Особливості виконання контрольних дій розумово відсталими дітьми в умовах наявності опори на зразок

Педагогіка і виховання » Психолого-педагогічні особливості формування самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку » Особливості виконання контрольних дій розумово відсталими дітьми в умовах наявності опори на зразок

Сторінка 6

Причини, на наш погляд, заключаються у тому, що діти семи років розпочали навчання в дитячому садку рік тому, п’яти-шести років-два роки тому, і лише інші навчалися з чотирьохлітнього віку. Аналіз протоколів підтвердив, що саме ця третя частина дітей, яка навчалась в дитячому садку з самого початку, і показала при виконанні завдання найбільш високі результати.

В цілому, по всім групам розумово відсталих дітей, що виконували завдання третьої серії (таблиця 2.2.5.), можна зробити наступні висновки:

1. Рівень виконання завдання по схематичному зразку надзвичайно низький.

2. Також, як і в перших двох серіях, діти мають на меті скоріше виконати завдання, не вникаючи у якість його виконання. Також, як і в першій серії, ми констатуємо повну нездібність розумово відсталих дошкільників до процесуального самоконтроля.

3. Мисленнєві операції у процесі виконання дітьми практично не впливають, наприклад, не замислюючись, виконують виконавчі операції, роблячи при цьому помилки.

4. І головне-практично ніхто з дітей, навіть затрудняючись під час виконання завдання не звернувся до зразка.

Дія контроля, що здійснюється розумово відсталими дошкільниками. розвивається своєрідно, уповільнено і характеризується недостатньою розгорнутістю, засвоєністю й точністю. Про відсутність самостійності контроля говорить і те, що без експериментатора перевірочна діяльність одразу ж розпадається: розумово відсталі діти застряють на помилці і не відкидають невірні варіанти дій; при перевірці завдань не помічають помилок, так як орієнтуються на незначні ознаки.

Наше дослідження виявило наступні особливості самооцінки розумово відсталих дошкільників при перевірці власного результату:

Діти, що дали адекватну оцінку своєму результату, складають 32%, але вона обмежується лише двома позиціями : „Зробив правильно”, „Зробив неправильно”. На основі цієї самооцінки корегуючі дії не виникають. 68% дітей, що допустили помилки, або які не виконали завдання, відповіли: „Зробив правильно”. Тут у наявності мається таж причина, яка була виявлена нами у першій і другій серіях-не вміння співвідносити результат із зразком, недостатня диференціація зразка і власного результату.

Особливість самооцінки розумово відсталої дитини полягає в тому, що вона не є пусковим механізмом (стимулом) для самоперевірки вже лише з тієї причини, що вона не адекватна.

Оцінка не викликає ніяких емоційних переживань у розумово відсталого дошкільника: він ніяк не реагує ні на свою власну, ні на отриману зі сторони дорослого. Отже, і в емоційному аспекті вона не може бути стимулом для виникнення потреби повернутися до результату і проконтролювати його.

Таким чином, аналіз отриманих результатів третьої серії експерименту (таблиця 2.2.5.) свідчить про те, що для значної частини розумово відсталих дітей чотирьох-семилітнього віку труднощі самоконтроля пов’язані:

з невмінням орієнтувати свою діяльність на повний набір вимог, запропонованих для її виконання;

з недостатнім засвоєнням конкретних прийомів перевірки в процесі текучого самоконтроля;

з відсутністю мотивації, що забезпечує здійснення перевірки результату;

з невмінням зафіксувати свої дії і дати їм оцінку.

Таблиця 2.2.5.

Розподіл дітей за результатами виконання завдання у третій серії

Вік дітей

Кількість дітей, що приймали участь у експерименті

Попереджуючий самоконтроль

Текучий самоконтроль

Заключний самоконтроль

Засоби досягнення мети

Засоби виконання завдання

Засоби перевірки завдання

Планують свою діяльність

Задають уточнюючі запитання

Просять ще раз показати зразок

Факт засвоєння мети на перевірку

Використання функцій зразка

Реалізація завдання

Оцінка свого результату після показу зразка

Реалізація перевірки

Не засвоїли мети

Засвоїли мету

Постійно зберігають зразок у пам’яті

Частково зберігають зразок у пам’яті

Розмислюють щоб згадати зразок

Автоматично виконують завдання

Почергово

Фрагментарно

Неадекватно

Адекватно

Не впоралися з завданням

4 роки

15

-

-

-

88

12

-

88

12

20

-

80

92

3

52

5 років

15

-

-

-

87,5

12,5

-

81,2

18,8

21,9

15,6

62,5

91,6

9,4

53,2

6 років

15

-

-

-

83,3

16,7

20

60

20

16,6

13,4

70

100

10

50

7 років

15

6,1

15,2

30,3

78,8

21,2

39,4

39,4

21,2

15,2

12,1

72,7

91

9

42,4

Всього

60

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Особливості соціально-культурної інфраструктури вузу
Соціально-культурна інфраструктура університету, як правило, досить розвинена. До неї належать: профспілковий комітет викладачів та співробітників, профспілковий комітет студентів, студентський клуб, спортивний зал або спортивний комплекс, музей вищого навчального закладу, бібліотека, кафе, їдальня ...

Планування професійного виховання в професійно-технічних навчальних заставах швейного профілю в Україні
Планування - підготовчий етап кожного управлінського циклу, тому йому приділяється одне з важливих місць у системі управління процесом виховання . В Україні в період з 1970 - по 1990 роки система планування виховною й освітньою роботою в ПТНЗ була жорстко централізованої, регламентувалася різними д ...

Ефективна робота вчителя – міцні знання учнів
Форм і методів роботи по активізації пізнавальної і розумової діяльності учнів надзвичайно багато. Вчитель шукає і знаходить свої способи, варіанти такої роботи. Бо тільки продумана, творча робота вчителя викликає інтерес учнів до його предмета, спонукає їх до творчості, сприяє розвитку особистості ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com