Педагогічна спадщина Йоганна-Генріха Песталоцці та його заповіді сімейного виховання

Педагогіка і виховання » Місце і роль сім‘ї у вихованні дитини » Педагогічна спадщина Йоганна-Генріха Песталоцці та його заповіді сімейного виховання

Сторінка 1

Йоганн-Генріх Песталоцці (1746-1827) — швейцарський педагог-демократ. Він зробив величезний внесок у розвиток прогресивної педагогічної думки. Проте навіть у колі високоосвічених людей, які добре знають, хто такі X. Колумб, Ф. Магеллан, M. Коперник, далеко не всі знають Й.-Г. Песталоцці. Доречно згадати такий випадок з його життя. У 1786 році бідний 20-річний юнак Й.-Г. Песталоцці покохав дівчину Анну з родини багатого купця. Він писав Анні: «Нам доведеться прожити життя, повне горя й праці, бо на біду Батьківщини і на нещастя друзів я буду дивитися як на власні. А коли б мова зайшла про порятунок Батьківщини, я забув би і дружину, і дітей». Він перелічив також недоліки власного характеру й не оминув увагою своє слабке здоров'я. Проте дівчина, багата, розумна й вродлива, прийняла його руку й серце.

Песталоцці не обманув наречену. Все сталося так, як він писав — тридцягь років вони прожили у надзвичайній бідності. «Плакали діти-сироти, і я плакав разом з ними», — писав він. Однак після тридцяти років відчаю і двадцятигодинної праці на добу Й.-Г. Песталоцці став відомим на увесь світ. Видатні філософи й політичні діячі, педагоги й імператори йшли до нього по досвід. Революційні французькі законодавчі збори присвоїли йому, серед 18 іноземців, звання Почесного громадянина Франції. Вся його теоретична і практична діяльність, якій він віддав понад п'ятдесят років життя, була спрямована на те, щоб докорінно змінити справу виховання й освіти дітей трудового народу. Упродовж третини віку И.-Г. Песталоцці керував дослідними навчально-виховними закладами: притулком для убогих селянських дітей в Нейгофі, сирітським притулком в Станце, інститутами в Бурдорфі й Івердоні. Тодішні народні школи він порівнював з бездушними машинами, які пригнічують природні сили і здібності дитини, заважають її розвитку.

З юних років Й.-Г. Песталоцці перейнявся гарячим співчуттям до людей праці, бажанням полегшити долю селянських дітей, позбавлених елементарних умов для повноцінного фізичного, розумового та морального розвитку. На основі дослідницької роботи в керованих ним навчально-виховних закладах він здійснював і розвивав свої педагогічні ідеї. Особливий інтерес становлять його ідеї природовідповідності виховання і навчання дитини, що викладені в багатьох працях, зокрема в його «Лебединій пісні» (1826):

• Критикуючи зубріння і відрив навчання від життя, Й.-Г. Песталоцці писав, що дітям до п'яти років дають можливість тішитися природою і раптом тиранічне віднімають у дитини всю привабливість природності й свободи: як овець, зігнаних докупи, кидають дітей в якусь кімнату, цілими годинами, днями, місяцями й роками невблаганно змушують розглядати жалюгідні, невідомі та одноманітні літери, вводять їх у життя, такою мірою відмінне від попереднього, що можна збожеволіти.

• Дитина у школі має почувати себе так само невимушене й вільно, як і серед природи.

• Сама природа спонукає людину: око хоче бачити, вухо — чути, нога — ходити, серце хоче вірити й любити, розум хоче мислити.

• Ідею елементарної освіти потрібно розглядати як ідею природовідповідного розвитку і формування сил та нахилів людського серця, людського розуму і людських умінь.

• Кожна окрема сила людської природи розвивається за вічними, незмінними законами, її розвиток природовідповідний лише настільки, наскільки він перебуває у згоді з цими вічними законами природи.

• Природа вклала в серце матері першу і найсуттєвішу турботу про збереження спокою в ранній період життя дитини. Ця турбота виявляється у людей скрізь у вигляді властивої матері сили та материнської відданості, відсутність цієї сили й відданості матері суперечить природі.

• Коло людської любові і людської віри дитини дедалі розширюється. Кого любить мати, того любить і дитя.

• Яким чином в людині природовідповідно розвиваються засади її духовного життя, засади її здатностей мислити, думати, досліджувати, міркувати? Через враження, які ми отримуємо в процесі чуттєвого сприйняття (споглядання) всіх предметів, оскільки вони, торкаючись наших внутрішніх і зовнішніх чуттів, пробуджують та оживляють глибоко властиве силам нашого розуму прагнення до саморозвитку.

• Розумовий розвиток і залежна від нього культура людства потребують постійного вдосконалення логічних засобів мистецтва для природовідповідного розвитку наших здатностей думати, досліджувати й міркувати, усвідомлювати й використовувати.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Методи професійного навчання інженерів-педагогів під час навчання у вузі
Студенти педагогічних спеціальностей за програмою вивчають предмети, що дозволяють пізнати не тільки педагогічний досвід, традиції інших країн, а й власні освітні традиції. Організація розумових дій у навчальному процесі, зокрема на лекціях, може бути здійснена наступними методами: створенням і ріш ...

Завдання вихователя у вихованні ціннісного ставлення до природи
Закладати основи ціннісного ставлення, на наше глибоке переконання, слід розпочинати з раннього віку. Ці функції можуть успішно виконувати батьки, які мають достатній для цієї роботи життєвий досвід і бодай елементарну підготовку. На жаль, в Україні ще не практикується розробка цільових програм еко ...

Наукові основи внутрішкільного управління. НОП в школі
Вимоги до внутрішкільного контролю: індивідуальний характер; систематичність; раціональність; всебічність і різноманітність форм; об’єктивність, диференційований підхід; єдність вимог осіб, що здійснюють контроль. Види внутрішкільного контролю: класно-узагальнюючий: рівень знань і вихованість учнів ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com