На кожному з них необхідно формувати певні вміння, за допомогою яких розвивається творчий інтелект особистості. При цьому педагог повинен правильно підібрати проблемну ситуацію на певному етапі розвитку продуктивного мислення.
У психології розвитку існують три підходи до проблеми розвитку творчого мислення: 1) генетичний, що відводить основну роль спадковості; 2) середовищний, представники якого вважають вирішальним фактором розвитку зовнішні умови; 3) генотипний - прихильники якого виділяють різні типи адаптації індивіда до середовища в залежності від спадкових рис.
Ми у своїй роботі будемо дотримуватися 3 підходу, згідно з яким розвиток креативності йде по наступному механізму: на основі загальної обдарованості під впливом мікросередовища і наслідування формується система мотивів і особистісних властивостей (нонконформізм, незалежність, мотивація самоактуалізації), і загальна обдарованість перетворюється в актуальну креативність. Особливий тип мислення, званий у закордонній психології назвали креативністю, в даний час широко вивчається англо-американськими вченими, проте сутність цієї властивості поки до кінця не з'ясована.
І. Калмикова та А. Матюшкін переконані, що необхідно виділяти продуктивне і репродуктивне мислення. Творче мислення - різновид продуктивного мислення, «крайня точка», вищий ступінь його прояву і відрізняється об'єктивної новизною, оригінальністю свого продукту. «Нижча точка» притаманна репродуктивному мисленню, де ступінь новизни продуктивності дуже малий і розумовий процес майже втрачає специфіку. Психологи одностайні у визнанні того, що в будь-якому розумовому процесі сплетені продуктивні і репродуктивні компоненти.
В основі творчого мислення лежить синтез логічного мислення та уяви. Ці процеси є не взаємовиключними, а взаємодоповнюючими, але їх роль неоднакова на різних етапах творчого процесу. Тобто творче (або продуктивне) мислення розуміється як мислення на основі творчої уяви.
Людина як суб'єкт дії не тільки споглядає і пізнає, а й змінює світ, перетворює природу, створює предмети, яких у неї немає. Людина не могла б здійснювати усього цього, якби вона не уявляла собі результату своїх дій. Щоб перетворювати світ на практиці, треба вміти перетворювати його подумки.
Уява - це психічний процес, який є надзвичайно важливим для розвитку творчості, творчого мислення. Г. Сельє говорить про уяву як одну з провідних характеристик творчої особистості. «Поєднання уяви з наступною проекцією значущих аспектів уявлюваної картини на усвідомлювану реальність являє собою основу творчого мислення . багато відкриттів, які звичайно вважають випадковими, насправді народилися завдяки великій силі уяви, яка миттєво малює різноманітні висновки з випадкового спостереження».
Науковці виділяють такі види уяви:
1.Активна уява управляється зусиллями волі. Образи пасивної уяви виникають спонтанно, не залежно від бажання людини.
2. Відтворююча уява - уявлення чого-небудь нового для даної людини, що спирається на словесний опис або умовне зображення цього нового. Процес відтворюючої уяви тісно пов'язаний з мисленням людини і її пам'яттю.
3. Фантазія - вид уяви, що дає образи, які мало відповідають дійсності. Проте образи фантазії ніколи не бувають абсолютно відірваними від реальності. Помічено, що якщо будь-який продукт фантазії розкласти на складові його елементи, то серед них важко буде відшукати щось таке, чого насправді не існує.
4. Творча - характеризується тим, що людина перетворює уявлення і створює нові образи не за наявним зразком, а самостійно намічаючи контури створюваного образу і вибираючи для нього необхідні матеріали.
Це цікаво:
Мотивація
учня початкової школи
Мотиви молодшого школяра нестійкі, перебувають у стадії формування. Проте навчальні мотиви, які закладаються в цьому віці, можуть зберігатися протягом усього шкільного життя і навіть визначати ставлення особистості до процесу пізнання на все життя. Саме тому психолого-педагогічна наука постійно зве ...
Наочні посібники для трудового навчання та вимоги до них
Реалізація загальноосвітніх завдань трудового навчання та його ефективність значною мірою залежать від умов, що створюються для пізнавальної діяльності учнів. Одна з найважливіших із них — забезпечення наочності навчання. У практиці роботи вчителі трудового навчання навіть у кризовій ситуації щодо ...
Забезпечення якості освіти – провідна тенденція розвитку сучасної вищої
освіти
Однією з важливих складових стандартизації та інтеграції у світовий освітній простір є якість вищої освіти. На нашу думку, якість освіти лише певною мірою орієнтована на освітні стандарти. Вона визначається не стільки витратними кредитами, які чомусь вимірюють переважно кількістю годин. Скільки рів ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.