Перевірка ефективності запропонованої методики формування навички письма

Педагогіка і виховання » Специфіка навчання грамоти шестирічних першокласників » Перевірка ефективності запропонованої методики формування навички письма

Сторінка 3

Ось гра “Ч а р і в н й к”. Спочатку роль “чарівника” виконує вчитель — включає кодоскоп чи діапроектор, і на екрані з’являються склади си, со, си, ис, лі, об, ди і т. д. Тепер до роботи беруться діти. Відкриті склади вони “закривають”, а закриті доповнюють, щоб вийшли слова: си(н), со(м), си(р), (р)ис, лі(с), (л)об, ди(м) і т. д. Так, граючись, готуємось до читання слів з закритими складами. А через деякий час “чарівники” перетворять двоскладові слова в односкладові (сини— син, дуби — дуб), трискладові в двоскладові і навпаки (трактори — трактор, футболіст — футбол, космос — космонавт), зробити з одного предмета багато і навпаки тощо.

Добре сприяє розвиткові зорової і слухової пам’яті гра “Потренуємо пам’ять”. Через кодоскоп проектую на екран слова: бетон, весло, депо, ешелон, зерно, океан. Прочитуємо вголос і мовчки. Після виключення кодоскопа учні “друкують” їх з пам’яті або називають. Виграє той, хто назве чи надрукує слова без помилок і в тому ж порядку, як у кодограмі. Для самоперевірки знову включаю кодоскоп. Часто застосовуємо взаємоперевірку. Обов’язково пояснюємо значення слів.

Діти люблять “шифрувати”, давати відповіді на завдання у “зашифрованому” вигляді. Скажімо, на дошці ряд слів: 1. Ліля. 2. Льон. 3. Терен. 4. Дядя. 5. Сіль. 6. Перо. 7. Сине. 8. Рак. 9. Мило. 10. Яблуня. Діти дають «шифровану» відповідь на запитання, у яких словах є тільки м'які приголосні (1, 4, 5); у яких лише тверді приголосні (3, 6, 8, 9), у яких — і м'які, і тверді.

Навчаючи першокласників ділити слова на склади, правильно вживати сполучення букв йо, ьо, м’який знак, апостроф тощо, проводимо гру “Естафета”. Готуємо 6 карток (за кількістю варіантів) і вписую в них по 5—6 слів (залежно від кількості учнів у ряду). За командою перший чи останній учень виконує необхідну роботу в першому слові, наступний — у другому і швидко передає картку далі, поки останній учень у ряду не поверне виконану роботу вчителеві. Тут же робота перевіряється, визначаються переможці. Діти радіють спільному успіхові — так зміцнюються почуття співпраці.

Шість варіантів дають змогу проводити гру кілька разів. Ось, наприклад, картки на правопис ьо, йо: 1 — л н, ра н, д, лікт вий, прац -витий; 2 — міль н, .сип, Ст па, го, л х; 3 — Л ня, ма р, бо вий, с годні, пол ва; 4 — Вороб в, л тчик, ржі, пен к, трет го; 5 — зна мий, пол ти, Солов в, ма рить, син го; 6 — га к, с мий, д гогь, баталь н, сер зний.

Або — “Встав потрібний прийменник”. На дошці — два варіанти тексту. Речення понумеровані. Учні читають їх, а на картці записують пропущений прийменник. Вчитель має два зразки відповідей, за ними перевіряє клас.

Варіант 1.

1. Діти щодня ходять . школи. 2. Сяє полями сонце золоте. 3 Катрусі дві ляльки. 4. Учні пишуть . зошитах. 5. Пес сидить . будки. (Відповідь: 1. до; 2. над; 3. У; 4. в; 5. біля).

Варіант 2.

1 яблуні буяє рожевий цвіт. 2. Пили воду . чистої криниці. 3 кущем виріс боровик. 4. Оля і Леся чергують . класі. 5. Стоїть тополя . дорозі., (Відповідь: 1. На; 2. з; 3. під 4. в; 5. при).

“X то зайвий? (Щ о з а й в е)?”.

У кожного учня — набір цифр або планшет. На дошці надруковані слова: 1. Щука. 2. Карась. 3. Лини. 4. Диня. 5. Йоржі. 6. Лижі. 7. Сом. Діти читають (варіант: читає вчитель або замість слів виставляються малюнки) і визначають, хто тут зайвий. Відповідь подається набором цифр: 4, 6. Обов’язково пояснюємо, чому.

Щоб уникнути помилок на велику букву у кличках тварин (їх у букварі дуже мало), проводимо гру “Придумай кличку”. Добираю 5 — 6 зображень коней, телят, корів, кіз, собак та ін. і виставляю їх на дошці. Дітям пояснюю, що клички тваринам дають за певними їх ознаками, особливостями зовнішнього вигляду чи повадки: Білолобий, Пушок, Злюка, Ряба, Пружок. Виграє той, хто перший придумає клички для 5—6 тварин. У процесі виконання цієї вправи закріплюються і від-треновуються вміння виділяти ознаки предметів.

Закріплюючи знання про слова — ознаки предметів, можна провести гру “Хто це?”. Учень стає обличчям до класної дошки. Решті дітей учитель показує малюнок або предмет. Вони називають ознаки за формою, кольором, вагою, смаком, матеріалом і т. д. Викликаний учень намагається згадати, який це предмет. Наприклад: Невеликий, довгастий, жовтий, пахучий, кислий — лимон. Прудкий, білий (або сірий), полохливий, довговухий, косоокий — заєць і т. д.

Ігри допомагають розвивати зв’язне мовлення дітей, збагачувати лексичний запас, ставлять учня в такі ситуації, де йому доводиться метикувати, шукати вихід. Поступово виховується впевненість, наполегливість. Так, гра “Ланцюжок”. Діти складають ланцюжок слів, де кожне наступне починається з останньої літери попереднього. Перемагає той, хто не дав ланцюжкові урватися або сам за 1—2 хвилини склав найдовший ланцюжок. (Клас — син — небо — орел — липа — акація . і т. д.). Гру можна ускладнювати, ставлячи умову, щоб ланцюжок складався тільки з власних чи загальних назв; назв живих чи неживих предметів, тварин чи рослин тощо.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Сутність поняття “технології навчання”
Термін “технологія навчання” (або “педагогічна технологія”) використовують для позначення сукупності прийомів роботі вчителя (способів його наукової організації праці), за допомогою яких забезпечується досягнення поставлених на уроці цілей навчання з найбільшою ефективністю за мінімально можливий д ...

Мета як основний компонент діяльності. функції і фактори постановки цілей
Цілепокладання (цілеутворення) – процес висування цілей діяльності. Основні функції цілепокладання: усвідомлення смислу діяльності і життя в цілому, установка пріоритетів актуальних життєвих задач; планування і проектування (поступове прирощування результатів); економічність (запобігання зайвих зус ...

Психолого-методичні основи активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи під час навчання математики
Досягнення активізації пізнавальної діяльності відбувається за рахунок створення необхідних для цього умов - реалізації внутрішнього потенціалу та пізнавальних можливостей кожної дитини. “Пізнавальні процеси є складовою будь-якої людської діяльності, які забезпечують ту або іншу її ефективність ”. ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com