Сутність, зміст, функції, діалектика та фактори розвитку дитячого колективу

Педагогіка і виховання » Сучасні проблеми формування учнівського колективу » Сутність, зміст, функції, діалектика та фактори розвитку дитячого колективу

Сторінка 2

– формування моральної сутності особистості, її морально-естетичного ставлення до світу й самої себе. Колективістські стосунки сприяють формуванню гуманістичних якостей особистості, колективістської свідомості;

– ефективного педагогічного засобу впливу на особистість, групу дітей. Завдяки цьому відбувається коригування й регулювання їх поведінки та діяльності. Сформована в колективі громадська думка є дієвим інструментом педагогічного впливу, сила якого залежить від рівня розвитку колективу.

Рис. 1. Колектив

А.С. Макаренко наголошував: «Немає більш діалектичної науки, ніж педагогіка…". Такий підхід дає змогу розглядати й аналізувати педагогічні явища і процеси з позиції діалектичного розвитку. Колектив як соціальне утворення весь час перебуває у русі.

Розробляючи теорію і практику колективу, А.С. Макаренко із захопленням писав: «Яка чудова, захоплююча діалектика! Вільний… колектив не здатний стояти на місці. Форма існування вільного людського колективу – рух вперед, форма смерті – зупинка».

Вихователь, який працює з колективом, повинен, по-перше, стимулювати розвиток конкретного колективу, а, по-друге, змінювати тактику, напрямки і методи роботи з вихованцями і колективом взагалі залежно від стадійності його розвитку.

Стадійність розвитку колективу – це вираження внутрішньої діалектики його становлення, в основі якої лежить рівень взаємовідносин між вихователем і вихованцями, між членами колективу.

Особливості розвитку колективу залежать від таких чинників, як актив, органи самоврядування, лідер.

Актив – це група вихованців, членів конкретного колективу, які усвідомлюють вимоги керівника колективу, допомагають йому в організації життєдіяльності членів колективу, виявляють певну ініціативу. Органи самоврядування є уповноваженими колективу на основі демократичних виборів, які допомагають педагогові здійснювати керівні функції, підтримувати зв'язки з уповноваженими інших колективів. Якщо органи самоврядування обирають, то члени активу само вирізняються, самоутверджуються.

А.С. Макаренко визначив передумови, за яких діяльність органів самоврядування буде актуальною й ефективною:

1) адміністрація закладу, в тому числі педагогічна, не має замінювати органів самоврядування;

2) рішення органів самоврядування має бути виконане;

3) якщо рішення хибне, то керівники виховного закладу мають апелювати до загальних зборів і домагатися його відміни, а не скасувати таке рішення;

4) адміністрація має здійснювати вплив на органи самоврядування на демократичних засадах через педагогів, які користуються особливою повагою у вихованців;

5) робота в органах самоврядування не має займати у вихованців багато часу, щоб це не здалося пере обтяжливим;

6) керівники виховного закладу не повинні контролювати роботу органів самоврядування.

Лідер – це той член колективу, який у важливих ситуаціях здатний помітно впливати на поведінку членів колективу, проявляти ініціативу в діях, брати на себе відповідальність за діяльність колективу. У своєму розвитку колектив проходить три основні стадії.

Колектив на першій стадії свого розвитку характеризується такими ознаками: він лише починає створюватись; члени колективу недостатньо знають один одного; не повною мірою усвідомлюють завдання; немає ініціативи в конкретній діяльності; відсутній актив.

Провідною тактичною лінією діяльності вихователя є забезпечення системи вимог і організація діяльності на засадах єдиного початку керівництва і педагогічного авторитаризму.

Виходячи з ознак колективу на цій стадії та тактичної лінії діяльності вихователя, можна визначити такі напрямки його роботи: вивчення членів колективу; забезпечення знайомства вихованців між собою; висунення конкретних завдань; організація спільної діяльності; сприяння формуванню активу.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Методика проведення уроків «Я і Україна» в 1 класі
У навчальному плані на в інваріантній частині виділено курс «Я і Україна. Навколишній світ», який може реалізуватися варіативно – через предметний зміст або шляхом його інтеграції. Зауважимо, що в зв’язку з прийняттям Державного стандарту початкової освіти цей предмет набуває виняткового значення д ...

Якість освітніх послуг в загальноосвітньому навчальному закладі
У статті надане теоретичне обґрунтування поняття «якість освітніх послуг» за визначенням різних науковців, розвиток цього поняття в українському суспільстві, розглянуті проблеми управління якістю освітніх послуг в загальноосвітньому навчальному закладі. Ключові слова: якість, освіта, якість освітні ...

Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Їх характеристика
Традиційно наочність розглядається у взаємозв’язку з чутливістю, з можливостями спостерігати за предметами і явищами або їх зображеннями, тобто з тим, що сприймається органами чуття дитини. Розуміння наочності тільки як безпосереднього чуттєвого пізнання об’єктів до цього часу поширене серед методи ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com