Становлення та розвиток системи підготовки інженерів-педагогів

Педагогіка і виховання » Основні методи та засоби професійного навчання інженерів-педагогів » Становлення та розвиток системи підготовки інженерів-педагогів

Сторінка 4

Призначенням навчальної дисципліни, об’єктом вивчення майбутнього інженера-педагога повинні бути професійна діяльність фахівця, зміст і способи його діяльності. В даному випадку кінцевий результат діяльності - це підготовка фахівця робітничої кваліфікації, тобто випуск кваліфікованого робітника певного профілю. Одна й та ж за назвою дисципліни може мати різну структуру залежно від її призначення, тобто місця в підготовці фахівця. Так, вивчення технології швейних виробів майбутнім інженером-педагогом повинно відрізнятися від майбутнього інженера-технолога і за об’ємом, і за змістом.

З дисципліни “Конструювання одягу" цілком достатнім буде знання основ конструювання, принципів розрахунку і побудови конструкції одного з видів одягу, вплив на неї модельних змін, уміння вирішити цей вплив на рівні конструкції за різними методиками, щоб самостійно прикласти ці знання до інших видів одягу. Практичні заняття повинні бути якомога інтенсивнішими, інтенсивність же викладання теоретичного матеріалу слід мінімізувати. При вивченні матеріалознавства, знання процесів виробництва тканин для галузі, які не мають застосування в навчанні робітників швейного профілю відносяться також до категорії перевантаження студентів, які не залишають сліду в пам’яті, не є необхідними знаннями і можуть бути вивчені факультативно.

Етапи контролю знань інженера-педагога, наприклад, в курсовому проектуванні, повинні містити елементи методичних підходів в реалізації вирішених техніко-технологічних завдань, з урахуванням діяльності в професійно-технічних навчальних закладах. Тематика курсових проектів повинна формулюватися у вигляді міждисциплінарних навчальних завдань, що відображають конкретне навчально-виробниче завдання, включають аспекти різних навчальних дисциплін.

Вибираючи ж на старших курсах вужчу спеціалізацію, студент може пройти факультативний курс, або, маючи вже фундаментальні знання з дисципліни, може їх поглибити самостійно.

Дуже важливо при проектуванні змісту будь-якої навчальної дисципліни поклопотатися про те, щоб кожна з дисциплін, що вивчається студентом, вносила фундаментальний внесок до загальної професійної освіти, щоб дотримувався принцип: учити потрібно не дисципліні, а спеціальності.

За роки навчання у ВНЗ студент вивчає десятки навчальних дисциплін. Але річ у тому, що в переважній більшості вони ні логічно, ні проблемно не зв’язані між собою. Навіть коли суміжні навчальні дисципліни зовні здаються скоординованими і узгодженими, часто ці зв’язки не мають внутрішнього, фундаментального характеру, а є суто зовнішніми. Як наслідок - невиправдано вузька спеціалізація студентів. Сьогодні стає все більш очевидним, що нам потрібні фахівці широкого профілю і така потреба зумовлена, з одного боку, закономірностями розвитку самої науки, а з іншого тенденціями суспільного розвитку.

Завдання фундаментальної освіти - забезпечення оптимальних умов для взаємодії різних типів мислення і створення внутрішньої потреби в саморозвитку і самоосвіті впродовж всього життя.

Керуючись терміном “діяльнісний підхід”, зміст навчальних дисциплін і навчальних практик слід проектувати, спираючись на всебічній облік майбутньої професійної (соціально-виробничої) діяльності випускника, тобто викладача професійно-технічного навчального закладу.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Історіографія проблеми організації активного дидактичного спілкування на уроках
Перші педагогічні теорії з’явилися в стародавніх Китаї, Індії, пізніше у Греції і Римі, проте вони ще не виділилися з філософії в окрему науку. Вже в цей час почалися пошуки і обґрунтування методів, які б сприяли розумовому розвитку дітей. Серед них важливе місце займали бесіди. Відомий філософ-іде ...

Методи дидактичних досліджень
1. Методи дидактичних досліджень як засоби вивчення ефективності навчального процесу. 2. Соціологічні методи дидактичного дослідження. 3. Інші методи дослідження дидактичних явищ. Ключові поняття: методи дидактичного дослідження, системний підхід. 1. Методи дидактичних досліджень як засоби вивчення ...

Нові підходи у вивченні інформатики в середній загальноосвітній школі
Володіння комп’ютерними технологіями багато у чому визначає сьогодні кваліфікацію спеціаліста будь-якої сфери діяльності. Кваліфікована робота з інформацією потребує відповідного рівня інформаційної культури людини, фундамент якої повинен формуватися ще в школі. Проблема формування необхідного рівн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2023 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com