Діти - радість життя

Сторінка 1

Сім'я — це геніальне творіння природи й суспільства. Зв'язок двох осіб різної статі, що називається шлюбом, — це не просто природний союз і не просто цивільний договір, а передусім моральний союз, який виникає на основі взаємної любові, на довірі й перетворює подружжя в єдине ціле. Двоє людей, які поєднали свої долі, мають над мету — продовжити рід людський, народити й виховати дитину.

Навряд чи можна назвати сім'ю щасливою, якщо в ній немає дітей. Нам не вистачає образів, метафор, порівнянь, щоб зрозуміти, ким для батьків є малюк. Попробуємо порівняти це явище з чимось. Дитина як сонячний зайчик, як краплина сонця в сім'ї. А можливо, вона багатобарвна веселка? Невимовно чарівна веселка. Адже сенс життя матері, батька — в дитині. Можливо, вона — світлячок? А може . Може . — це мудрість природи в сяйві Місяця в тиху солов'їну ніч . Одним словом дитина — втілення дива, яке народилося й живе в сім'ї.

Так чи інакше новонароджене дитя — це диво. Не було нічого — і раптом з жіночого лона з'являється крихітне створіння, яке повторило Маму й Тата. Але це диво швидкоплинне й тендітне. І треба його, цей дивний і неповторний витвір природи, всілякими зусиллями зберегти, виростити.

В.О. Сухомлинський, звертаючись до юнаків і дівчат, писав: "Високою людською радістю є народження людини. Знай, що твоя поява на світ була великою радістю для матері і батька, і кожного року, коли приходить День твого Народження, вони з хвилюванням згадують, якими були вони, коли народився ти, яким був твій перший крок, яке перше слово ти вимовив. Кожний, хто прийшов у світ, — не тільки продовження роду людського, а й незрівнянне багатство, що несе в собі джерело слави, величі, могутності Батьківщини. Народження людини — це майбутнє народу, радість батька і матері — крихта радості всього народу.

Дитина — це сила, що зцементовує родину, основа безсмертя людства. Це маленька людина, яка народилася, щоб залишити на землі вічний слід. Тому кожен юнак і дівчина мають прагнути до того, щоб обіймати найвищі, найпочесніші посади в житті — бути Матір'ю й Батьком. У народі завжди понад усе підносили святість Матері й Батька.

День народження дитини — це значна подія для сім'ї, рідних і близьких. Цей день відзначається впродовж усього життя людини. Батьки, родина в день народження дитини влаштовують свято. І це добре, але треба розуміти, що це — сімейне свято. Свято для батьків, бабусь і дідусів, братиків і сестричок. Саме сім'я мас відзначати День народження людини. Громадські відзначення доречно робити в ювілейні дати — 50, 60, 70 років, враховуючи при цьому суспільні заслуги й чесноти людини.

Окрім біологічного успадкування на розвиток дитини впливають й інші чинники. Це — соціальне успадкування й природно-соціальне середовище. Поняття "соціальне успадкування" ввів у науковий обіг російський учений-генетик М.П. Дубінін. На основі аналізу процесу розвитку людини генетики переконують, що особливості вищої нервової системи, психіки, здібності, схильності людини не передаються через генну структуру. Передаються лише задатки як певні можливості для формування тих чи тих психічних якостей. "Ніякі умови середовища, — наполягає М.П. Дубінін, — не виховають видатного художника, співака, математика, спортсмена з дитини, яка не має відповідних спадкових задатків". І далі: "Генетична програма виступає як передумова, основа розвитку соціальної сукупності людини. Соціальні риси людини не визначаються її генами, вони формуються громадською практикою. Соціальне передається через покоління не через біологічні успадкування, а передусім шляхом творчого сприйняття кожним поколінням духовної і матеріальної культури, особливостями конкретної історичної епохи". Соціальне успадкування — це рушійна сила, яка концентрує в громадській і соціальній свідомості підсумки розвитку продуктивних сил, усієї культури людства. Генетичне успадкування, на думку М.П. Дубініна, — це пасивний, стихійний процес, який відбувається на біологічному рівні й не залежить від бажань і волі особистості. Соціальне успадкування є цілеспрямованою діяльністю, що базується на досвіді попередніх поколінь.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Естетичне виховання молодших школярів засобами українських народних паремій
Паремійними зразками здавен цікавилися вчені-дослідники фольклору, ще Арістотель називав загадки чистими метафорами. Проблемою вивчення, структурування, окреслення сфери побутування, визначення сили впливу паремій на підростаючі покоління займалися такі відомі педагоги, як К.Ушинський, О.Корф, Софі ...

Вимоги до змісту дисертації
Титульний аркуш дисертації містить: найменування наукової організації або вищого навчального закладу, де виконана дисертація; прізвище, ім'я, по батькові автора; індекс УДК; назву дисертації; шифр і найменування спеціальності; науковий ступінь, на який претендує здобувач; науковий ступінь, вчене зв ...

Методичні рекомендації щодо оптимізації процесу формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій
Основними методичними рекомендаціями, які на нашу думку будуть оптимізувати процес формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій є: Взаємодія видів мистецтва у вузівській практиці має здійснюватися на базі значущих для юнацького віку видів ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com