Лінгвістичні основи формування фонологічної компетенції

Сторінка 1

Мовленнєва діяльність розглядається як один з багатьох видів людської діяльності і визначається як активний, цілеспрямований та зумовлений ситуацією спілкування процес прийому і видачі мовленнєвого повідомлення у взаємодії людей між собою.

Теорія мовленнєвої діяльності розроблена вченими І. Зимньою, О. Леонтьєвим, Т. Рядовою та іншими послідовниками видатного психолога й педагога Л. Виготського. Мовленнєва діяльність може входити до іншої, значно ширшої діяльності (трудової, пізнавальної тощо). Проте вона може бути й самостійною діяльністю, бо в людини є специфічна потреба, притаманна лише їй, у висловленні думки та одержанні мовленнєвої інформації. Цю потребу називають комунікативно-пізнавальною.

Як же співвідносяться між собою поняття: мова, мовлення та мовлен-нєва діяльність? Мова - це нормалізована система звуків, морфем, слів та правил їх сполучення на морфологічному, синтаксичному, семантичному та логічному рівнях, тобто система знаків, яка є основним засобом спілкування членів певного людського колективу, засобом переробки й передачі інформації від покоління до покоління. Мовлення — це застосування мови у процесі спілкування. Мова як система — суспільне явище, вона постійна, стала, має нормативний характер і зобов'язує кожного хто нею користується, підпорядковуватися її законам.

Мовлення індивідуальне, динамічне, ситуативно зумовлене. Воно є найуніверсальнішим засобом комунікації. Мова і мовлення є внутрішніми засобами та способами реалізації мовленнєвої діяльності суб'єкта: мова + мовлення = мовленнєва діяльність.

Розрізняють чотири основних види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, письмо, читання.

Усі види мовленнєвої діяльності, насамперед, базуються на звуках. Роль звукових компонентів дуже важлива і в писемному мовленні. Як правило, ми проговорюємо подумки, що пишемо і читаємо. Оволодіння усним мовленням та читанням уголос взагалі неможливе без стійких слухо-вимовних та ритміко-інтонаційних навичок. Навчання фонетичного матеріалу передбачає оволодіння учнями всіма звуками і звукосполученнями іноземної мови, наголосом та основними інтонаційними моделями (інтонемами) найбільш поширених типів простих і складних речень.

Існує кілька критеріїв відбору фонетичного мінімуму. За ступенем складності фонетичного явища об'єктом спеціального засвоєння у навчанні вимови є ті, що являють для учнів певні труднощі; за критерієм відповідності потребам спілкування до мінімуму передусім входять ті звуки та інтонеми, що виконують у мовленні розрізнювальну функцію; за критерієм нормативності з фонетичного мінімуму для середніх навчальних закладів вилучаються всілякі відхилення від норми, а об'єктом навчання є повний стиль зразкової літературної мови (як зразок наводять вимову дикторів, коментаторів радіо і телебачення).

Основними вимогами до вимови учнів є фонематичність та швидкість. Фонематичність передбачає ступінь правильності фонетичного оформлення мовлення, достатній для того, щоб воно було зрозумілим для співрозмовника; швидкість — ступінь автоматизованості вимовних навичок, яка дозволяє учням говорити в нормальному (середньо-нормальному) темпі мовлення (для англійської мови — 130-150 слів за хвилину). У середній школі дуже складно досягти безпомилковості та автоматичності вимови учнів. Тому вимоги до вимови учнів визначають, спираючись на принцип апроксимації, тобто наближення до правильної вимови. З цією метою обмежується обсяг фонетичного матеріалу, а також припускається деяке зниження якості вимови окремих звуків та інтонаційних моделей.

Апроксимована вимова — це така вимова, в якій, як і в літературній вимові, відсутні фонологічні помилки, але яка, на відміну від літературної вимови, допускає помилки, що не заважають розуміти усні висловлювання та прочитане вголос цією мовою.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Сутність і структура методу навчання
Організація процесу навчання здійснюється за допомогою різних методів навчання. Щоб методи навчання стали засобом творчої діяльності вчителя, необхідно усвідомити суть методу як дидактичної категорії: його характеристику (ознаки, структуру), різноманітність методів навчання (оптимальну класифікацію ...

Вікові особливості молодших школярів та урахування їх під час формування природничих знань
Організація формування природничих знань у молодших школярів, яка спрямована на те, щоб дитина могла вільно і міцно засвоювати знання, оперувати ними, вимагає від учителя урахування їхніх індивідуальних психологічних і вікових особливостей розумової діяльності, пізнавальних можливостей сприймання, ...

Зміст понять визначаючих систему теоретичних знань валеологічного характеру
Термін «валеологія» в сучасній науці трактується як наука про здоров'я. На відміну від медицини, яка переважно вивчає і виявляє все нові і нові способи лікування і профілактики хвороб, валеологія займається вивченням способів збереження здоров'я людей. У підставі цієї науки лежать уявлення про здор ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com