Освоєння дії самоконтроля розумово відсталими дошкільниками

Сторінка 3

Схема фрагменту заняття з включенням засобу об’єктивації.

Експериментатор. Сьогодні ми згадаємо казку, яку я прочитала вам. Як вона називається?

Запитання експериментатора

(орієнтир на сюжет)

Відповіді дитини

(орієнтир на контроль)

- Що трапилося у Киціному домі?

Об’єктивація:

- Сашко, ти хочеш відповісти? Молодець, але спочатку повтори моє запитання.

Дитина повторює запитання.

- Хто винен у тому, що трапилась пожежа?

Об’єктивація:

- Кішка.

- Що Кішка зробила неправильно?

Об’єктивація:

Відповідь супроводжується розгляданням ілюстрації.

- Залишила праску, дивилась у дзеркало.

- Як їй потрібно було поступити?

Об’єктивація:

- Вимкнути праску.

Таким чином, використання на занятті прийому об’єктивації сприяло появі в них можливості осмислення наступної відповіді після попередньої.

На другому занятті проводилась бесіда відносно прослуханої казки. І якщо на першому занятті ми ставили на меті актуалізувати звичні для дітей мотиви, тобто емоційні (співчуття персонажу), пізнавальні (зацікавленість до нового сюжету, мальовничім ілюстраціям), то вже друге заняття було присвячене постанові наступного мотиваційного етапу, тобто постановці нових цілей на основі вже тих мотивів, що є у дітей. На цьому занятті, що проходило у формі індивідуальної бесіди експериментатора і дитини, формувався мотив до детального аналізу ситуації. Паралельно продовжувалась робота по формуванню орієнтирів на пошук помилки, що привела в даному сюжеті до пожежі, і встановлення послідовності аналізу ситуації.

На третьому і наступних заняттях змінювалася лише постановка запитань експериментатора, а діти тренувались в акті об’єктивації. Вже к восьмому занятті дитину не потрібно було зовнішньо підштовхувати до паузи перед відповіддю і зовнішньо-мовленнєвої постанові запитання. Після запитання експериментатора діти самі робили паузу і відповідали на запитання.

Слід відмітити, що під впливом навчання майже у всіх досліджуваних переважала позитивна мотивація до здійснення перевірочної діяльності, але лише трішки більше половини дітей змогли з’ясувати спосіб виправлення помилок.

Наведемо відповіді Руслана і Тетяни відповідно на етапах попереджуючого і заключного контролю.

Ситуація : „Чоловік розсіяний замість шапки на ходу одягнув сковороду”. (з вірша С. Маршака „ Ось який розсіяний”.

Випереджаючий контроль

Заключний контроль

Руслан. Требо було шапку надіти.

Таня -

Оксана. Шапка десь загубилася.

Ліда. Не знаю.

Треба надіти шапку.

Сковорідка дома потрібна, а не на вулиці.

-

Вона на шапку схожа.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Це цікаво:

Вимоги до текстів для навчання аудіювання
Аудіювання використовується як засіб ознайомлення учнів з новим мовним або мовленнєвим матеріалом. Матеріальною основою аудіювання є аудіотекст. Як і всякий текст, він має свою композицію, структуру і смислову організацію. На відміну від письмового тексту він інтонаційно оформлений, а його відтворе ...

Авторські пропозиції
Формування позитивного ставлення учнів до пізнавальної діяльності є одним із найважливіших завдань особистісно орієнтованого навчання і виховання. Реалізацію цього завдання слід розпочинати з перших днів навчання дитини в школі. Наше дослідження стосується проблеми мотивації навчального процесу на ...

Методи та засоби активізації пізнавальної діяльності школярів
У дидактиці під методом навчання (метод з грецької — шлях дослідження, спосіб пізнання) розуміється спосіб навчальної роботи вчителя і організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з розв'язування різних дидактичних завдань. Методи класифікуються за джерелом набуття знань (словесні, наочні, п ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com