Педагогічна спадщина Йоганна-Генріха Песталоцці та його заповіді сімейного виховання

Педагогіка і виховання » Місце і роль сім‘ї у вихованні дитини » Педагогічна спадщина Йоганна-Генріха Песталоцці та його заповіді сімейного виховання

Сторінка 1

Йоганн-Генріх Песталоцці (1746-1827) — швейцарський педагог-демократ. Він зробив величезний внесок у розвиток прогресивної педагогічної думки. Проте навіть у колі високоосвічених людей, які добре знають, хто такі X. Колумб, Ф. Магеллан, M. Коперник, далеко не всі знають Й.-Г. Песталоцці. Доречно згадати такий випадок з його життя. У 1786 році бідний 20-річний юнак Й.-Г. Песталоцці покохав дівчину Анну з родини багатого купця. Він писав Анні: «Нам доведеться прожити життя, повне горя й праці, бо на біду Батьківщини і на нещастя друзів я буду дивитися як на власні. А коли б мова зайшла про порятунок Батьківщини, я забув би і дружину, і дітей». Він перелічив також недоліки власного характеру й не оминув увагою своє слабке здоров'я. Проте дівчина, багата, розумна й вродлива, прийняла його руку й серце.

Песталоцці не обманув наречену. Все сталося так, як він писав — тридцягь років вони прожили у надзвичайній бідності. «Плакали діти-сироти, і я плакав разом з ними», — писав він. Однак після тридцяти років відчаю і двадцятигодинної праці на добу Й.-Г. Песталоцці став відомим на увесь світ. Видатні філософи й політичні діячі, педагоги й імператори йшли до нього по досвід. Революційні французькі законодавчі збори присвоїли йому, серед 18 іноземців, звання Почесного громадянина Франції. Вся його теоретична і практична діяльність, якій він віддав понад п'ятдесят років життя, була спрямована на те, щоб докорінно змінити справу виховання й освіти дітей трудового народу. Упродовж третини віку И.-Г. Песталоцці керував дослідними навчально-виховними закладами: притулком для убогих селянських дітей в Нейгофі, сирітським притулком в Станце, інститутами в Бурдорфі й Івердоні. Тодішні народні школи він порівнював з бездушними машинами, які пригнічують природні сили і здібності дитини, заважають її розвитку.

З юних років Й.-Г. Песталоцці перейнявся гарячим співчуттям до людей праці, бажанням полегшити долю селянських дітей, позбавлених елементарних умов для повноцінного фізичного, розумового та морального розвитку. На основі дослідницької роботи в керованих ним навчально-виховних закладах він здійснював і розвивав свої педагогічні ідеї. Особливий інтерес становлять його ідеї природовідповідності виховання і навчання дитини, що викладені в багатьох працях, зокрема в його «Лебединій пісні» (1826):

• Критикуючи зубріння і відрив навчання від життя, Й.-Г. Песталоцці писав, що дітям до п'яти років дають можливість тішитися природою і раптом тиранічне віднімають у дитини всю привабливість природності й свободи: як овець, зігнаних докупи, кидають дітей в якусь кімнату, цілими годинами, днями, місяцями й роками невблаганно змушують розглядати жалюгідні, невідомі та одноманітні літери, вводять їх у життя, такою мірою відмінне від попереднього, що можна збожеволіти.

• Дитина у школі має почувати себе так само невимушене й вільно, як і серед природи.

• Сама природа спонукає людину: око хоче бачити, вухо — чути, нога — ходити, серце хоче вірити й любити, розум хоче мислити.

• Ідею елементарної освіти потрібно розглядати як ідею природовідповідного розвитку і формування сил та нахилів людського серця, людського розуму і людських умінь.

• Кожна окрема сила людської природи розвивається за вічними, незмінними законами, її розвиток природовідповідний лише настільки, наскільки він перебуває у згоді з цими вічними законами природи.

• Природа вклала в серце матері першу і найсуттєвішу турботу про збереження спокою в ранній період життя дитини. Ця турбота виявляється у людей скрізь у вигляді властивої матері сили та материнської відданості, відсутність цієї сили й відданості матері суперечить природі.

• Коло людської любові і людської віри дитини дедалі розширюється. Кого любить мати, того любить і дитя.

• Яким чином в людині природовідповідно розвиваються засади її духовного життя, засади її здатностей мислити, думати, досліджувати, міркувати? Через враження, які ми отримуємо в процесі чуттєвого сприйняття (споглядання) всіх предметів, оскільки вони, торкаючись наших внутрішніх і зовнішніх чуттів, пробуджують та оживляють глибоко властиве силам нашого розуму прагнення до саморозвитку.

• Розумовий розвиток і залежна від нього культура людства потребують постійного вдосконалення логічних засобів мистецтва для природовідповідного розвитку наших здатностей думати, досліджувати й міркувати, усвідомлювати й використовувати.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Диференціація курсів російської мови в початкових класах
однорічний курс запроваджується в останній рік початкового навчання грамоти. дворічний курс російської мови запроваджується в останні два роки початкового навчання. Перший рік доцільно відводити розвиткові усного мовлення та опанування грамоти. Підходи до цього етапу в основному ті самі, що і в одн ...

Розвиток біотехнології як пріоритетного напряму розвитку української економіки
Досвід розвитку нових індустріальних країн Південно-Східної Азії показує, що переважна частина технологічних активів поступає до національної економіки країни, яка розвивається, саме на перших етапах її переходу до економіки знань, за умов створення сприятливих внутрішніх умов для трансферу техноло ...

Структура та форми організації процесу навчання
Навчання наряду із грою та працею розглядається як один із найважливіших видів діяльності людини. У широкому значенні навчання – це процес засвоєння історичного досвіду людства. В більш вузькому – двобічний процес, взаємодія між тим, хто навчає, та тим, хто навчається. Це своєрідний процес керуванн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com