Місце особистісно орієнтованого підходу у системі навчання іноземних мов

Педагогіка і виховання » Особистісно-орієнтований підхід до вивчення німецької мови в середніх навчальних закладах » Місце особистісно орієнтованого підходу у системі навчання іноземних мов

Сторінка 1

Упродовж 60–80-х років ХХ століття предметом уваги дослідників були різні аспекти означеної проблеми, зокрема увага надавалась іграм і видам вправ у навчанні дошкільників іноземної мови (Г.Ф. Бражникова, Г.П. Глотова, К.А. Родкін, О.С. Ханова, Т.А. Чистякова та ін.), відбору мовного матеріалу для занять (С.А. Наталіїна, Г.І. Соліна, Є.С. Царапкіна та ін.), особливостям використання мовленнєвих ситуацій у педагогічному процесі (Т.І. Альошина, С.С. Збандуто, А.І. Космодемьянська та ін.), методам навчання (Н.Д. Какушадзе-Мдінарадзе, З.Я. Футерман та ін.) тощо. Однак виокремлена нами проблема інтеграції іноземної мови у дитячі види діяльності, життєвий контекст в цілому порушувалася лише побічно і переважно зводилася до пошуку шляхів включення іншомовних зразків у гру як провідний вид діяльності дошкільників (Р.А. Дольникова, О.І. Матецька, Л.А. Надудварі, С.М. Рицлін та ін.).

У середині 80-х років уперше здійснено дослідження з означеної проблеми на основі єдиного підґрунтя, яким стали методичні положення раннього навчання іноземної мови, визначені О.Й. Негневицькою. Це зумовило взаємопов’язаність елементів системи навчання, а відтак сприяло й обґрунтуванню теорії мовленнєвої діяльності. У подальшому дослідники посилили увагу до реалізації особистості дошкільника у педагогічному процесі (О.Й. Негневицька, З.М. Нікітенко, З.Я. Футерман та ін.), проте погляд науковців на інтеграцію мовленнєвої і немовленнєвої діяльностей у навчанні іноземної мови залишався однобічним, оскільки не враховувався зміст усіх видів діяльності, передбачених програмою дошкільних закладів, брався до уваги лише провідний, тобто ігровий.

90-ті роки позначені інтенсифікацією інтегративних процесів у навчанні іноземної мови, спрямованих на створення у дошкільників цілісної картини світу (І.В. Вронська, І.С. Гарамова, А.Ф. Гергель, О.П. Поніматко, Т.К. Полонська, О.Д. Рейпольська, Т.М. Шкваріна та ін.), посиленням тенденцій до пошуку нових підходів в організації ефективного навчання іноземної мови у дошкільному закладі, орієнтованого на особистісний розвиток вихованців (О.Ю. Бахталіна, О.Б. Бігич, Н.Д. Гальcкова, Є.Ю. Протасова, С.В. Роман та ін.). Проте недослідженою залишається проблема створення у дошкільних навчальних закладах особистісно орієнтованої педагогічної технології з урахуванням різноманітних інтеграційних зв’язків в навчально-виховному процесі і життєдіяльності дітей в цілому.

В основу нашого дослідження покладено концептуальні засади розвитку дошкільника як особистості в національній освіті (О.Л. Кононко, М.І. Лісіна, Т.О. Піроженко, Т.І. Поніманська, Ю.О. Приходько), систему наукових позицій психологів і педагогів щодо іншомовної діяльності (О.О. Леонтьєв, О.Й. Негневицька, А.М. Шахнарович). Відповідно в обґрунтуванні особистісно орієнтованого підходу в навчанні іноземної мови дошкільників одними з відправних положень слугували: необхідність створення умов для самовираження і саморозвитку вихованців; апелювання до їхніх потреб в ігровій діяльності; формування мотивів до іншомовного спілкування; застосування в навчанні іноземної мови практичних дій; формування уявлень дітей про нову для них мовну дійсність.

На підставі аналізу поглядів І.М. Верещагіної, А.Ф. Гергель, З.В. Корнаєвої, С.Ю. Ніколаєвої, В.М. Плахотника, О.П. Поніматка, В.Г. Редька, Г.В.Рогової на проблему визначення складових змісту навчання для початкового етапу в оволодінні іноземною мовою в роботі виокремлено такі його компоненти: сфери спілкування; теми спілкування; типи ситуацій спілкування; типи комунікативних завдань; мовленнєві дії для визначених ситуацій спілкування; мовний і мовленнєвий матеріал; знання, мовні навички і мовленнєві вміння. Ретроспективний аналіз чинних програм і науково-методичних матеріалів дав змогу простежити, як еволюціонував зміст навчання іноземної мови у дошкільних закладах; з’ясувати необхідність вдосконалення його компонентів з урахуванням особистісно орієнтованого підходу, зокрема переліку і змісту сфер спілкування, як-от: сімейна; соціально-культурна; сервісна; видовищно-масова, а також сфер діяльності у дошкільному навчальному закладі; ігор та захоплень; природи, індивідуального розвитку. Це і виступило предметом уваги в нашій роботі.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Типи графічних робіт з креслення, їх класифікація
Графічні роботи — роботи, в яких зорове сприймання поєднане з моторною діяльністю школярів, креслення і схеми, замальовки з натури або змальовування, робота з контурними картами, складання таблиць, графіків, діаграм. Техніку графічного зображення учні опановують найбільш досконало на уроках креслен ...

Професійно значущі якості сучасного вчителя
Проаналізувавши лише деякі підходи, можна побачити, що серед вчених не існує єдиної думки щодо питання про структуру необхідних учителю професійно-значущих якостей особистості. На нашу думку, вчителя, в першу чергу, повинні відрізняти гуманістичні якості, такі як емпатія, такт, толерантність, вмінн ...

Роль інформаційних технологій у формуванні естетичної культури особистості студента – майбутнього соціального педагога
У навчально-виховному процесі сучасного вищого навчального закладу формуванню художньо-естетичної культури особистості студента сприяє викладання всіх навчальних предметів. Будь-який семінар, лекція, практичне заняття має художньо-естетичний потенціал. Цьому слугує і творчий підхід до вирішення піз ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com