Виховна функція змісту шкільних підручників

Сторінка 4

Вивчення догматики продовжувалось і у наступному класі предметом «Часткова Християнська догматика». Особливий виховний вплив здійснювано на учнів вивчення таких тем «Про засоби Благодаті», «Про Пресвяту Євхаристію» та ін. Як засоби досягнення Благодаті визначались молитва, Св. Тайни і добрі діла. Аналіз цих виховних засобів, окрім висвітлення . учнями їх символічного змісту, супроводжувався вказівками щодо їх практичного виконання.

Значний виховний потенціал містив у собі матеріал останніх параграфів. У них розповідалося про кінець світу І людського життя, смерть і страшний суд, Я рай і чистилище, воскресіння мертвих . Провідною виховною ідеєю тут виступала ідея Спасіння людської душі, яке може бути реалізоване лише за умов праведного життя (за законами Божої правди).

Закінчувалось вивчення релігії історією Християнсько-католицької Церкви. Викладалася ця дисципліна за підручником А.Ваплєра. На цих уроках учні ознайомлювалися із передумовами та обставинами виникнення християнства у різних частинах світу (Азії, Африці, Європі). Паралельно з центральними подіями розглядались і такі, як виникнення монашого життя, що висипало зразком морального самовдосконалення для кожної людини, поява єресей, яких слід всіляко остерігатися, щоб не загубити душу, прогресивний вплив церкви на розвиток науки, мистецтва, літератури, котрий був особливо помітний в епоху Середньовіччя.

Реалізуватись завдання морально-релігійного виховання повинні були і на уроках світських предметів. Вчителі були зобов’язані висвітлювати кожен предмет І5 позицій християнського вчення. У процесі тлумачення окремих явищ природи чи історичних подій, поряд з їх раціоналістичним розумінням, вважалося за потрібне подавати також пояснення, що базуються на християнському світобаченні. Особливо доцільними такі пояснення будуть при вивченні парадоксальних чи науково необґрунтованих явищ .

Достатньо ефективними формами морально-релігійного виховання виступали уроки рідної мови і літератури У народних школах на цих уроках користувалися читанкою О.Поповича, її зміст складався з чотирьох розділів. У перший входили поезії, казки, байки, загадки. Ці елементи усної народної творчості та твори тогочасної літератури виступали засобами формування в учнів перших елементарних моральних релігійних понять та почуттів. Вивчення казок (наприклад, про дідову і бабину дочку), байок (Д.Млака «Мовчи язичку – будеш їсти кашку»), творчості українських письменників (байки Л.Глібова, вірші І.Франка та ін.) сприяло прищепленню дітям таких рис як правдомовність, працьовитість, щирість, старанність, терплячість та ін. Наступний розділ читанки був присвячений історії. Поряд із відомостями про Історію рідного краю діти вивчали оповідання про святих українського народу, найвизначніші церкви і т.ін. Ще один розділ читанки під назвою «Землепись» містив оповідання, в яких пояснювалася будова землі, розпочинався віршем «Бог». У такій поетичній формі діти ознайомлювалися з християнською теорією створення світу: «Хто створив ті ясні зорі, Хто ними править в світа просторі». Розділ «Природопись» теж розпочинався віршем, що прославляв Божу могутність і велич. Зазначимо, що вивчення природничих наук (основ географії, природознавства, елементарних знань з фізики) здійснювалося у народних школах лише на базі матеріалу, поданого у відповідних розділах читанки, оскільки користуватись спеціальними книжками заборонялося. Причому, вивчення природознавства повинно було спрямовувати увагу учнів на порівнянні слабкості «сотворінь і силої Божої всемогучости».

Для перших чотирьох класів середньої школи читанки написав А.Крушельницький. Релігійне виховання здійснювалося зокрема, під час читання оповідань: «Київські Церкви», «Святий Вечір на далекій півночі», «Зелені свята» (Н.Устияновича), шляхом вивчення віршів: «У Страстний четвер» (В.Щурата), «Перший Великдень на волі» (І.Франка). Значний акцент робився на вихованні милосердя. Для цього до змісту читанки входили оповідання С.Коваліва «Калічка», народний вірш «Пісня сироти» та ін. Майже усі оповідання, були пронизані християнським духом, тому завдання морального і релігійного виховання вирішувалися паралельно.

У вищих гімназійних класах користувалися читанкою А.Барвінського. її зміст, що складався з пісень (дум, співанок, коломийок, обрядових пісень, колядок, щедрівок), легенд і переказів, як І попередніх книг, окрім різнобічного розвитку, значною мірою забезпечував ґрунтовне морально-релігійне виховання.

На засадах християнського світобачення були побудовані підручники і з суспільних дисциплін. Так у книзі О.Семковича «Оповідання з всесвітньої Історії» поряд із іншими достовірними подіями як історичний факт (а не міф чи легенда) подавались відомості про народження Ісуса Христа. Про це розповідалось так: « .в Вифлеємі уродидся Ісус Христос Спаситель світа. З тої хвилини починається Нова доба в діях світу». Зазначимо, що всі Історичні дати наводилися саме по відношенню до цієї події – відлік часу йшов від Різдва Христового.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Це цікаво:

Сімейний обов'язок
Об'єктивна система «сім'я — суспільство» характеризується складними взаємозв'язками, і найперший з них — взаємні обов'язки сім'ї і суспільства. Поняття «обов'язок» відображає в нашій свідомості об'єктивну необхідність, виражену в моральних вимогах, що ставляться як до окремого індивіда, так і до гр ...

Погляди Костянтина Ушинського на зміст і методику виховання й навчання дітей у сім'ї та школі
Костянтин Дмитрович Ушинський (1824-1871) — новгород-сіверський українець — один з видатних діячів освіти й педагогічної науки другої половини XIX століття. Він — основоположник педагогічної науки в Росії і засновник народної школи. Початкову освіту отримав під керівництвом матері Любові Степанівни ...

Фізична підготовленість дітей молодшого шкільного віку
Фізична підготовленість випробуваних визначалася за результатами педагогічного тестування, яке констатує рівень виявлення основних рухових якостей: сили (згинання і розгинання рук в упорі лежачи, стрибок у довжину), силової витривалості (кут у висі), швидкісно-силової витривалості (присідання за 30 ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com