Засновник теорії особистості Г. Оллпорт запропонував таке визначення цього поняття: особистість є індивідуально своєрідна, така, що формується впродовж життя, сукупність психофізіологічних систем–рис, якими визначаються притаманні для даної людини мислення і поведінка. Особистість можна розглядати водночас як об’єкт і суб’єкт суспільних відносин. Багатогранність її духовного світу перебуває у прямій залежності від змісту та характеру різноманітних зв’язків і стосунків з іншими людьми, від творчої спрямованості праці в різних сферах матеріального і духовного виробництва, від активного ставлення до життя в цілому.
Найважливішими соціальними рисами особистості є висока національна самосвідомість, любов і відданість Україні, готовність до праці в ім’я розквіту своєї держави. Виховання морально стійких між особистісних відносин школярів у колективі веде до духовного оздоровлення суспільства.
Згідно з вченням академіка І. Павлова, людина-система, яка саморегулює свої дії і вчинки, спрямовує й самовдосконалює свою діяльність, а через неї і власну природу. Формування особистості – процес складний, тривалий і суперечливий, де діє безліч різноманітних чинників, на основі яких розкриваються її духовний світ, здібності й нахили, інтереси і потреби, характер.
Одне з найвизначніших місць в цьому розмаїтті факторів належить соціалізації. Причому в процесі соціалізації особистості важливого значення набуває утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, любові, справедливості, патріотизму, доброти. Вже у школі через спілкування з вчителями відбувається духовне зіткнення дітей з широтою інтелекту одного, з логічною чіткістю думки другого, громадянською пристрастю та добротою третього. В них формується емоційне позитивне ставлення до вчителя.
Людська особистість живе, розвивається лише в колективі. Тому треба розрізняти три поняття: можна, не можна і треба. Той, хто відчуває це, має найважливішу рису громадянина–почуття обов’язку. Велике значення для нормального процесу соціалізації має і те, що від реакції людей на бажання дитини залежить її ставлення і до інших. Правильна соціалізація можлива тоді, коли людина свідомо прагне до гармонії власного «я» з інтересами інших.
Іноді людина підпадає під дію негативних впливів, зростає кількість стресових чинників, що згубно впливають на психічний стан, оскільки доводиться відчувати біль, страждання, безсилля перед обставинами. За таких умов важливого значення набуває створення механізмів, здатних захистити людину від руйнівних сил сучасного ритму життя. Однак протистояти цим руйнівним тенденціям повинна передусім сама людина. Вона має бути психологічно готовою успішно діяти відповідно до обставин, володіти певним «запасом міцності, надійності».
Головні причини дезорганізації нестійкої особистості (особливо у дитячому віці) полягають у відсутності ефективних способів подолання труднощів. Несприятливі ситуації неможливо виключити ні з процесів соціалізації виховання, ні з життя взагалі, але на допомогу особистості приходять внутрішні психологічні механізми захисту.
Психологічний захист – система стабілізації уявлень особистості про себе, спрямована на подолання чи зведення до мінімуму почуття тривоги, пов’язаного з усвідомленням конфлікту між реальністю і уявленням про себе. Термін» психологічний захист» описаний З. Фрейдом та його донькою Г. Фрейд і часто зустрічаються у психологічній літературі.
До захисних механізмів належать: витіснення, проекція, фантазування, раціоналізація, екстерналізація, інтерналізація.
Це цікаво:
Стан проблеми дослідження в практиці роботи сучасної початкової школи
Освітня галузь «Людина і світ» Державного стандарту початкової загальної освіти реалізується через навчальний курс «Я і Україна», який охоплює природознавчу і суспільствознавчу змістові лінії. У програмі 1-2 класів ці змістові лінії вивчаються в інтегрованому предметі «Я і Україна» (1 година на тиж ...
Методика використання наочних засобів навчання на уроках у початкових
класах
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у початковій школі нами виявлено, що використання наочності на уроках перебуває на неналежному рівні, що негативно впливає на рівень навчальних досягнень школярів. З метою ...
Дидактична технологія - основа оптимізації
навчального процесу
1. Проблема оптимізації навчального процесу і дидактична технологія. 2. Технологія вибору методів навчання. 3. Технологія вибору форм учбової діяльності школярів. 4. Технологія вибору доцільного змісту освіти. 5. Алгоритм підготовки вчителя до уроку. Ключові поняття: оптимізація навчального процесу ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.