Психолого - педагогічні основи розвитку творчого мислення молодших школярів

Педагогіка і виховання » Розвиток творчого мислення молодших школярів засобами природи » Психолого - педагогічні основи розвитку творчого мислення молодших школярів

Сторінка 2

В епоху Відродження акцент з розуміння творчості як божественного акту зсувається до самої людини як самостійного творця і починаються антропологічні дослідження різних аспектів творчого процесу.

Епоху Відродження, як стверджують історики філософії, змінив період, названий «класицизмом». У цей час все активніше обговорювалося питання про походження геніальності. Розбіжності виникали з приводу того, чи є будь-який художній талант даром божим, чи він має земне походження.

В епоху Просвітництва творчість пов'язується із здатністю людини до уявлення. Англійські емпіристи (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк, Д. Юм) трактували творчість як певну комбінацію вже існуючих елементів, творчість таким чином була близька винахідництву.

Англійський філософ і педагог Дж. Локк заклав фундамент ідеології Просвітництва. Він вважав, що розум людини з самого початку є «чистою дошкою» («tabula rasa»). Дж. Локк, а слідом за ним і багато його сучасників та послідовники вважали, що до зіткнення з матеріальним світом людська душа - «білий папір, без усяких знаків та ідей».

Гельвецій дотримувався більш радикальної точки зору, стверджуючи, що від природи всі люди рівні. Звідси і його основний висновок про необхідність загального виховання і освіти.

Ідея представників епохи Просвітництва, яка полягає в тому, що ніякого дару, ні божественного, ні вродженого, взагалі не існує, протистояла картезіанськый концепції «вроджених ідей». Велика частина філософів, наполягала на тому, що природа свої дари ділить порівну. Кожна людина може бути розвинений до найвищого ступеня геніальності, все залежить від того, в яких умовах вона опинилась.

Основна практична ідея прихильників філософії Просвітництва полягала в утвердженні вирішальної ролі виховання і умов середовища у формуванні людини. Виховний вплив вони зводять до ступеня вищої сили, здатної ліпити з людей що завгодно.

Отже, проблему творчості в філософсько-психологічних дослідженнях минулого не можна назвати периферійною. Однак протягом багатьох століть вона розглядалася дещо автономно від соціально-педагогічної практики. Мабуть це було в першу чергу тому, що ці пошуки не були затребувані тогочасною системою освіти. А тому, аж до створення спеціалізованих навчальних закладів, стимулом до вивчення природи обдарованості служив, як правило, спонтанно виникавший інтерес до проблеми, властивий будь-якому досліднику, незалежно від того, наскільки цінні результати його досліджень з практичної точки зору.

Завершена концепція творчості у 18 столітті створюється І. Кантом, що спеціально аналізує творчу діяльність у вченні про продуктивну здатність уяви, що виступає як сполучна ланка між розумом і чуттєвим досвідом. Вчення Канта було продовжено Шеллінгом, який розглядав творчу здібність в єдності свідомої й несвідомої діяльності людини.

Ф. Фребель, Й. Песталоцці, Ф. Дістервег вважали, що здібності у людини закладені від природи і різноманітні засоби виховання і види діяльності забезпечать розвиток здібностей, задатків. Зігмунд Фрейд і його прихильники зараховують творчість до сфери несвідомого і стоять на позиціях її несумісності з раціональним пізнанням. А Ч. Ломброзо - італійський антрополог, лікар - висунув припущення, що генії - це ненормальні хворі люди».

Спроба знайти витоки геніальності не в божественній зумовленості, а в цілком земних явищах - вроджених особливостях, знаменує початок принципово нового етапу в дослідженнях обдарованості. Цей етап умовно датується серединою XIX ст. Одним з перших займався вивченням проблеми здібностей, обдарованості, таланту видатний англійський вчений Ф. Гальтон. Він першим спробував довести, що видатні здібності (геніальність) - результат дії в першу чергу спадкових факторів. Головна причина високих досягнень лежить, за його твердженням, в самій людині і передається біологічним шляхом, з покоління в покоління.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Програма розвитку виховної системи СОМУ на 2007-2011рр
Мета виховної діяльності: Створення сприятливих умов для розвитку і вдосконалення творчої, етичної, діяльної, здорової особи, що має здібності до успішної соціалізації у суспільстві і активній адаптації на ринку праці. Актуальність і доцільність Програми: Створення виховного простору, у якому студе ...

Особливості розвитку дітей в підлітковому віці
Кожен віковий період готує людину до переходу на більш високий рівень. З роками люди отримують безліч можливостей впливати на оточуючий світ, в той час, як в дитинстві гра – домінуючий засіб в силу недостатньої розвиненості «дорослих» засобів дії та пізнання. Про це говорять Л.С. Виготський, А.С. М ...

Ситуативний підхід до вивчення англійської мови в середній школі
З перетворення України на самостійну державу виникла потреба у розбудові системи освіти, її докорінному реформуванні. З цією метою розроблена цілісна державна національна програма “Освіта”, головною метою якої є визначення стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу ХХІ ст. ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com