Сучасне освітньо-виховне заняття у дошкільній установі: формальні, змістові та структурні ознаки

Педагогіка і виховання » Роль освітньо-виховних занять у підготовці дітей п'ятого року життя до навчання у школі » Сучасне освітньо-виховне заняття у дошкільній установі: формальні, змістові та структурні ознаки

Сторінка 3

Навчально-пізнавальне заняття за характером діяльності наближене до урочного типу. Аналіз теорії і практики сучасної дошкільної освіти дає змогу узагальнити досвід проведення навчально-пізнавальних занять та виокремити заняття, побудовані на основі застосування дидактичного матеріалу (наприклад, дидактична гра; заняття із застосуванням дидактичної наочності), на основі художнього тексту (за мотивами казки, на матеріалі ігрового вірша тощо) та з елементами експериментування.

Важливим завданням дошкільної освіти є формування в дітей здатності та готовності до самостійної пізнавальної діяльності під керівництвом педагога. Найсприятливішими для цього є різноспрямовані заняття: інтегровані та комплексні. Щоб дитина почувалася впевненіше, була активнішою, виявляла пізнавальний інтерес у ході заняття, в неї має бути певна база сформованих раніше знань, уявлень, умінь, які допоможуть їй установлювати нові взаємозв'язки, обирати з власного арсеналу найдоцільніші способи дій. Правильно побудоване інтегроване чи комплексне заняття має величезний розвивальний ефект, що зумовлено насамперед тим, що вихователь відступає на задній план, виконуючи функції диригента і даючи дітям, таким чином, можливість проявляти самостійність у прийнятті рішення, відповіді на "хитре" запитання, вмілість, реактивність мислення тощо.

Для прикладу наведемо стислий план проведення інтегрованого заняття на тему "Яблуко", мета якого - допомогти дітям усвідомити функції чуттєвого сприймання у становленні цілісного образу предмета чи об'єкта; опанувати способи символізації думки.

Змістова частина заняття організується за допомогою карти інтелектуальних дій, яка наочно демонструє дітям цілісну картину пізнавальних дій навколо яблука. Слід уточнити, що вихователь не просто демонструє готову карту, вона створюється на очах у дітей за їх активної участі.

Вихователь пояснює дітям, що за допомогою органів чуттів можна здобути різноманітні знання та відчуття про будь-який предмет.

Щоб визначити форму, величину, колір, кількість предметів у дітей принаймні мають бути первинні уявлення про названі характеристики предметів, хоча б елементарні уміння обстежувати, а також певний досвід дослідної діяльності. Об'єднані в пари, трійки, діти під керівництвом вихователя символічно позначають різні якості та властивості яблука, попередньо обговоривши, як вони це робитимуть.

Для такої під-групової роботи їм потрібен хоча б якийсь досвід соціальної взаємодії, вміння будувати діалог, обстоювати свої думки, ініціювати власні дії тощо.

До занять другої групи - на закріплення раніше сформованих знань - належать навчально-пізнавальні заняття. Зміст одного з них ми розібрали. Сюжетно-ігрові заняття характеризує наявність єдиної сюжетної лінії, яка є стрижнем усього заняття та визначає його логіку. Ігрові елементи можуть бути представлені театралізацією, драматизацією, ігровими ситуаціями, рухливими, словесними іграми тощо. Сюжет заняття може бути підказаний змістом будь-якого літературного чи фольклорного твору, наприклад за мотивами української казки "Рукавичка".

Пригадавши сюжет відомої казки, діти під керівництвом вихователя створюють дошку оголошень у лісі, на якій вміщують повідомлення про різні знахідки (можна почати з тієї самої рукавички). Оголошення на дошці можуть супроводжуватися малюнками, розрахунками (вказівками щодо кількості, розміру, форми тощо). Педагог спонукає до розігрування діалогових ситуацій (розмова по телефону, зустріч, допомога тощо). Змістова спрямованість сюжету заняття може визначатися будь-якою життєвою ситуацією, наприклад: відвідування крамниці (ярмарку, виставки, базару), святкування дня народження, мандрівка, організація роботи ательє, служби порятунку, бюро знахідок, підготовка циркової вистави тощо. Цей вид заняття має свої характерні особливості. По-перше, всі навчальні, розвивальні завдання розв'язуються в процесі розгортання сюжету, під час гри, тобто приховані від дітей, що дає змогу забезпечити високий рівень пізнавальної активності та інтересу протягом усього заняття. По-друге, характерною є логічна структура, що включає вступну частину - входження в сюжет, визначення загальної мети руху (дій, пошуку тощо), розподіл обов'язків та ролей; основну частину - власне розгортання ігрового сюжету, виконання дітьми відповідних дій; та заключну частину, в якій обов'язковим елементом є післядія: обговорення підсумків гри, складання карти, запис витрат, створення пам'ятного альбому чи щось інше. Сюжет передбачає застосування різних видів завдань, водночас дії дітей і вихователя у процесі виконання завдань не регламентовані жорстко, як у сценарному шоу-занятті. Сюжетне заняття потребує облаштування середовища відповідно до задуму.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Наочні посібники для трудового навчання та вимоги до них
Реалізація загальноосвітніх завдань трудового навчання та його ефективність значною мірою залежать від умов, що створюються для пізнавальної діяльності учнів. Одна з найважливіших із них — забезпечення наочності навчання. У практиці роботи вчителі трудового навчання навіть у кризовій ситуації щодо ...

Дослідно – екпериментальна робота
Мета: виявити рівень знань з народної музичної та пісенної творчості, знання про народні музичні інструменти, обряди, звичаї, традиції. Для проведення експериментальної роботи виділено експериментальну та контрольну групи дітей в кількості 10 дітей на одну групу. З експериментальною групою працювал ...

Психолого-методичні основи активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи під час навчання математики
Досягнення активізації пізнавальної діяльності відбувається за рахунок створення необхідних для цього умов - реалізації внутрішнього потенціалу та пізнавальних можливостей кожної дитини. “Пізнавальні процеси є складовою будь-якої людської діяльності, які забезпечують ту або іншу її ефективність ”. ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com