Важливе місце серед різноманітних ситуацій займають імітаційно-ігрові. Як і у будь-якій колективній грі, при її проведенні дуже важливими є взаємовідносини між учнями та учителем, у класі взагалі. Велике значення має присутність на уроці духу змагання, який виникає при сприйманні і відтворенні іншомовного висловлювання: хто швидше зрозуміє, правильно відповість на запитання.
Основними вимогами до вимови учнів є фонематичність та швидкість. Фонематичність передбачає ступінь правильності фонетичного оформлення мовлення, достатню для того, щоб воно було зрозумілим для співрозмовника; швидкість — ступінь автоматизованості вимовних навичок, яка дозволяє учням говорити в нормальному (середньо-нормальному) темпі мовлення.
На початковому ступені оволодіння усним мовленням дуже важко досягти безпомилковості та автентичності вимови учнів. Тому вимоги до вимови учнів визначають, виходячи з принципу апроксимації, тобто наближення до правильної вимови. З цією метою обмежується обсяг фонетичного матеріалу, що вивчається, а також допускається деяке зниження якості вимови окремих звуків та інтонаційних моделей. Апроксимована вимова — це така вимова, в якій, як і в літературній вимові, відсутні фонологічні помилки, але яка, на відміну від літературної вимови, допускає нефонологічні помилки, тобто такі, що не заважають розуміти усні висловлювання та прочитане вголос цією мовою.
Усі навички вимови (так само, як граматичні та лексичні) мають характеризуватися якостями автоматизованості, гнучкості і сталості та формуватися поетапно.
Для нейтралізації негативного впливу фонетичних навичок рідної мови навчання іншомовної вимови має будуватися на основі порівняльного аналізу фонологічних систем рідної та іноземної мов, що є одним з важливих спеціальних принципів навчання фонетичного матеріалу. Це дозволяє передбачити можливі труднощі і тим самим знайти шляхи їх подолання, які визначатимуть характер пояснень учителя та вправи, що будуть застосо-вуватись у навчальному процесі.
При формуванні фонетичних навичок необхідно враховувати психологічні та вікові особливості учнів молодшого шкільного віку:
¨ наявність мимовільної уваги;
¨ сприйняття дійсності через почуття та кольори;
¨ здатність до наслідування тощо.
Слід опиратися на чуттєво-емоційну сферу учня, швидку зміну видів діяльності на уроці, використовувати матеріал високої виховної та освітньої цінності.
Так як для формування та вдосконалення фонологічних навичок необхідно задіяти якомога більше слухових та зорових аналізаторів, то на усіх етапах формування фонологічної компетенції доцільно використовувати автентичні зразки мовлення в якості фольклору як для формування фонематичного слуху, так і для репрдуктивного та творчого відтворення фонетичних зразків.
На основі лінгвістичних характеристик фонологічної компетенції, для їх формування потрібно, щоб мовленнєва дія набула таких якостей як автомати-зованість, стійкість, гнучкість, відсутність спрямованості свідомості на форму виконання, відсутність напруження і швидкої втомлюваності.
Це цікаво:
Добукварний період та його характеристика
Методика навчання грамоти передбачає структурування і подання матеріалу у певній послідовності, користуючись чіткими фазами. Першою фазою навчання учнів читання і письма є добукварний період. Він характеризується основними моментами. В цей період учні, які тільки прийшли до школи, в переважній біль ...
Особливості українського народного фольклору для розвитку елементарних
математичних уявлень в дошкільному віку
Невичерпна криниця народної педагогіки. Народна математика це сукупність народних математичних знань та навичок, в основі якої лежать потреби практичної діяльності (необхідність виконання різних арифметичних дій при проведенні землемірних робіт, зведенні житла та інших споруд тощо). Недоступність п ...
Проектування мотиваційних технологій навчання
Мотивація - внутрішня психофізична готовність суб'єкта до виконання діяльності. Готовність проявляється як за зовнішніми ознаками, так і за системою об'єктно-фізіологічних характеристик. Мотивація і пояснення суб'єктом причин своїх дій з посиланням на обставини, які спонукали його до вибору даних д ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.