Становлення та розвиток системи підготовки інженерів-педагогів

Дидактика вищої школи, виділившись в окрему галузь педагогічних наук, як загальна теорія навчання і освіти у ВНЗ, одержала подальший розвиток, має наробітки у вигляді методик окремих дисциплін і повинна складати основу педагогічної підготовки інженерів-педагогів. Оновлення змісту інженерно-педагогічної освіти необхідно вести в повній відповідності з оновленням змісту професійно-технічної підготовки, з урахуванням розвитку основ наук і техніки, забезпечуючи те, що при цьому випереджає напрям підготовки педагогічних працівників. Тому проблема теоретико-методичних основ підготовки майбутніх інженерів-педагогів набуває особливого значення, стає фундаментальною.

Інженер-педагог повинен уміти вибирати і готувати навчальний матеріал, наочність; чітко, доступно, виразно, переконливо і послідовно висловлювати навчальний матеріал; проводити уроки творчо; розвивати мислення; стимулювати розвиток пізнавальних інтересів і духовних потреб тих, хто навчається; підвищувати їх навчально-пізнавальну активність; привчати працювати самостійно. Будь-яка дисципліна повинна забезпечити реальний внесок в методологічну, теоретичну, технологічну підготовку студента, до подальшої освіти і професійної діяльності випускника, забезпечення мотивації до вивчення всіх дисциплін, розвиток професійного мислення, інтелекту на основі цілісного підходу до навчання. Навчити студента методологічному мисленню, вибору інформації і додатку її до практичного завдання - ось на наш погляд основний шлях реалізації завдання ефективності фундаменталізації навчання компетентного інженера-педагога.

Сьогодні необхідно зважено оцінити, який фундаментальний блок необхідний для конкретного профілю спеціальності, як він проектується на майбутню діяльність студента, що необхідно включити в кожну дисципліну. Реалізація в змісті навчання майбутнього інженера-педагога того, що безпосередньо буде затребуване випускником в його майбутній професії, проблема, яка вимагає невідкладного рішення в світлі інтеграції в Європейський освітній простір.

Це цікаво:

Сутність контролю як управлінської функції
Контроль успішності навчання з урахуванням закономірностей психічного розвитку студентів (школярів) на всіх його етапах стимулює розвиток у них пізнавальних процесів та емоційно-вольових якостей. Систематичний контроль успішності навчання є умовою руху вперед; він формує уявлення учня про те, що ві ...

Орієнтація майбутнього вчителя на самооцінку професійно-значущих якостей
Самооцінка в процесі формування професійно-значущих якостей вчителя грає виключно важливу роль. “Без самооцінки важко або навіть зовсім неможливо самовизначитися в житті. Вірна самооцінка передбачає критичне ставлення до себе, постійне примірювання своїх можливостей до вимог, які висуває життя, вмі ...

Принцип наочності у навчанні
Коріння принципу наочності знаходимо в народній педагогіці, підтвердженням чого є такі вислови: "Краще раз побачити, ніж сто разів почути", "Бурчання наскучить, приклад научить", "Приклад кращий за правило" та ін. Суть і психологічна основа цього принципу буде зрозуміл ...