Професійна підготовка вчителів в університетської освіти Європи: різноманітність і спільність

Педагогіка і виховання » Тенденції розвитку університету в Європейському регіоні » Професійна підготовка вчителів в університетської освіти Європи: різноманітність і спільність

Сторінка 4

На основі наукових розробок з відбору (конструювання) змісту навчання та адекватних цьому змісту методів професійної підготовки майбутніх учителів перманентне переглядаються навчальні плани та програми базової педагогічної освіти. Проте вчені одностайно вважають, що загальною для всіх західних країн перешкодою в цій роботі є невизначеність мети та завдань професійної підготовки вчителів з урахуванням нових вимог до вчителя з боку суспільства, шкіл та учнів. Термін базової професійної підготовки педагогів поступово збільшується. Мінімальна тривалість підготовки вчителя початкової школи на базі повної середньої освіти становить три роки, а вчителів загальних предметів для старшої середньої школи – не менше, ніж чотири роки.

Критерії відбору на педагогічні професії стають більш виваженими й чіткими, а обов'язковою умовою для вступу в педагогічні навчальні заклади в більшості країн є повна середня освіта. Важливою тенденцією в реорганізації педагогічної освіти країн Західної Європи є створення на інституційному рівні спеціальних високорозвинутих структур для підготовки педагогічних кадрів сфери професійної та спеціальної освіти, причому нерідко використовується позитивний досвід країн Центральної та Східної Європи, зокрема України.

Європейська практика забезпечення якості вищої освіти свідчить про те, що існують значні розбіжності між різними державами щодо методів моніторингу якості вищої освіти і тих засобів, які вони постійно використовують для виконання подібного складного завдання.

Таблиця 3.1

Загальні дані про агентства й установи, що виконують оцінку програм і ВНЗ (середина і друга половина 1990-х рр.)

КРАЇНА	Сутність назви		Легальний статус		Джерело фінансування	Керівний склад	Штат (чіл.) і рік початку роботи
Австрія	Университ. Кураторіум		Міністерство		Міністерство	Співробітники Міносвіти	2, 1993
Бельгія (голландськ.)	Рада університетів		Незалежний		Університети	Ректори 8 університетів	9, 1991
Бельгія (французьк.)	Університети зовсім автономні, формальної оцінки немає. Із середини 90-х років поширюється практика самооцінки й взаємного відвідування.
Великобританія	Рада якості вищої освіти			Орган уряду	Держава	18 ректорів вузів	>20, 1992
Німеччина	Інформсистема для вищої освіти			Неприбыльн. агентство	Плата за послуги	Представники ВНЗ і держорганів	>20, 1969
Данія	Центр забезпечення якості			Незалежний	Міністерство освіти	5 професорів призначаються міністерством освіти.	10-19, 1992
Ісландія	Міносвіти = МО			Частина МО		Склад призначає міністр МО	До 9, 1996
Ірландія	Національна рада нагород			Незалежний	Плата за послуги	Всі 23 члени прзначає уряд	До 9, 1972
Іспанія	Нац.комітет забезп. якості вищої освіти			Спільний орган (МО й Рада унів.)	Субвенції уряду	8 чол. призначає МО, 4 – від уряду	До 9, 1996
Нідерланди	Асоціація університет.			Орган ун-тів	Плата від факультетів	14 президентів університетів	8, 1986
Норвегія	Інститут досліджень ВО			Незалежний	Контракт із Радою по науці	Незалежний НДІ, робота по контракту	До 9, 1992
Туреччина	Орган оцінки якості В			Незалежний	Бюджет університетів	15 чоловік призначає Рада ректорів	>20, 1996
Фінляндія	Рада по оцінці якості ВО			Незалежний	Міністерство освіти	Кандидатури 12 чол. затверджує міносвіти.	До 9, 1996
Франція	Нац.комітет оцінки			Незалежний	Держбюджет	Всіх 17 чол. затверджує Президент	14, 1986
Швеція	Відділ оцінки й аудиту якості			Незалежне держагентство	Держбюджет	Держслужбовці, усього 10 чоловік	До 19, 1994
Італія	До 1994 р. в Італії була відсутня система оцінки якості вузів. Лише в 1997 р. заснований Національний комітет, завданням якого є оцінка якості всієї системи вищої освіти. Можна припустити, що зразком для його створення вибраний французький Комітет оцінювання.
Швейцарія	Немає єдиної системи оцінки вузів. Лише Швейцарська Рада Науки проводить аудит викладання окремих наукових дисциплін у країні.
Екс-соціалістичні країни
КРАЇНА		Сутність назви		Легальний статус	Джерело фінансування	Керівний склад	Штат (чіл.) і рік початку роботи
Білорусь		Державний інспекторат		Міністерство	Держава	Склад призначає Міністр МО	50, 1982
Болгарія		Нац. орган оцінки й акредитації		Держагенство	Держава	14 від вузів, 7 від Академії Наук, 2 від Міносвіти	14, 1997
Угорщина		Акредитац. Комітет		Незалежний	Парламент	15 від вузів, 10 від НДІ, 1 студент	8, 1994
Латвія		Центр по оцінці якості ВО		Незалежний	Плата за послуги	Усього 4 – по одному від МО, НАН, Ради рект.	До 9, 1995
Литва		Центр по забезпеченню якості ВО		Незалежний	Субвенції уряду	Рішення приймає Конфер. Ректорів	До 9, 1995
Естонія		Рада по оцінці якості ВО		Держорган	Міністерство освіти	6 від ректорів, 6 від МО, затверджує уряд	1, 1997
Румунія		Рада по оцінці й акредитації		Незалежний	Плата за послуги з оцінювання	20 кандидатур від уряду затверджує Парламент	До 9, 1994
Словаччина		Акредитац. Комітет		Незалежний	Плата за послуги з оцінювання	21 від вузів і Академії Наук	Немає даних
Словенія		Комісія з якості ВО		Незалежна	Бюджети вузів і держбюджет	По одному від всіх дисциплін	0, 1996
Польща		Закон про вищу освіту створив Генеральну Раду по вищій освіті країни, що у другій половині 90-х рр. поширив свою діяльність і на аудит вузів. Процедура подібна до варіанту Нідерландів.
Чехія		Створено Урядову Комісію по акредитації аспірантських програм, нових факультетів і вузів. Процедури копіюють зразок Нідерландів – самооцінка, візити робочих груп на місце, обговорення й створення заключної доповіді.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Це цікаво:

Принцип взаємоузгодженості сенсоутворення та самоздійснення у віковій перспективі
Методологічною основою психогігієнічного прогнозування й програмування було обрано сформульований нами принцип взаємоузгодженості сенсоутворення та самоздійснення у віковій перспективі. Виходячи з нього, усвідомлення нездійсненого життєвого сенсу так само руйнує особистість, заперечуючи її цінність ...

Аналіз розвитку нормативної бази з питань професійного виховання учнів професійно - технічних навчальних закладів швейного профілю
Важливість питань професійного виховання учнів ПТНЗ, у тому числі й ПТНЗ швейного профілю, визначає той факт, що законодавче забезпечення професійного виховання в ПТНЗ еволюціонувало протягом досліджуваного періоду (з 1970 року по 2000 рік). В цей час розвиток швейної промисловості спричинив потреб ...

Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів
З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей формування графічної навички у молодших школярів. Практичному проведенню експерименту передував теоретичний етап (2007/08 н. рр.), у процесі якого була визначена сфера дослідження, наукова проблема ...

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

Професійна підготовка вчителів в університетської освіти Європи: різноманітність і спільність

КАТЕГОРІЇ