

Останнім часом великий інтерес у студентів, аспірантів і викладачів мають творчі ігри – Брейн-ринги.

Брейн-Ринги проводяться щорічно (кінець листопада – початок грудня). Команди складаються зі студентів різних факультетів, аспірантів і викладачів. Їх ціль: широка пропаганда знань, компетентності, інтелектуальної культури, уміння користуватися знанням як засобом творчої адаптації. Беручи участь у них, студенти переконуються в тому, що без знань, широкого наукового кругозору, інформаційної культури й оволодіння методикою наукової праці не можна стати сьогодні професіоналом, конкурентоспроможним фахівцем. У здоровій конкурентній боротьбі майбутні фахівці вчаться формулювати свої ідеї, відстоювати їх перед великою аудиторією, доказово й у нестандартній формі показувати їхню перевагу перед представниками конкуруючих сторін і обґрунтовувати способи рішення наукових проблем.

У практиці роботи НМР по керуванню й наукової організації праці студентів використовуються різноманітні форми. Причому вони диференціюються з урахуванням змісту роботи, специфіки факультету, курсу навчання, рівня підготовленості й досвіду науково-дослідної діяльності студентів. Велике значення надається проведенню вузівських предметних олімпіад і конкурсів. Їх ціль: перевірити рівень знань і здатності вирішувати нестандартні завдання професійної спрямованості. Конкурси на кращу наукову працю проводяться в різноманітних формах вираження наукового результату: реферат, наукова стаття, макети, плакати, комп'ютерні програми, творчі роботи.

Для об'єктивної оцінки результатів конкурсних робіт з фахівців предметних кафедр створюються комісії експертів по таких напрямках: літературно-мовознавчі, природно-математичні, художньо-графічні, психолого-педагогічні. Конкурсні роботи, що зайняли призові місця рекомендуються на підсумкову науково-практичну студентську наукову конференцію, що проводиться щорічно у квітні. Кращі роботи публікуються в збірнику студентських робіт.

Широке визнання одержали наукові семінари, якими керують провідні спеціалісти, доктори наук, професори. На різних кафедрах університетів доцільно створювати семінари молодих дослідників. У ньому беруть участь аспіранти й студенти. Ціль семінару складається в оволодінні методикою й технологією наукового дослідження, придбання навичок спілкування й комунікативної культури. На засіданнях семінару студенти й аспіранти по черзі виступають із доповідями, разом з керівником семінару активно обговорюють підходи, методики, технології рішення наукових проблем, які їх цікавлять, перші наукові результати й теоретичні узагальнення. Молоді дослідники вчаться працювати з науковою літературою, становити методику дослідження, аналізувати зібрані дані, робити висновки, оцінювати знахідки й рішення інших дослідників. Семінари виступають гарною школою підготовки аспірантів і студентів до науково-дослідної роботи.

Зібрані матеріали в ході вивчення й аналізу наукової літератури по вибраній проблемі, відпрацьовування методики й технології дослідження створюють основу для участі студентів у наукових конференціях. Підготовка до участі в цих конференціях служить гарною школою наукової праці студентів. Майбутні вчителі здобувають уміння підготувати наукову доповідь, оформити зібрані факти, доповісти й захистити свої наукові погляди. У ході конференцій студенти опановують умінням слухати інших, культурою постановки питання й відповіді на нього, доказовості викладу власних думок, умінням оцінити новизну й практичну значимість наукової інформації.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Вікові особливості щодо розвитку зв’язного мовлення
У дошкільному віці мовлення дитини виконує функції спілкування, пізнання світу, планування власних дій та спільної діяльності. Дитина оволодіває в основному розмовним стилем усної літературної мови. Мовлення її діалогічне, ситуативне, зв’язане з певною життєвою ситуацією і зрозуміле тільки в цій си ...

Вплив педагогічного спілкування на формування особистості
Як вже було відмічено у введенні, метою нашого дослідження з'явилося виявлення особливостей впливу стилю педагогічного спілкування на формування особи підлітка. Об'єктом дослідження був стиль педагогічного спілкування в системі «вчитель - учень». Предметом дослідження виступав вплив стилю педагогіч ...

Теоретичні основи використання бесіди як методу навчання
Методи навчання розглядаються в педагогіці як один із найважливіших компонентів загальної структури навчально-виховного процесу. Проблемі методів навчання присвячені дослідження багатьох вчених: Я. Коменського, К. Ушинського, А. Дістервега, П. Каптєрєва, А.Алексюка, Ю. Бабанського, І. Лернера, М. М ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com