При цьому рідна й іноземна мови засвоюються різними шляхами. Визначаючи ці шляхи, Л.С. Виготський характеризує вивчення рідної мови як шлях “знизу-уверх”, тоді як для ІМ це шлях “зверху-вниз”. Це означає, що рідною мовою ми оволодіваємо шляхом імітації, спроб та помилок, шляхом інтуїтивної побудови мовних моделей, не виділяючи мовних одиниць із потоку мовлення, не усвідомлюючи мовних засобів. А вивчаючи ІМ у шкільних умовах, цей шлях можна визначити як такий, коли учень іде від усвідомлення особливостей мовних одиниць і правил їх функціонування у мовленні до практичного оволодіння мовленням. Ось чому психологи зазначають, що вивчення ІМ має починатися на основі вже сформованого досвіду оволодіння рідною мовою. З цього можна зробити висновок, що при створенні підручника недостатньо враховувати лише принцип високої сензитивності. Важливо спиратись на сформований у дитини досвід оволодіння рідною мовою.
Опора переважно на зазначений вище принцип звужує можливості повноцінного навчання ІМ за допомогою прийомів, закладених в НМК О.Д. Карпюк, основою яких є інтуїція й імітація. Правомірність цього підтверджується аналізом методичного апарата підручника для молодших школярів початкової школи як компонента цього НМК, в якому найбільш типовими інструкціями є такі: Listen and repeat! Look, listen and repeat! Read after me!
Згідно з вимогами чинної Програми освітня мета при вивченні ІМ передбачає формування в учнів низки особистісних якостей, однією з яких є “усвідомлення значень мовних явищ, іншої системи понять, за допомогою якої сприймається дійсність”. При цьому слід зазначити, що усвідомленому оволодінню мовними явищами сприяє також і врахування вчителем розвиваючої функції ІМ як навчального предмета. Одним із цих напрямів, на думку вчених-методистів, є планомірне використання елементів філологіза-ції, що передбачає
¨ опору на лінгвістичну базу рідної мови та загально-навчальні вміння учнів;
¨ свідоме оперування базовими лінгвістичними поняттями (звук, транскрипція, артикль тощо);
¨ залучення дітей привабливими засобами до систематизації мовних знань, до самостійних узагальнень під час роботи з мовним матеріалом;
¨ повідомлення найбільш значущої частини граматичних знань у вигляді правил-інструкцій, викладених у доступній і розважальній формі.
Необхідність філологізації та реалізації принципу урахування рідної мови зумовлена низкою чинників. Вихідним є положення теорії білінгвізму про роль рідної мови у ранньому навчанні ІМ. Згідно з цим положенням вивчення ІМ у шкільних умовах можна визначити як шлях від усвідомлення особливостей мовних одиниць і правил їх функціонування у мовленні до практичного оволодіння мовленням. Тому “вирішальну роль в оволодінні дитиною ІМ у школі відіграють не імітація й операції маніпулятивного механічного характеру, а так звані металінгвістичні здібності, зумовлені надбанням здатності гнучко і на абстрактному рівні засвоювати нову мову, помічати її відмінності від явищ рідної мови, свідомо оперувати нею”. Ось чому роботі з одиницями мови необхідно надавати самостійного пошукового характеру. З цією метою, за можливістю, учитель має реалізувати принцип філологізаціі як спеціальний принцип свідомого вправляння.
За концепцією ж О.Д. Карп'юк “опанування мовно-мовленнєвим матеріалом відбувається через систему вправ, яка відображає первинність розвитку чутливості та сприймання іноземної мови через аудіовізуальну демонстрацію з боку вчителя та імітативне репродукування матеріалу-зразка учнями”.
Це цікаво:
Психолого - ергономічні вимоги до застосування електронних засобів навчання
У психолого-педагогічній науці накопичено значний теоретичний потенціал і практичний досвід застосування інформаційних технологій в освіті. Це теоретичні дослідження в області програмованого навчання з використанням комп'ютерних технологій Т.А. Ільїної, С.Г. Шаповаленко, В.П. Беспалько, А.И. Кузнєц ...
Методика викладання хімії в середній школі
Організаційна частинаДобрий день діти! Сідайте будь ласка. Хто сьогодні черговий? 2 хв Актуалізація теми урокуЗ перших уроків хімії ви широко використовували таблицю Д. І. Менделєєва. Вона наочно демонструє, що всі хімічні елементи, взаємозв'язані і підкоряються загальним закономірностям, що виплив ...
Значення казки у літературному розвитку молодших школярів
Одним із найважливіших умінь дитини є вміння читати. Обсяг інформації постійно зростає, а щоб отримати її з книг, преси, Інтернету, потрібно вміти читати. Сьогодні як ніколи актуальні слова Василя Сухомлинського: «без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, читання — ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.