Лінгвістичні основи формування фонологічної компетенції

Мовленнєва діяльність розглядається як один з багатьох видів людської діяльності і визначається як активний, цілеспрямований та зумовлений ситуацією спілкування процес прийому і видачі мовленнєвого повідомлення у взаємодії людей між собою.

Теорія мовленнєвої діяльності розроблена вченими І. Зимньою, О. Леонтьєвим, Т. Рядовою та іншими послідовниками видатного психолога й педагога Л. Виготського. Мовленнєва діяльність може входити до іншої, значно ширшої діяльності (трудової, пізнавальної тощо). Проте вона може бути й самостійною діяльністю, бо в людини є специфічна потреба, притаманна лише їй, у висловленні думки та одержанні мовленнєвої інформації. Цю потребу називають комунікативно-пізнавальною.

Як же співвідносяться між собою поняття: мова, мовлення та мовлен-нєва діяльність? Мова - це нормалізована система звуків, морфем, слів та правил їх сполучення на морфологічному, синтаксичному, семантичному та логічному рівнях, тобто система знаків, яка є основним засобом спілкування членів певного людського колективу, засобом переробки й передачі інформації від покоління до покоління. Мовлення — це застосування мови у процесі спілкування. Мова як система — суспільне явище, вона постійна, стала, має нормативний характер і зобов'язує кожного хто нею користується, підпорядковуватися її законам.

Мовлення індивідуальне, динамічне, ситуативно зумовлене. Воно є найуніверсальнішим засобом комунікації. Мова і мовлення є внутрішніми засобами та способами реалізації мовленнєвої діяльності суб'єкта: мова + мовлення = мовленнєва діяльність.

Розрізняють чотири основних види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, письмо, читання.

Усі види мовленнєвої діяльності, насамперед, базуються на звуках. Роль звукових компонентів дуже важлива і в писемному мовленні. Як правило, ми проговорюємо подумки, що пишемо і читаємо. Оволодіння усним мовленням та читанням уголос взагалі неможливе без стійких слухо-вимовних та ритміко-інтонаційних навичок. Навчання фонетичного матеріалу передбачає оволодіння учнями всіма звуками і звукосполученнями іноземної мови, наголосом та основними інтонаційними моделями (інтонемами) найбільш поширених типів простих і складних речень.

Існує кілька критеріїв відбору фонетичного мінімуму. За ступенем складності фонетичного явища об'єктом спеціального засвоєння у навчанні вимови є ті, що являють для учнів певні труднощі; за критерієм відповідності потребам спілкування до мінімуму передусім входять ті звуки та інтонеми, що виконують у мовленні розрізнювальну функцію; за критерієм нормативності з фонетичного мінімуму для середніх навчальних закладів вилучаються всілякі відхилення від норми, а об'єктом навчання є повний стиль зразкової літературної мови (як зразок наводять вимову дикторів, коментаторів радіо і телебачення).

Основними вимогами до вимови учнів є фонематичність та швидкість. Фонематичність передбачає ступінь правильності фонетичного оформлення мовлення, достатній для того, щоб воно було зрозумілим для співрозмовника; швидкість — ступінь автоматизованості вимовних навичок, яка дозволяє учням говорити в нормальному (середньо-нормальному) темпі мовлення (для англійської мови — 130-150 слів за хвилину). У середній школі дуже складно досягти безпомилковості та автоматичності вимови учнів. Тому вимоги до вимови учнів визначають, спираючись на принцип апроксимації, тобто наближення до правильної вимови. З цією метою обмежується обсяг фонетичного матеріалу, а також припускається деяке зниження якості вимови окремих звуків та інтонаційних моделей.

Апроксимована вимова — це така вимова, в якій, як і в літературній вимові, відсутні фонологічні помилки, але яка, на відміну від літературної вимови, допускає помилки, що не заважають розуміти усні висловлювання та прочитане вголос цією мовою.

Це цікаво:

Основні напрямки всебічного розвитку особистості, їхні завдання
Основними напрямами всебічного розвитку особистості є: - моральне виховання – формування в учнів моральних понять, поглядів, виховання моральних почуттів, вироблення моральної поведінки; - розумове виховання – озброєння учнів знаннями, формування наукового світогляду, формування умінь і навичок; - ...

Електронні ресурси для навчального проекту
На даному етапі вчитель видає раніше підібрану літературу учням і посилання на інформацію в Інтернеті. Але оскільки не всі учні мають можливість доступу до Інтернету, всю зібрану інформацію розміщується у локальній мережі комп’ютерного класу. Для того щоб учні з легкістю виконували пошук, проводити ...

Планування пошукової роботи
Рівень проведення експерименту залежить від багатьох чинників, зокрема від якості його планування. Сюди можна віднести такі компоненти, як актуальність досліджуваної проблеми, обґрунтованість основної гіпотези, досвід експериментатора, його вміння передбачувати та долати різні перешкоди у забезпече ...