Особливості виконання контрольних дій розумово відсталими дітьми в умовах наявності опори на зразок

Педагогіка і виховання » Психолого-педагогічні особливості формування самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку » Особливості виконання контрольних дій розумово відсталими дітьми в умовах наявності опори на зразок

Сторінка 6

Причини, на наш погляд, заключаються у тому, що діти семи років розпочали навчання в дитячому садку рік тому, п’яти-шести років-два роки тому, і лише інші навчалися з чотирьохлітнього віку. Аналіз протоколів підтвердив, що саме ця третя частина дітей, яка навчалась в дитячому садку з самого початку, і показала при виконанні завдання найбільш високі результати.

В цілому, по всім групам розумово відсталих дітей, що виконували завдання третьої серії (таблиця 2.2.5.), можна зробити наступні висновки:

1. Рівень виконання завдання по схематичному зразку надзвичайно низький.

2. Також, як і в перших двох серіях, діти мають на меті скоріше виконати завдання, не вникаючи у якість його виконання. Також, як і в першій серії, ми констатуємо повну нездібність розумово відсталих дошкільників до процесуального самоконтроля.

3. Мисленнєві операції у процесі виконання дітьми практично не впливають, наприклад, не замислюючись, виконують виконавчі операції, роблячи при цьому помилки.

4. І головне-практично ніхто з дітей, навіть затрудняючись під час виконання завдання не звернувся до зразка.

Дія контроля, що здійснюється розумово відсталими дошкільниками. розвивається своєрідно, уповільнено і характеризується недостатньою розгорнутістю, засвоєністю й точністю. Про відсутність самостійності контроля говорить і те, що без експериментатора перевірочна діяльність одразу ж розпадається: розумово відсталі діти застряють на помилці і не відкидають невірні варіанти дій; при перевірці завдань не помічають помилок, так як орієнтуються на незначні ознаки.

Наше дослідження виявило наступні особливості самооцінки розумово відсталих дошкільників при перевірці власного результату:

Діти, що дали адекватну оцінку своєму результату, складають 32%, але вона обмежується лише двома позиціями : „Зробив правильно”, „Зробив неправильно”. На основі цієї самооцінки корегуючі дії не виникають. 68% дітей, що допустили помилки, або які не виконали завдання, відповіли: „Зробив правильно”. Тут у наявності мається таж причина, яка була виявлена нами у першій і другій серіях-не вміння співвідносити результат із зразком, недостатня диференціація зразка і власного результату.

Особливість самооцінки розумово відсталої дитини полягає в тому, що вона не є пусковим механізмом (стимулом) для самоперевірки вже лише з тієї причини, що вона не адекватна.

Оцінка не викликає ніяких емоційних переживань у розумово відсталого дошкільника: він ніяк не реагує ні на свою власну, ні на отриману зі сторони дорослого. Отже, і в емоційному аспекті вона не може бути стимулом для виникнення потреби повернутися до результату і проконтролювати його.

Таким чином, аналіз отриманих результатів третьої серії експерименту (таблиця 2.2.5.) свідчить про те, що для значної частини розумово відсталих дітей чотирьох-семилітнього віку труднощі самоконтроля пов’язані:

з невмінням орієнтувати свою діяльність на повний набір вимог, запропонованих для її виконання;

з недостатнім засвоєнням конкретних прийомів перевірки в процесі текучого самоконтроля;

з відсутністю мотивації, що забезпечує здійснення перевірки результату;

з невмінням зафіксувати свої дії і дати їм оцінку.

Таблиця 2.2.5.

Розподіл дітей за результатами виконання завдання у третій серії

Вік дітей

Кількість дітей, що приймали участь у експерименті

Попереджуючий самоконтроль

Текучий самоконтроль

Заключний самоконтроль

Засоби досягнення мети

Засоби виконання завдання

Засоби перевірки завдання

Планують свою діяльність

Задають уточнюючі запитання

Просять ще раз показати зразок

Факт засвоєння мети на перевірку

Використання функцій зразка

Реалізація завдання

Оцінка свого результату після показу зразка

Реалізація перевірки

Не засвоїли мети

Засвоїли мету

Постійно зберігають зразок у пам’яті

Частково зберігають зразок у пам’яті

Розмислюють щоб згадати зразок

Автоматично виконують завдання

Почергово

Фрагментарно

Неадекватно

Адекватно

Не впоралися з завданням

4 роки

15

-

-

-

88

12

-

88

12

20

-

80

92

3

52

5 років

15

-

-

-

87,5

12,5

-

81,2

18,8

21,9

15,6

62,5

91,6

9,4

53,2

6 років

15

-

-

-

83,3

16,7

20

60

20

16,6

13,4

70

100

10

50

7 років

15

6,1

15,2

30,3

78,8

21,2

39,4

39,4

21,2

15,2

12,1

72,7

91

9

42,4

Всього

60

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Аналіз задачі і відшукання плану її розв'язання
Учень може успішно розв'язувати задачу, якщо розумітиме значення зсів і виразів, з яких її побудовано. На початку завдання і при розгляді нових задач усвідомлення значення слів та зв'язків між величинами досягається через відтворення тієї реальної проблемної ситуації, моделлю якої є задача. В подал ...

Методика ознайомлення молодших школярів з правами та обов’язками громадян України
Україна — молода демократична держава, що визначила свій шлях до цивілізованої правослухняної Європи. Україна вступила до Ради Європи, ратифікувала 17лишаї 1997року Європейську конвенцію про захист прав людини та основних свобод, і відтоді Європейський суд з прав людини щорічно розглядає понад тися ...

Підхід І. Шендрика у проектуванні освітнього простору суб’єкта
На думку І. Шендрика, освітній простір, будучи формою єдності людей, формується в процесі їх спільної освітньої діяльності, в ході якої вчитель створює умови і можливості для учнів, прямо або опосередковано взаємодіючи з ними. Освіта являє собою особливий простір зростаючої людини і не зводиться ли ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com