Уява властива тільки людині, вона знаходиться в тісному зв'язку з усіма сторонами життєдіяльності людини. Вона нерозривно пов'язана з пам'яттю, спираючись на її процеси, переробляючи і перетворюючи те, що зберігає пам'ять. Уява активно включається в сприйняття, збагачуючи образи, що сприймаються. Тісні зв'язки існують між уявою і мисленням. Це особливо яскраво проявляється в ситуації невизначеності та недостатності умов для вирішення того чи іншого завдання. І мислення, і уява виникають в проблемній ситуації, мотивуються потребою особистості, грунтуються на випереджальному відображенні. Але випереджаюче відображення дійсності, здійснюване в процесі уяви, відбувається у вигляді яскравих уявлень, у той час як випереджаюче відображення в процесах мислення здійснюється шляхом оперування поняттями, що дозволяють узагальнено та опосередковано пізнавати навколишнє.
Творча уява розглядається як особлива діяльність, що становить особливий вид діяльності пам'яті, а отже, і мислення. Тому спочатку весь процес творчої уяви проходить у свідомості і лише потім втілюється в реальності.
Той факт, що фантазія й уява життєво важливі для розвитку креативності, творчості, винахідництва, не викликає заперечень.
Уява і фантазія розвиваються в нормі за звичайними законами розвитку вищих психічних функцій - від мимовільної уяви до довільної, від репродуктивної до творчої. Проте цей процес може порушуватися як унаслідок невдалих педагогічних впливів (є, наприклад, версія, згідно з якою шкільне навчання у його стандартних формах «гасить» творчий потенціал дитини), так і завдяки використанню точних психологічних прийомів формування. Так, не викликає сумніву, що розвиткові творчої уяви, зокрема дитини, сприяють казки, художня література, хороші фантастичні твори, загалом мистецтво, природа.
Тому розвиток творчого мислення пов'язаний з розвитком таких психічних процесів: сприймання, памяті, уява, мова.
Велике розмаїття визначень творчого мислення (продуктивне, евристичне, самостійне, дивергентное, креативне) відображає складність природи даного психологічного процесу, а тому неможливо виробити загальні еталони та стратегії розвитку для всіх його проявів.
Помічено, що стиль мислення багато в чому залежить від системи освіти в цілому. В даний час в освітньому процесі початкової школи учень не включений в процес активного пошуку, «відкриття» нових явищ і фактів, тобто традиційна освіта не ставить перед собою мету розвитку творчого мислення молодших школярів.
Але при цьому слід зазначити, що молодший шкільний вік є найбільш сензитивним періодом для розвитку творчого мислення. Більшість вчених (Дж. Гілфорд, Б. Олмо, 3. Калмикова, А. Рахімов) стверджують, що творче мислення слід розвивати у людини вже зі шкільної лави за допомогою методів, форм та засобів, які спонукають учнів до активного творчої мислення, до гнучкості суджень, швидкості та оригінальності відповідей. Творче мислення розвивається тільки тоді, коли учні стикаються з навчальними проблемами, для вирішення яких немає готових зразків. Продуктивність мислення залежить від створення оптимальної робочої атмосфери, творчого клімату.
Процес творчості включає три етапи: породження (генерації) ідей, аналізу та доопрацювання висунутих ідей і вибору з декількох ідей кращих. У життєвих ситуаціях не завжди присутні всі названі етапи творчого процесу.
Отже, вивчивши і проаналізувавши психолого-педагогічної літературу по цій темі, можемо визначити, що творче мислення - мислення, пов'язане зі створенням або відкриттям принципово нового суб'єктивного знання, з генерацією власних оригінальних ідей.
Це цікаво:
Психологічні особливості групи навчання
Останнім часом було створено багато нових типів навчальних закладів. Проте перетворення не зводяться лише до поновлення організаційних структур. Більш того, організаційний бік - не саме головне. Більш важлива частина цих перетворень - зміна технології педагогічної взаємодії. Перехід до нової педаго ...
Виховний потенціал української родини
Традиційне українське родинне виховання – це історично сформована, відшліфована через безперервне застосування впродовж багатьох віків у середовищі українців педагогічна система поглядів, ідеалів та засобів батьківсько-материнського впливу на дітей та молодь, спрямованих на формування життєдіяльних ...
Проблеми екологічного виховання дошкільників
Цікаву проблему піднімає Н.Рижова. Вона розкриває екологічне виховання з позиції нової парадиґми – біоцентризму. Н.Рижова зазначає, що в теперешній час між метою і завданнями екологічного виховання дошкільнят та його змістом існують деякі протиріччя. Сутність протиріч містяться у наступному: деклар ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.