Виховна функція змісту шкільних підручників

Християнським духом був пронизаний і гімназійний підручник з історії В. Закшевського. На його сторінках знайшли відображення не лише факти пов'язані з Різдвом Христовим, а й відомості про виникнення християнства, початки монашого життя, створення Церкви та усі переслідування, яких вона зазнала. Варто зазначити, що у цій книзі містилася інформація навіть про перших пророків – Іллю, Єлисея і Єримію. Ознайомлення з постаттю Ісуса поєднувалося із визначенням його ролі у житті людства та короткою характеристикою . Христового вчення. З цього приводу, зокрема, зазначалося: «Божественна наука котру він проповідував принесла світові нові засади досі незнані . Наука об’явлена спасителем заохочує до заслуги в дочасному житті для спасіння душі в майбутньому після смерті, покорою і терпінням, любов’ю до Бога і ближнього, навіть ворога, котрому треба прощати, щоби осягнути відпущення власних провин».

Морально-релігійне виховання учнів здійснювалося і під час вивчення гімназійної географії. Перш за все цьому сприяв сам зміст предмета, котрий викладався за підручником В.Піца. У розділі географії азіатських країн особливе місце відводилося Палестині. Описувалася ця країна наступним чином: «Край знаний», як Палестина або також свята земля, має велике значення в історії, а для християн є тим важливий, що тут жили патріархи старого Завіту: Авраам, Ісакі Яків. Тут, накінець, уродився, жив і помер Спаситель світу, Ісус Христос.

Такі ж виховні завдання виконувалися і в ході вивчення у вищих класах гімназії предмета філософії. Автор підручника з цього предмета Т.Мандибур, крім нього, написав «Психологічний вступ до курсу логіки». Пояснення природи асоціацій, що виникають у людей, на сторінках цієї книги, автор здійснив на прикладі святого хреста: «якщо побожний чоловік побачить хрест, на спокійнім місці, то на сей вид складає руки до молитви, бо з ним лучиться в душі побожного християнина виображінє о Бозі і о чести, яка єму віддається».

Виховні функції виконували й такі предмети як польська, німецька, грецька і латинська мови. Ознайомлення з шедеврами світової літератури в процесі вивчення класичних мов сприяло розвитку інтелекту й духовному збагаченню учнів.

Отже, весь навчальний процес тогочасних середніх і народних шкіл був побудований на засадах християнського світобачення. Зміст освіти цих закладів володів великим потенціалом морально-релігійного виховання. Найбільш ефективно завдання такого виховання виконувались на уроках релігії, рідної мови й літератури, історії, географії та інших предметів.

Сучасні умови розмежування школи та Церкви й світського характеру освіти не можна вважати підставою для однобокого висвітлення деяких явищ у шкільних курсах виключно із позицій матеріалістичних підходів. Доцільно, на нашу думку було б поряд із раціоналістичним тлумаченням суті окремих явищ, подавати й такі їх пояснення, що побудовані на християнському світобаченні.

Всупереч складним політичним умовам, що склалися наприкінці XIX – поч. ХХ ст. у Галичині значно пожвавлюється культурно-просвітня діяльність громадських і церковних організацій. Намагаючись підняти рівень національної свідомості й духовної культури української нації, прогресивна громадськість й передове духовенство засновують різноманітні самодіяльні об'єднання і товариства. Висунувши гасло духовного оновлення Церква розгортає широкомасштабну освітню-виховну, громадсько-культурну й благочинну працю. Моральне удосконалення українського народу греко-католицьке духовенство тісно пов’язувало із утвердженням його національних основ, тобто розглядало ці два аспекти як невіддільні складові одного процесу – культурного відродження й духовного зростання нації. Формами такого розвитку стали молодіжні об'єднання та товариства, діяльність яких обумовлювалася засадами християнської моралі і національними вартостями, а також потребами українського народу в матеріальній і моральній підтримці та опіці дітей і молоді. Ідея створення молодіжних християнських об'єднань була запозичена із Заходу.

Охоплюючи широкі верстви населення краю як у соціальному, так і віковому розрізі, товариства ставили собі за мету морально-релігійний вишкіл, піднесення рівня освіченості, вихованості й громадянської зрілості не лише своїх членів, а й всієї громадськості та розгортання широкої харитативної діяльності.

Чітка структура організацій, підпорядкованість вищим підрозділам, демократичний стиль роботи створювали відповідні передумови для ефективної творчої праці. Оригінальні форми й методи роботи товариств забезпечували зріст інтелекту, формування християнського світогляду та всебічний гармонійний розвиток учасників. Тісний взаємозв'язок організацій з Церквою, і наставництво видатних духовних осіб зумовили чітке дотримання у діяльності християнських моральних норм.

Це цікаво:

Методика проведення уроку з валеології "Функції органів травлення. Для чого людина харчується"
Мета: познайомити дітей із раціональним харчуванням; вчити правильно доглядати за зубами; продовжити формувати уявлення про процес травлення, органи травлення та їх функції; розвивати спостережливість, уважність; збагачувати словниковий запас; виховувати бажання бути здоровими та позитивне ставленн ...

Сучасний підхід до класифікації професійно-значущих якостей вчителя
Як відомо, якість особистості – це існуюча тривалий час характеристика, яка проявляється в поведінці індивіда в різноманітних ситуаціях. ”Якість спеціаліста – це сукупність найбільш суттєвих, відносно стійких його властивостей та характеристик, що обумовлюють готовність до виконання певних соціальн ...

Роль української народної педагогіки у процесі формування особистості школяра
Використання української народнопедагогіки в школі має здебільшого допоміжний характер. У чинних програмах для шкіл нашої держави українська народна творчість представлена дуже фрагментарно. Найрідніше і наймиліше, найближче, найсприйнятливіше й найзрозуміліше для кожної дитини, підлітка, юнака чи ...