Погляди Костянтина Ушинського на зміст і методику виховання й навчання дітей у сім'ї та школі

• Знищіть шкільну нудьгу — і вся ця гидка хмара, що доводить педагога до відчаю й отруює світлий потік дитячого життя, зникне сама собою. У школі мають панувати: серйозність, яка допускає гумор, але не перетворює всієї справи на жарт, лагідність без нудоти, справедливість без придирства, доброта без слабкості, порядок без педантизму, і головне — постійна розумова діяльність.

• Якщо заохочення і покарання залишаються й дотепер необхідними для дії ей, то це доводить лише недосконалість мистецтва виховання. Привчаючи дітей слухати високі слова моральності, зміст яких їм не зрозумілий, а головне — якого вони не відчули, ви виховуєте лицемірів.

• У розумно організованій школі покарань за лінощі бути не може, позаяк уроки вивчаються в класі; покарань за пустощі — також, оскільки діти зайняті і пустувати їм ніколи. Все, що може допустити така школа, так це найлегші докори за неуважність чи заохочення за уважність.

Окремо хочу виділити настанови К. Ушинського щодо вивчення рідної мови:

• Мова народу — кращий, ніколи не в'янучий цвіт усього його духовного життя, що знову й знову розцвітає.

• Коли зникає народна мова — народу більше немає!

• Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ.

• Відніміть у народу все — і він усе зможе повернути, але відніміть мову — і він ніколи більше уже не створить її. Нову Батьківщину навіть може створити народ, але мови — ніколи. Вимерла мова в устах народу — вимер і народ.

• Мова народу — найповніше відображення Батьківщини і духовного життя народу.

• Викладання рідної мови в початковому навчанні становить предмет головний, центральний, що входить у всі інші предмети.

• Сприяти розвиткові усної мови дітей є, поза сумнівом, один із найважливіших обов'язків учителя.

• Наставник зобов'язаний потурбуватися, щоб дитина дедалі більше вступала в духовне володіння скарбами рідного слова.

• Розвивати мову окремо від мислення неможливо й шкідливо.

• Звичка чисто й вишукано базікати різні нісенітниці й пов'язувати хвацькими фразами порожні думки є одна з найгірших людських звичок, і вихователь повинен викорінювати її.

• Формальне вивчення мови суперечить самій природі дитини.

• Дитячий лепет цікавий для дорослих, а не для дітей, і одна із цілей серйозного навчання полягає саме в тому, щоб привчити дитину до серйозної наукової мови.

• Граматика, що викладається логічно, розвиває самосвідомість людини, тобто саме ту здібність, внаслідок якої людина є людиною.

• Жодна дидактика і жодний підручник не можуть замінити наставника, вони лише полегшують йому працю.

• Лише система (безперечно, розумна), що виходить із самої суті предметів, дає нам повну владу над нашими знаннями. Голова, наповнена уривчастими, несистемними знаннями, схожа на комору, де цілковитий безлад і де сам господар нічого не знайде, а голова, де лише система без знань, схожа на крамницю, в якій на всіх шухлядах є написи, а в самих шухлядах порожньо.

Особливого значення К. Ушинський надає наочності у навчанні:

• Дитина, так би мовити, мислить формами, кольорами, звуками, відчуттями взагалі, і той марно і не без шкоди чинив би насильство над дитячою природою, хто захотів би змусити її мислити по-іншому.

• Дитяча природа вимагає наочності. Навчайте дитину лише будь-яким п'яти невідомим їй словам — і вона довго й марно мучитиметься над ними. Але пов'яжіть з малюнками двадцять таких слів — і дитина засвоїть їх одразу.

• Спробуйте одну й ту ж подію розповісти двом однаково здібним дітям: одному за малюнками, другому без них, — і ви оціните тоді все значення картинок для дитини.

• Правильне наочне навчання має, свою систему, свої правила і прийоми.

• Уміння ставити запитання і поступово ускладнювати трудність відповідей на них — це одна з найголовніших і найнеобхідніших педагогічних звичок.

Це цікаво:

Завдання вихователя у вихованні ціннісного ставлення до природи
Закладати основи ціннісного ставлення, на наше глибоке переконання, слід розпочинати з раннього віку. Ці функції можуть успішно виконувати батьки, які мають достатній для цієї роботи життєвий досвід і бодай елементарну підготовку. На жаль, в Україні ще не практикується розробка цільових програм еко ...

Проблема інтеграції змісту навчання у практиці роботи вчителів початкових класів
У сучасній початковій школі значна увага приділяється всебічному розвитку школярів, формуванню їхнього цілісного наукового світогляду. Одним із засобів вирішення цієї проблеми стало поєднання основ наук з інтегрованими курсами, які можуть будуватися на основі повного злиття предметів, широкої міжди ...

Особливості методики навчання грамоти шестирічних першокласників
Спостереження свідчать, що 4—5—6-річні діти спроможні опанувати грамоту, якщо цим процесом керує методично підготовлений наставник — педагог або член родини. Тому і в умовах дошкільних закладів, сім’ях в останні десятиріччя підготовка дітей до школи значною мірою полягала в навчанні дітей читати. У ...