Роль природи у розвитку творчого мислення молодших школярів

Педагогіка і виховання » Розвиток творчого мислення молодших школярів засобами природи » Роль природи у розвитку творчого мислення молодших школярів

Сторінка 3

В.О.Сухомлинський радив частіше «подорожувати» по хмарках. «Білі, пухнасті хмарки для дітей є світом дивовижних відкриттів. У їх химерних, швидко змінних контурах діти бачать тварин, казкових велетнів: дитяча фантазія швидкокрилою пташкою спрямовується у захмарну далечінь, за сині моря і ліси, в далекі незвідані країни. І в цьому польоті розвивається творча уява дітей».

Відомий педагог не просто водив дітей подивитись на оточуючу природу, він розказував дітям невеличкі розповіді, казки. Значення цих розповідей у тому, що діти слухають їх в обстановці, яка породжує казкові уявлення. Але «розповіді мають бути яскравими, образними, невеличкими. Не можна нагромаджувати багато фактів, давати дітям масу вражень – чутливість до розповідей може притупитись, і дитину нічим вже не зацікавиш».

Щоб розбудити дитячу уяву, фантазію, В. Сухомлинський радив ставити запитання: «на що це схоже?».

«Перш ніж навчитися глибоко проникати в суть причинно-наслідкових зв'язків явищ навколишнього світу, людина має пройти в дитинстві період розумових вправ. Ці вправи є баченням предметів і явищ; дитина бачить живий образ, потім уявляє, створює цей образ у своїй уяві. Бачення реального предмета і створення фантастичного образу в уяві - в цих двох сходинках розумової діяльності немає ніякого протиріччя. Фантастичний образ казки сприймається, осмислюється дитиною і створюється нею ж самою як яскрава реальність. Створення фантастичних образів - це найблагородніший грунт, на якому розвиваються буйні паростки думки. В період дитинства мислення розумові процеси мають бути як можна тісніше пов'язані з живими, яскравими, наочними предметами навколишнього світу. Нехай дитина спочатку не замислюється над причинно-наслідковими зв'язками, нехай вона просто розглядає предмет, відкриває в нім щось нове. Хлопчик побачив розлюченого бика в оповитій вечірнім сутінком купі дерев. Це не просто гра дитячої фантазії, але і художній, поетичний елемент мислення. Інша дитина бачить в тих же деревах щось інше, своє - вона вкладає в образ індивідуальні риси сприйняття, уяви, мислення. Кожна дитина не лише сприймає, але і малює, творить, створює. Дитяче бачення світу - ця своєрідна художня творчість. Образ, сприйнятий і в той же час створений дитиною, несе в собі яскраве емоційне забарвлення. Діти переживають бурхливу радість, сприймаючи образи навколишнього світу і додаючи до них що-небудь від фантазії. Емоційна насиченість сприйняття - це духовний заряд дитячої творчості».

В.О.Сухомлинський був глибоко переконаний, що без емоційного підйому неможливий нормальний розвиток клітин дитячого мозку. Думка учня початкових класів невід'ємна від почуттів і переживань. Емоційна насиченість процесу навчання, особливо сприйняття навколишнього світу, - ця вимога, що висувається законами розвитку дитячого мислення.

Перші уроки мислення Василь Олександрович радив проводити не в класі, не перед класною дошкою, а серед природи. «Справжня думка завжди пройнята трепетним почуттям; якщо тільки дитина відчула аромат слова, її серце охоплює натхнення. Йдіть в поле, в парк, пийте з джерела думки, і ця жива вода зробить ваших вихованців мудрими дослідниками, допитливими, цікавими людьми і поетами. Без поетичного, емоційно-естетичного струменя неможливий повноцінний розвиток дитини. Сама природа дитячої думки вимагає поетичної творчості. Краса природи загострює сприйняття, будить творчу думку, наповнює слово індивідуальними переживаннями».

Краса й жива думка так само органічно пов'язані, як сонце і квіти. Краса природи загострює сприйняття, пробуджує творчу думку, наповнює слово індивідуальними переживаннями. Під впливом краси природи людина облагороджується, і починає працювати, створюючи красу навколо себе.

Основними завданнями уроків мислення, були розвиток уміння спостерігати явища навколишнього світу; збагачення життєвого досвіду; нагромадження конкретного природничого матеріалу як основи розвитку абстрактного мислення; розвиток уміння в побудові гіпотез і самостійних висновків; розширення пізнавальних інтересів; спонукання до творчості засобами слова, розвиток уяви і фантазії. Важливою умовою формування творчого мислення через природу є організація спостережень. Вони розпочинаються з розвитку в молодших школярів уміння бачити природу. Адже відомо, що дивитися - це не означає бачити «Уміння бачити, уміння помічати те, що на перший погляд, не відрізняється чимось особливим, - це, образно кажучи, повітря, на якому тримаються крила думки», - відзначає В. Сухомлинський.

Таким чином учні проходили своєрідний етап розумових вправ, який полягає у баченні дитиною живого образу і створення цього образу в своїй уяві. «Природа, її невичерпне багатство і різноманітність - головне джерело думки, головна школа розвитку розумових здібностей. Не пасивне милування, а діяльне, активне пізнання як творчість - ось та найтонша сфера діяльності, де знаходиться невичерпне джерело розвитку творчого мислення.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Функції викладача
Робота за методом проектів вимагає від викладача не так викладання, як створення умов для прояву у студентів інтересу до пізнавальної діяльності, до самоосвіти, до застосування отриманих знань на практиці. В певному сенсі викладач перестає бути «предметником», а перетворюється в педагога широкого п ...

Розробка нетрадиційних уроків англійської мови для формування іншомовноїсоціокультурної компетенції
Нетрадиційні форми проведення уроків дають можливість не тільки підняти інтерес учнів до предмета, але й розвивати їхню творчу самостійність, навчати роботі з різними джерелами знань. Такі форми проведення занять знімають традиційність уроку, пожвавлюють думку. Відеоурок Цілі уроку: 1) Практична: о ...

Рольова гра як специфічний метод навчання іноземної мови
У наш час знання іноземної мови – не тільки атрибут культурного розвитку людини, але й умова успішної кар’єри. За умов реалізації задач реформи загальноосвітньої школи вчителі й методисти постійно шукають резерви вдосконалення навчально-виховного процесу з англійської мови, підвищення ефективності ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com