Методика навчання вправ з стрибків

Завданням навчання в дитячому садку є оволодіння навичкою відштовхування нагору, необхідною для багатьох вправ і ознайомлення зі стрибком у висоту з прямого розбігу й у довжину з розбігу «зігнувши ноги». Для вирішення цієї загальної задачі варто навчити концентрації зусиль у відштовхуванні, використанню енергії пружної деформації м'язів, збереженню правильного положення тіла у відштовхуванні, сполученню рухів частин тіла. Крім цього учнів варто навчити м'якого приземлення, розвивати швидкісно-силові якості, «стрибкову сміливість і спритність».

У молодшій та середній групах дошкільнят матеріал з стрибків вивчається при проходженні розділів програми гімнастики і рухливих ігор.

При визначенні завдань навчання і підборі засобів навчання і розвитку фізичних якостей варто враховувати особливості вікового розвитку опорно-рухового апарату та рухового аналізатора, а також неоднаковий рівень підготовленості в стрибках. Діти, що пройшли спеціальне навчання, мають більш досконалі навички в стрибках, їх якісні та кількісні показники.

Спостереження показують, що в кінці п`ятого році життя діти опановують елементами техніки стрибка в довжину й у висоту з місця, з розбігу, краще узгоджують рухи рук і ніг. Однак момент відштовхування недостатньо активний і енергійний.

Діти шостого року життя можуть у достатньому ступені опанувати технікою стрибка в його різноманітних видах.

З п`яти років починати навчання потрібно з вивчення підскакувань (мал. 8). Варто пам'ятати, що підскакування на довільну висоту в початковому періоді застосування легше підскакування з діставанням орієнтира над головою і на задану висоту. Вправи в підскакуванні сприяють зміцненню м'язово-зв'язкового апарату, формуванню уміння концентрувати зусилля у відштовхуванні. Найважливішою задачею при застосуванні підскакувань є навчання м якому приземленню, без значних струсів. При цьому варто застосовувати приземлення, спочатку торкаючись ґрунту передньою частиною стоп, амортизуючи приземлення невеликим згинанням ніг у колінних суглобах.

Рис. 8. Вивчення підскакувань

При виконанні підскакувань необхідно звертати увагу на положення частин тіла відносно одна одної й опори: не допускати надмірного нахилу при випрямлених ногах.

Підскакування на двох ногах виконуються на місці, а потім з невеликим просуванням уперед. Це більш складна в координаційному відношенні вправа. При приземленні тут необхідно домагатися стійкої рівноваги за рахунок оптимального згинання в колінних і тазостегнових суглобах. Бажано, щоб у момент торкання опори передньою частиною стопи плечі і таз складали вертикальну лінію, а під час амортизації не було зайвого нахилу вперед (амортизація за рахунок згинання ніг у колінному та тазостегновому суглобах). Підсідання при амортизації з підвищенням координації рухів і розвитком опорно-рухового апарату зменшується. Після оволодіння підскакуванням можна приступити до стрибків на двох ногах.

Стрибки на двох ногах на місці і з просуванням уперед, стрибки на одній нозі відрізняються від підскакування тим, що відразу після амортизації починається формування режиму роботи м'язів, характерного для легкоатлетичних стрибків — реверсивного. Так називають режим скорочення зі зміною напрямку руху і з переходом від уступаючого до переборючого. Реверсивний режим скорочення дозволяє максимально використовувати енергію пружної деформації м'язів. Ефективність відштовхування підвищується при виконанні активного маху руками. Стрибки з просуванням варто виконувати невеликими по величині просуваннями. Далекі стрибки приводять до «натикання», труднощів у збереженні правильного положення тіла, неможливості швидко виконати відштовхування. Для підвищення ефективності закріплення навичок в стрибках варто широко використовувати рухливі ігри, як: «Зайці в городі», «Попригунчики-горобці», «Стрибки по купинах», «Салки на одній нозі», «Стрибки по смужках». Для створення правильного уявлення про відштовхування корисно застосовувати стрибки, що імітують: «Як стрибає м'яч». «Як стрибає пташка» і так далі.

Це цікаво:

Особистісно-орієнтована стратегія педагогічної взаємодії
Особистісно-орієнтована стратегія педагогічної взаємодії характеризується такими особливостями: ставленням до учня як суб'єкту власного розвитку; орієнтацією на розвиток і саморозвиток його особистості; створенням умов для самореалізації і самовизначення особистості; установленням суб'єкт-суб'єктни ...

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. За ...

Методика проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі
В цілому методика проведення предметних уроків досить складна і вимагає від учителя великої творчості. Створювалась вона протягом тривалого періоду пошуками учителів та методистів-учених. На кожному етапі розвитку школи методика мінялась і удосконалювалась. Цей процес продовжується і в наш час, кол ...