Шляхи удосконалення монологічного мовлення учнів 5-9 класів

Педагогіка і виховання » Шляхи удосконалення монологічного мовлення учнів 5-9 класів

Сторінка 3

– створення вторинного тексту на основі первинного, тобто здійснення певного виду переказу (з творчим завданням, детального, стислого, вибіркового тощо): прослухайте повідомлення й у максимально згорнутій формі передайте його зміст; відновіть текст за ключовими словами (словосполученнями або реченнями); детально перекажіть абзац тексту;

– креативні розраховані на варіативність та індивідуальність виконання і передбачають складання учнями усних або писемних монологічних висловлювань;

2) за метою проведення завдання:

– пропедевтичні вправи спрямовані на активізацію опорних знань учнів й ознайомлення з новими мовленнєвими поняттями, необхідними для подальшого створення монологу;

– тренувальні вправи за зразком або за інструкцією (різні види переказів, колективні твори, твори-мініатюри), які передбачають формування в учнів умінь і навичок створювати усні або писемні монологічні висловлювання на основі сприйнятого зором або на слух тексту;

– оцінно-контрольні вправи, що мають на меті оцінювати рівень засвоєння учнями мовленнєвих понять; перевіряти рівень сформованості умінь і навичок учнів створювати монологічні висловлювання відповідно до ситуації спілкування;

– корекційні вправи спрямовані на формування в учнів умінь та навичок редагувати та коректувати власні монологічні висловлювання;

3) за ступенем самостійності:

– групові й колективні вправи використовуються з метою перевірки рівня засвоєння учнями мовленнєвих понять та сформованості мовленнєвих умінь і навичок: виконайте тестові завдання; заповніть таблицю власними прикладами; дайте визначення поданим поняттям; виконайте повний або частковий аналіз тексту;

– індивідуальні вправи виконуються кожним учнем самостійно й передбачають аналіз, переказування і створення монологічних висловлювань в усній або писемній формі;

4) за формою проведення: усні та письмові вправи. Для вправ і завдань варто добирати тексти відповідно до соціокультурної змістової лінії програми, зокрема й краєзнавчого характеру, наприклад, уривки з творів письменників-земляків, тексти, тематично орієнтовані на природу, економіку, географічне розташування, матеріальну й духовну культуру регіону. Наприклад, під час вивчення учнями теми «Прикметник» (6 клас) можна запропонувати таку вправу: Прочитайте уривок із твору учасниці Всеукраїнського конкурсу «Село моє, для мене ти єдине…» Олександри Матіяш, правильно інтонуючи речення.

У нашій хаті стоїть стара скриня. Вона належала ще бабусиній мамі й давно вже стала реліквією. Одного разу я не втрималася. Відкрила – і… аж серце тьохнуло: яка краса! На шовковій хустині переливалися тьмяними кольорами різні старовинні прикраси. Ой, а це рушник. На ньому було зображено щось магічне, прекрасне, щось таке таємниче. Я стала приглядатися до вишиття. Диво! Сонечко освітило зелену галявину. Кинуло золотий промінчик на голубу волошку, на

вкритий краплистою росою червоний мак. Кучерявий барвінок глянув на мене своїми (а може, бабусиними?) блакитними очима, сплітаючись у віночок з яскравими чорнобривцями. Червоні ягоди калини забриніли прадавньою, але такою знайомою піснею… А це що таке? Якась ніби тваринка чи пташка?. Ні, то, мабуть, добрий дух нашої міцної родини, оберіг і моєї долі… Ось так усе ожило на лляному рушникові, заграло різними барвами .

Виконайте завдання за текстом:

1. Визначте кількість мікротем у тексті. З’ясуйте, як вони впливають на формулювання теми.

2. Випишіть із тексту прикметники і визначте їх рід, число і відмінок.

3. Визначте розряд за значенням виділених прикметників.

Такі вправи й завдання необхідно проводити систематично, у чітко визначеній послідовності, що зумовлює поступове вдосконалення мовленнєвих умінь і навичок учнів.

Погоджуємося з М. Пентилюк, яка виділяє три етапи формування монологічних умінь. В основу кожного з них покладена якість висловлювання учнів, причому ця якість обов’язково веде до збільшення обсягу зразків мовлення, що використовуються учнем.

Завдання першого етапу полягає в тому, щоб навчити учнів об’єднувати зразки мовлення рівня фрази в одну понадфразову єдність.

Кожен учень вимовляє одну фразу. Будь-які фрази вважаються правильними, якщо вони відповідають темі і грамотно оформленні у мовному відношенні. Вже на цьому етапі враховується самостійність висловлювання: вчитель лише називає тему, визначає загальний напрям думки, а вибір конкретного змісту залишається вільним.

На другому етапі учні вчаться самостійно будувати висловлювання понадфразового рівня. Навчання монологічного мовлення на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор: зображальних, вербальних, комбінованих.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Лінгвістичні основи формування фонологічної компетенції
Мовленнєва діяльність розглядається як один з багатьох видів людської діяльності і визначається як активний, цілеспрямований та зумовлений ситуацією спілкування процес прийому і видачі мовленнєвого повідомлення у взаємодії людей між собою. Теорія мовленнєвої діяльності розроблена вченими І. Зимньою ...

Основні умови вибору та успішного застосування бесіди як словесного методу на уроках
У навчальному процесі взаємодіють такі компоненти: мотив, зміст, способи дії, оцінка результату діяльності. Повноцінне функціонування їх на уроці не можна забезпечити якимось одним методом чи засобом навчання. Щоразу вчитель має вдумливо оцінювати можливості відомих йому методів для розв’язання зав ...

Місце терморегуляції в загартуванні організму
Зміна температури тіла нижче 25 і вище 43 °С несумісне з життям і викликає в першому випадку холодову, а в другому — теплову смерть. Однак розлад функцій організму спостерігається раніше, ніж температура досягає критичних величин, і супроводиться загальним зниженням захисних сил організму, що може ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com