Психолого-педагогічні умови формування самоконтроля у розумово відсталих дошкільників

Педагогіка і виховання » Психолого-педагогічні особливості формування самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку » Психолого-педагогічні умови формування самоконтроля у розумово відсталих дошкільників

Сторінка 3

Прикладом для усвідомлення розумово відсталими дітьми необхідності перевірки було проведення занять з використанням ситуацій казкового змісту.

Відомо, що при сприйняті казки дитиною вперше з’являється можливість емоційної підтримки та співчуття з героєм літературного твору, але не в плані реальної участі і його діяльності, а у плані уявленні (Д.Б. Ельконін). А емоції у дитини дошкільного віку є основою для виникнення мотивів до засвоєння нових дій, а у аспекті нашого дослідження-дії перевірки. Наприклад, суть казкової ситуації „ Кішкин дом” полягала в з’ясуванні дітьми помилкових дій головного герою-Киці і її наслідків.

На другому-основному етапі формуючого експерименту здійснювалось формування дій самоконтроля у аспекті усвідомлення функцій зразка-еталону результату і зразка-порядку перевірки як засобів самоперевірки розумово відсталих дошкільників.

Засвоєння розумово відсталими дошкільниками дії контроля проходило за допомогою зовнішнього контроля дитини, взаємоконтроля і самоконтроля. При цьому передбачалося, що система корекційної роботи, спрямованої на реалізацію поставленої мети повинна забезпечити сформованість і переніс вмінь і навичок здійснювати дії перевірки з одного виду діяльності дошкільників до другого. Враховуючи те, що виконання контрольної дії з опорою на зразок є першою ланкою у формуванні самоконтроля, пред’явленні досліджуваним зразок-еталон, згідно з яким повинен бути отриманий результат, і зразок-спосіб контрольної дії, послідовність операцій якого забезпечити ефективність здійснення самоконтроля. Отже, у процесі експериментального навчання дошкільники старшої і підготовчої груп спеціального дитячого садка повинні усвідомити, що зразок-еталон являється засобом перевірки, і придбати вміння і навички реалізувати контроль відповідно алгоритму перевірки.

Експериментальне навчання йшло за шляхом виконання дітьми системи, що включає в себе завдання, ігрові вправи, ігри, спрямовані на фіксацію неточностей і помилок з опорою і без на зразок. Система відповідно представляла собою три окремих блока:

У першому блоці пропонувалися такі завдання.

Завдання 1. Досліджувані отримували індивідуальні картки з зображенням різноманітних предметів і давалась інструкція-знайти для кожного зображення зразок. Завдання було простим для шести-семилітніх розумово відсталих дошкільників, так як його виконання забезпечувалося засвоєним ними методом парних картинок.

Завдання 2. Дошкільники отримували картки з вже знайомими зображеннями предметів, в яких художник спеціально допустив помилку. В даному завданні складалась ігрова мотивація-допомогти художнику виправити помилки. Як і в першому завданні, дітям пропонувалось знайти для кожної картинки зразок і, дивлячись на нього, знайти помилки. Основний акцент ставився на тому, що знайти і виправити помилки без зразка неможливо.

Завдання 3. Суть завдання полягала в тому, що треба виправити помилки. Для цього діти отримували кольорові олівці для виправлення помилок (домалювати відсутні елементи у зображеннях предметів).

Завдання 4. Суть завдання на фіксацію та виправлення помилок зберігалася, однак змінився зміст матеріалу і не був наданий зразок.

Завдання 5. Досліджуваним пропонували виправити помилки попередньо відповівши на запитання:

Чому ти не зміг виправити помилки у попередньому завданні?

Для чого потрібен зразок?

Далі дитину включали в гру: „ Гаряче-холодно”, метою якої був пошук конверта із зразками для перевірки. Після виконання дітьми контрольно-корекційних дій проводилась бесіда, спрямована на усвідомлення необхідності застосування зразка у якості засобу перевірки.

Переходячи до наступного блоку вправ, ми спирались на те, що одним з шляхів формування свідомого відношення дошкільника в перевірочній діяльності є словесна регуляція дій методом використання пробуджуючих інструкцій. Пробуджуючі інструкції (вимоги, команди), неодноразово сприймалися дитиною на слух, що стає поступово основою його пасивного словника. Накопичення пасивного дієслівного словника створює передумови як для активності дитини, та і його внутрішньої мови, наступною стадією якої є звернення контрольної дії на внутрішній план. Суть цих вправ полягала :1) у показі контрольних дій експериментатором, 2) застосування зовнішнього контролю, 3) здійснення контрольних дій однієї дитини над іншою (взаємоконтроль), 4) виконання дитиною особистих контрольних дій (самоконтроль).

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Система навчання у вищій професійній освіті
У 1632 році у "Великій дидактиці" Ян Амос Коменський обґрунтував доцільність форм та систем навчання. До ХVІІ ст. було індивідуальне навчання студентів. Нині є три системи навчання: індивідуальна, класно-урочна, лекційно-семінарська. У вищій школі вони всі використовуються: індивідуальна ...

Здоров'язберігаючі технології
Поняття «здоров'язберігаючі технології» з'явилося в педагогічному лексиконі в останні кілька років і нерідко сприймається багатьма педагогами як необхідність появи в навчальних закладах чогось яскравого, гарного і незвичайного, наприклад, фітобарів, кабінету фізіотерапії, забезпечення дітей кисневи ...

Тип навантаження
Характер впливу фізичного тренування на організм залежить, насамперед від виду вправ, структури рухового акту. В оздоровчому тренуванні розрізняють три основних типи вправ, що володіють різною виборчої спрямованістю: 1 тип – циклічні вправи аеробного спрямованості, що сприяють розвитку загальної ви ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com