Дидактичний аналіз різних трудових прийомів у зображеннях петриківського розпису

Педагогіка і виховання » Методика залучення учнів до національної культури в процесі занять петриківським розписом » Дидактичний аналіз різних трудових прийомів у зображеннях петриківського розпису

Сторінка 1

Прилучення учнів середніх загальноосвітніх шкіл до надбань національної культури через заняття народними ремеслами і декоративно-ужитковим мистецтвом в процесі засвоєння курсу трудового навчання є необхідним. Але для початку слід визначити, які види ремесел і народного мистецтва найбільш придатні для впровадження у навчально-виховний процес, у якому віці доцільно займатися певним видом творчості, як узгоджується зміст традиційних ремісничо-мистецьких занять з програмами трудового навчання школярів.

Розібратися в цих питаннях допомагають публікації з питань історії, технології і методики організації занять народними ремеслами і декоративно-ужитковим мистецтвом. Серед вітчизняних авторів, що зробили помітний внесок у розробку даних проблем, можна назвати С.А. Антоновича, О. Боряка, В. Горленка, Р.В. Захарчук-Чугай, М. Станкевич, серед зарубіжних – К.П. Духаніна, В.О. Барадуліна, С. Газаряна, Ф.І. Єгорова, Л.Д. Ронделі, К.М. Сєдова, О.С. Хворостова, Я.Я. Чарнецького, Я. Федотова та багатьох інших. Для подальшого аналізу потрібно мати достатньо повний перелік видів ремесел і народного мистецтва. Оскільки загальна їх кількість у період найбільшого розквіту сягала 300, то доцільно розглянути лише найбільш уживані види. Щоб цей розгляд носив обґрунтований і системний характер, необхідно спочатку визначитися з термінологією, що описує традиційні види виробничо-мистецької діяльності нашого народу.

Зокрема, під декоративно-прикладним мистецтвом розуміється індивідуальне або частково механізоване (допоміжні операції формоутворення – токарний верстат, гончарний круг тощо) виробництво речей, що поєднують утилітарно-ужиткові та художньо-декоративні якості. Самостійними полюсами декоративно-ужиткового мистецтва є ремесло – виробництво ужиткових речей з відсутньою або мінімальною декоративністю, а також декоративне мистецтво, продуктом якого є художні твори без ужиткової направленості.

декоративно-прикладне мистецтво

ремесло

декоративне мистецтво

Ковальство

Гончарство

Гутництво

Теслярство

Столярство

Стельмаство

Бондарство

Обробка шкіри

Шевське ремесло

Плетіння

Художня обробка металу

Художня обробка деревини

Художнє скло

Художня кераміка

Художнє ткацтво

Вишивка

•••

Живопис

Художній розпис

Писанки

Витинанки

Оформлювальні й декораційні роботи

•••

Народні промисли – це колективне виробництво певного виду товарної продукції з обов'язковим розподілом праці всередині гурту (стародавній тип колективної організації), цеху (середньовічний тип), мануфактури (організація періоду промислової революції чи бригади (сучасний тип) та максимально можливим рівнем механізації формотворчих і обов'язковою присутністю ручних оздоблювальних робіт.

Народні промисли

Виробничі

Художні

Металургійний

Каменотесний

Цегельний

Скловарний

Лісохімічний

Солеварний

Миловарний

Металообробний

Деревообробний

Кераміка

Плетіння

Обробка тканин і волокнистих матеріалів

Заснований на таких визначеннях перелік видів декоративно-прикладного мистецтва і народних промислів не має внутрішніх протиріч, а значить, і багатозначності.

Щоб детально охарактеризувати можливості кожного з означених видів діяльності у вдосконаленні трудового навчання, виховання і національно-культурного розвитку школярів, слід встановити критерії дидактичної цінності занять народними ремеслами чи декоративно-ужитковим мистецтвом. Такими критеріями можуть бути:

1. Пізнавальна цінність занять окремим видом народного мистецтва. Вона визначається тим об'ємом теоретичних відомостей про предмети, явища і закономірності оточуючого світу, який засвоюється дітьми в процесі нової діяльності, а також їх важливістю для повноцінної підготовки молоді до трудового життя, їх зв'язками з системою знань, що формуються під час вивчення предметів загальнонаукового, художньо-естетичного і практично-трудового циклів.

Практична цінність, яка визначається кількістю і досконалістю нових трудових операцій, що засвоюються учнями в процесі занять, їх поширенню на виробництві і в побуті.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Особливості застосування дидактичних ігор на заняттях з кулінарії
Дидактична ділова гра на наочній основі - особливий варіант рольової гри в умовах класно-урочного одночасного навчання великих груп учнів (до 30 чол.). Вона може проводитися в теоретичному і практичному варіантах або в їх комбінації. Специфікою її теоретичного варіанту під час виробничого навчання ...

Особливості впровадження модульно-рейтингової системи в навчальний процес
За останні роки зросла кількість праць, присвячених упровадженню модульних технологій навчання й рейтингових систем контролю та оцінювання знань студентів. Це свідчить про пріоритетність цього напряму в педагогічній науці. Сучасні підходи до проблеми впровадження модульно-рейтингової технології нав ...

Особливості здійснення виробничої практики
Керівництво виробничою практикою – заключним етапом професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робочих здійснює майстер, застосовуючи в цілому ті ж методичні прийоми, способи й організаційні форми, що й у період навчання в умовах виробництва. У цьому зв'язку розглядаються тільки специфічні осо ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com