Психолого - педагогічні основи розвитку творчого мислення молодших школярів

Педагогіка і виховання » Розвиток творчого мислення молодших школярів засобами природи » Психолого - педагогічні основи розвитку творчого мислення молодших школярів

Сторінка 3

І хоч практична перевірка його концепції не підтвердила його теоретичних припущень, практично всі дослідники визнавали його пріоритет в справі «олюднення природи генія». Саме завдяки йому головною причиною найбільших духовних звершень визначалась не вища істота, не сліпа доля, а фактори, які можна науково, в тому числі і експериментально досліджувати, прогнозувати, ціленаправлено розвивати.

Представник української філософської думки Г. Сковорода та письменник І. Франко відстоювали безмежні можливості людського пізнання, силу людського розуму. Г. Сковорода стверджував, що від природи в людині закладені великі творчі можливості і потрібно лише створити умови для їх розвитку.

Л. Толстой запровадив концепцію «вільного виховання», згідно з якою при обережній допомозі вчителя, повазі до особистості дитини, під впливом середовища і правильного виховання творчі здібності самовільно розкриються, а задатки розвинуться.

Пізніше думки про віру в величезний потенціал людини та важливість створення умов для його розкриття лунали з вуст багатьох українських педагогів - К. Ушинського, О. Духновича, С. Русової, Я. Чепіги, О. Залужного та ін.

С. Ф. Русова вважала важливим завданням виховання розвиток творчих здібностей дитини. Творчі сили дітей мають пробуджуватися і розвиватися засобами національного матеріалу, того матеріалу, який найбільш поширений у тій чи іншій місцевості – використання глини, дерева, та ін.

Зокрема, ідею про віру в величезний потенціал людини та важливість створення умов для його розкриття розвинув і впровадив у практику початкової школи наш славетний педагог В. Сухомлинський, який казав: « .щоб заграла поетична струна, щоб відкрилось джерельце творчості, її треба вчити спостерігати, помічати численні відношення між речами, явищами».

Він вважав, що творче мислення, творчі здібності потрібно розвивати засобами природи, адже «природа - невичерпне джерело думки, школа розвитку розумових здібностей. Не пасивне милування, а діяльне, активне пізнання як творчість - ось та найтонша сфера діяльності, де знаходиться невичерпне джерело розумового збагачення і розвитку».

У ХХ столітті найбільш бурхливо досліджувалась проблема творчості.

А. Біне запропонував концепцію інтелектуальної обдарованості у якій інтелект вважався спадковою установкою.

Прихильники інтегративного підходу ототожнювали поняття «загальна обдарованість» з поняттям «інтелектуальна обдарованість» (Е. Мейман, Д. Фребес, В. М. Екземплярський ,Дж. Гілфорд, В. Лоуенфельд. Дж. Рензуллі, П. Торренс та інші.

Другий напрямок, розвивав ідею про обдарованість як сумарне, інтегральне особистісне утворення, від якого залежить продуктивність діяльності індивіда. Прихильники даного напрямку не зводять поняття «загальна обдарованість» до поняття «інтелект». Обдарованість припускає, на їхню думку, наявність і інших якостей, а також ряду особистісних властивостей (Е. Клапаред, В. Штерн та ін.)

Разом з тим деякі вчені (Л. Термен та ін) прийшли до висновку про те, що для досягнення видатних результатів у найрізноманітніших сферах діяльності потрібен не інтелект ,а креативність.

Підводячи підсумок розгляду проблеми загальної та спеціальної обдарованості, можна зазначити, що дослідження фахівців протягом усього XX ст. переконливо свідчать про те, що обдарованість - інтегральна, сумарна властивість особистості. У психіці видатних людей є якісь загальні здібності, які універсальні і не пов'язані з якоюсь спеціальною діяльністю. Спеціальна обдарованість, яка допускає ситуацію, що людина обдарована у якійсь одній сфері діяльності і практично не придатна до іншої, - в природі велика рідкіст. Сьогодні у науковій літературі творчість визначається як діяльність, кінцевим результатом якої є створення якісно нового, що вирізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю (при цьому зазначається, що творчість специфічна для людини, тобто завжди передбачає творця – суб’єкта творчої діяльності).

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Естетичне виховання в ігровій формі Виноград
Для розвитку сприйняття природи служить заняття по малюванню "Виноград". Діти його дуже люблять. Прикріпимо кетяг винограду так, щоб він висів перед дитиною. Потім розділимо тонкою лінією лист паперу на дві вертикальні частини. В лівій частині листу дитина малює кетяг, прагнучи вірно пере ...

Автентичні аудіоматеріали
Однією з найактуальніших проблем у викладанні іноземної мови сьогодні є необхідність більш глибокого вивчення світу носіїв мови. Без розуміння соціально-економічних систем, знання соціальної і політичної культур, вивчення історичних і культурних традицій, які формували образ мислення тих людей, з я ...

Започаткування сучасного Болонського процесу – інтеграційної реформи вищої освіти на Європейському просторі
Провідною ідеєю Болонського процесу є створення єдиного європейського освітнього поля вищої освіти шляхом реформування і інтеграції національних освітніх систем. Саме з підписання у 1999 р. членами ЄС та іншими державами декларації про утворення Європейського простору вищої освіти був розпочатий “Б ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com