Експериментальна перевірка ефективності використання розрахункових задач з хімії на розвиток творчих здібностей школярів

Педагогіка і виховання » Розвиток творчої активності школярів у процесі розв’язування розрахункових задач з хімії » Експериментальна перевірка ефективності використання розрахункових задач з хімії на розвиток творчих здібностей школярів

Сторінка 5

На уроках були проведені 10-ти хвилинні самостійні роботи з розв’язування розрахункових задач. Також ми запропонували за 10 хвилин до кінця уроку розв’язувати задачі інших типів.

Констатуючий експеримент показав, що розв’язувати правильно розрахункові задачі можуть ½ учнів. Приблизно ¼ частина учнів приступають до розв’язування завдань не зрозумівши змісту умови задачі, і не завжди у зв’язку з цим, передбачають собі той результат, який повинен бути отриманий. Практично 2/3 учнів не уміли правильно виконувати елементарні дії (провести подумки експеримент, який потребує всебічного аналізу хімічного процесу, на базі якого сформований сюжет задачі, виявлено багато суттєвих помилок при записі формул, умов задачі).

У подальшій своїй роботі, перед тим, як приступати до розв’язування розрахункових задач ми ознайомили учнів з тими знаннями і уміннями які необхідні для розв’язування задач з тем: “Ацетиленові вуглеводні” та “Ароматичні вуглеводні”. Учні повинні знати та уміти:

Знати:

Склад, хімічну будову ацетиленових і ароматичних вуглеводнів.

Хімічні властивості і застосування, умови проведення хімічних реакцій;

Назви вивчених сполук.

Уміти:

Складати електронні та структурні формули речовин, пояснювати їх зміст;

Складати рівняння хімічних реакцій, які характеризують властивості вивчених сполук їх взаємозв’язок;

Обчислювати: масу, об’єм або кількість речовини за відомими даними про вихідні речовини, один з яких взято в надлишку; вихід продуктів реакції відносно теоретичного і молекулярну формулу речовини за результатами аналізу, знаючи її відносну густину або масову частку елементів, які входять до складу цієї речовини.

Велику увагу приділяли самопідготовці учнів, якість якої перевірялася на початку формуючого експерименту.

Починали ми формувати уміння розв’язувати розрахункові задачі з демонстраційного розв’язування задач, акцентуючи увагу учнів на найбільш суттєвих моментах.

Деякі задачі розв’язували сильні учні, вони ж і пояснювали хід розв’язку класу.

Наступним етапом було розділення класів на групи. У групах “Б” і “В” першу задачу нового типу розв’язував учитель, приймаючи до уваги запропоновані учнями шляхи розв’язку. У групах “Г” і “Д” на розв’язування цих же задач викликалися 2 сильні учні. Увесь клас активно приймав участь, пропонуючи ті чи інші шляхи розв’язку.

На наступному рівні була запропонована групова форма роботи по розв’язуванню розрахункових задач. У кожній групі був визначений консультант, який відповідав за підготовку всієї групи. Він пояснював учням незрозумілі моменти у проведенні розрахункової частини задачі. Коли було необхідно вони консультувалися в учителя.

Потім з кожної групи виступав представник (ми намагалися, щоб це був слабкий учень), який розповідав про обраний шлях розв’язування задачі. По відповіді цього учня ми оцінювали роботу всієї групи.

На окремих уроках під час опитування 1 – 2 учні розв’язували задачі біля дошки. Проводили 15-ти хвилинну самостійну роботу. На ній було 6 варіантів. Завдання давалися різних рівнів складності.

Оцінювання проводили за такою шкалою:

Рівень

Показники якості розв’язування розрахункових задач

високий

Умова задачі може бути передана своїми словами чи коротко записана, самостійно вибраний раціональний хід розв’язування. Якщо можливо, розв’язування проведено кількома способами. В оформленні і розв’язуванні задачі відсутні логічні помилки. Розрахунки зроблені правильно з поясненнями.

середній

Хід розв’язування раціональний. Логічних помилок не має, але пояснення неповне. Допущено не більше однієї суттєвої помилки.

достатній

У розрахунках допущено 1 – 2 не суттєвих помилки. Хід розв’язування не раціональний. Робота виконана з допомогою вчителя.

низький

Зроблено менше ½ роботи. При розв’язку допущені суттєві помилки.

Задача не розв’язана.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Педагогічні та психологічні основи формування інтелекту
У широкому контексті під поняттям інтелект розуміють усю пізнавальну здатність людини – відчуття, сприйняття, пам’ять, уявлення, мислення ; у вузькому – загальну здатність індивіда пізнавати світ і розв’язувати проблеми, що визначають успішність у певному виді діяльності. До цього також можна додат ...

Логічне та алгоритмічне мислення
математика логічний алгоритм мислення школяр Під логічним мисленням розуміється здатність і уміння дитини молодшого шкільного віку самостійно проводити прості логічні дії (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та ін.), а також складені логічні операції (побудова заперечення, твердження і спросту ...

Структура діяльності вчителя в навчальному процесі. Творчий характер діяльності вчителя
Роль учителя в навчальному процесі: Він виступає, передовсім як організатор і керівник пізнавальної діяльності учнів, створює умови, за яких учні можуть найбільш раціонально і продуктивно вчитися, виступає як джерело знань і умінь в навчальному процесі, надає допомогу, коли у учнів виникають трудно ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com