Ø адекватно вимовляти й розрізнювати зі слуху усі звкуки англійської мови;
Ø зберігати довготу і короткість голосних;
Ø зберігати дзвінкість кінцевих дзвінких приголосних;
Ø уникати пом'якшення приголосних перед голосними;
Ø дотримуватися злитої вимови службових слів з повнозначними;
Ø дотримуватися словесного і фразового наголосу а також поділу речення на синтагми;
Ø володіти інтонацією стверджувальних, питальних (загальних, альтернативних, спеціальних) спонукальних речень, а також речень з однорідними членами;
Ø користуватися транскрипцію.
Мінімізація змісту навчання вимови позначається і на характері вимог до якості вимови учнів. У загальноосвітній школі учні повинні оволодіти вимовою апроксимовано, тобто наближено до еталону слухо-вимовних і ритміко-інтонаційних навичок освічених носіїв іноземної мови до такого рівня, який дозволяє успішно здійснювати іншомовне спілкування.
Фонетична навичка як об’єкт говоріння складається із двох операцій: операцій артикулювання та операцій інтонування (С.Л. Бобир). Навички вимови можна вважати сформованими, якщо вони характеризуються такими якостями як фонематичність, автоматизованість, сталість і гнучкість .
У навчанні іншомовної вимови слід враховувати, що учні вже володіють звуковими засобами рідної мови і в багатьох випадках — другої мови. З одного боку, це допомагає опанувати вимову іноземної мови, з іншого — спричиняє певні труднощі через інтерференцію рідної мови. Так, типовою помилкою для україномовних учнів є недотримання довготи голосних у німецькій та англійській мовах, бо в рідній мові довгота не має смисло-розрізнювального характеру. Джерелом помилок в інтонації є, наприклад, відсутність в українській мові високого початку та різкого падіння у спадному тоні, що характерно для англійського мовлення.
В загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти, провідні завдання формування англомовної фонетичної компетенції молодших школярів полягають у наступному:
¨ слід забезпечити необхідну орієнтацію дітей у фонемному складі, а також у явищах просодії комунікативного мінімуму початкового ступеня, визначених чинною програмою з іноземної мови;
¨ створити передумови вмотивованого і комунікативно спрямованого оволодіння учнями операціями артикуляції та операціями інтонуван-ня у межах навчального матеріалу початкової школи;
¨ моделювати навчальні ситуації фонетично правильного оперування учнями одиницями мови та мовлення на всіх рівнях організації іншомовного спілкування: на рівні фрази, понадфразової єдності та розгорнутого тексту (рівень дискурсу).
Для реалізації цих завдань процес формування англомовної фонетичної компетенції у дітей молодшого шкільного віку має базуватися на таких перевірених практикою викладання іноземних мов у початковій школі принципах:
¨ принцип зіставного аналізу фонологічних систем рідної та іноземної мов;
¨ принцип свідомо-імітативного навчання вимови;
¨ принцип наочності у навчанні вимови;
¨ принцип комунікативної організації навчання вимови.
Необхідність дотримування принципу зіставного аналізу фонологічних систем рідної та іноземної мов зумовлена тим, що іншомовні слухо-вимовні навички формуються додатково до вже сформованих фонетичних навичок рідної мови. Тому рідномовні навички спричиняють негативний вплив на вимову іншомовних звуків, а також на інтонаційні та ритмічні характерис-тики іншомовного мовлення, що й призводить до типових фонетичних помилок українських учнів, проаналізованих вище.
Це цікаво:
Основні поняття з розвитку мовлення
Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі основні напрямки: удосконалення звуковимови учнів і підвищення їхньої вимовної культури; збагачення, уточнення й активізація словникового запасу молодших школярів, уміння вживати слова у властивому для них значенню, користуватися виражальним ...
Особливості організації фізичного виховання молодших школярів
Перехід з дитячого садка у школу супроводжується значними зниженнями рухової активності дітей (приблизно на 50%), тобто суттєвою “ломкою” способу життя дітей. Навчальні заняття в основному пов’язані з необхідністю тривалого обмеження рухів і зі статичними напруженнями, в результаті чого обсяг рухов ...
Фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку
Одним з основних показників стану здоров’я є фізичний розвиток, який характеризується комплексом соматометричних та соматоскопічних показників. При оцінці морфологічного статусу реєструвались такі показники: довжина, маса тіла, окружність грудної клітки. Для оцінки рівня фізичного розвитку використ ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.