Зміст процесу виховання української молоді в загальноосвітніх і фахових школах

Однією із форм творчого самовиявлення учениць, а також засобом підвищення рівня їх художньо-естетичної культури виступав хор навчального і закладу. Заняття співом сприяли не тільки духовному збагаченню учениць, формуванню естетичних якостей, а й релігійно-моральному та патріотичному вихованню учнів. Останнє в основному здійснювалося за рахунок різнобічного репертуару, у який входили твори духовної музики, світової класики, українські національні пісні, колядки, щедрівки тощо .

Особливе місце в естетичному вихованні учениць Львівської гімназії посідав етнографічний музей, що постав і ініціативи м. Северини Париллє. У цьому були зібрані різноманітні речі народного побуту – кераміка, національний одяг, дерев’яні хрести, витинанки, писанки, колекція шлюбних вінків, намиста тощо.

Естетичні смаки та почуття прекрасного в учениць формувались і під час різного роду краєзнавчих екскурсій. Краса природи рідного краю, притаманна гармонія, виступали засобами естетичного виховання молоді.

Праця у природничих гуртках, а саме вирощування квітів, догляд за садом, пришкільним городом, тваринами також ставали чинниками, що формували в учениць здатність естетичного сприйняття дійсності, а також любов до природи, відповідальність за неї, прагнення її пізнати берегти та їм пожувати

Відвідування ученицями мистецьких виставок, театральних й кіновистав, прослуховування обов'язкових і надобов’язових радіопередач не тільки поширювало їх кругозір та утверджувало національну гідність, але й осуджувало естетичні переживання, судження. Наприклад, учениці Яворівськоі гімназії у 1934/35 шк.р. відвідали 2 музеї, театр, фахові й аматорські виставки, оглянули Виставку Деревообробного промислу, були присутні на концертах капели «Дніпро», учнів філії музичного інституту ім. М.Лисенка та святковій академії на честь Т. Шевченка.

Фізичне виховання. Головними формами фізичного виховання виступали уроки руханки (відбувалися 2 рази на тиждень), і 10-хв. зарядки до і після навчальних занять, а також різноманітні спортивні організації, прогулянки і екскурсії Крім цього, щодня з 15.00 до 16.00 год. на шкільному стадіоні відбувалися ігри й забави, в яких могли брати участь усі бажаючі.

Велику роль у справі фізичного, а також громадського й патріотичного виховання відіграли скаутські дружини. З ініціативи О.Тисовського і при підтримці дирекції, у 1920р. в Львівській гімназії було створено Пластовий осередок. Головним обов'язком Пластуна були - вірність Богові й Україні, допомога іншим й дотримання законів товариства . Особливо активно розгорталась діяльність цього товариства, коли одним із його керівників стала Олена Степанів. Члени організації здійснювали прогулянки та краєзнавчі мандрівки, зокрема в околиці Львова, у Карпати на гори Маківку, Парашку.

Велику увагу в рамках тіловиховання приділялося санітарно-гігієнічній просвіті учениць, її формами виступали спеціальні бесіди, на яких обговорювалися питання особистої гігієни, догляду за здоров’ям, зовнішньої культури тіла. Окрім теоретичних знань, опікуни й шкільний лікар намагалися виробити в учениць практичні навички догляду за тілом і здоров’ям й культурної поведінки в різних громадських місцях Високий рівень санітарно-гігієнічної просвіти вихованок забезпечувався, крім згаданих форм, ще й діяльністю гуртка «Червоний Хрест». Його учасниці засновували комітети чистоти і порядку, організовували бесіди з питань гігієни, турбувалися про порядок і чистоту у школі, виготовляли відповідні плакати, збирали лікарські трави та шкільну аптечку, опікувалися слабшими дітьми і т.ін. Доречно зазначити, що згідно рішення шкільного лікаря, фізично ослаблені діти мали змогу покращити своє здоров’я у Вакаційній оселі в Підлютому, де у монастиря сс.Василіянок була своя філія.

«Утилітарно-практичне» (трудове) виховання. Таке виховання мало на меті привчання дітей до праці, формування навичок трудової діяльності. Основними його формами були практичні заняття, на які відводилося 2 год. щотижня. Під час цих занять учениці займалися шиттям (виготовляли спортивну форму, дитячі сорочки), шевством, рукоділлям, а також здобували основні навики ведення домашнього господарства (куховарства, прання, прасування та ін.). Речі, виготовлені ученицям в ході таких уроків, могли виставлятися на продаж у шкільних крамничках з метою збору коштів на допомогу вбогим ученицям.

Це цікаво:

Розвиток природничо-наукових ідей в Оксфорді
Свій реальний початок експериментальне природознавство знайшло в Оксфордському університеті (роком його заснування вважається 1168-й). В той час на Британських островах інтенсивно зростали ремісницьке виробництво і торгівля, посилювалася роль міст. Такі важливі процеси загострювали інтерес інтелект ...

Шляхи розвитку творчого мислення у молодших школярів
Розвиток творчого мислення - це одне із важливих завдань, яке покликана вирішувати початкова школа. Дуже важливо, щоб педагог здійснював процес формування творчого інтелекту учнів вже з першого класу. Ряд психологів стверджують, що творче мислення в школярів на перших етапах навчання ще зовсім не с ...

Традиційні „безстатеві” теорії виховання
У сучасній педагогічній науці співіснують три основні теорії виховання і навчання школярів: традиційна („безстатева”) виховна теорія сформована в радянські часи, у якій йдеться про виховання дитини як такої; статеворольовий підхід до виховання, якій акцентує увагу на статі дитини і окремо виховує д ...