Роль природи у розвитку творчого мислення молодших школярів

Педагогіка і виховання » Розвиток творчого мислення молодших школярів засобами природи » Роль природи у розвитку творчого мислення молодших школярів

Сторінка 3

В.О.Сухомлинський радив частіше «подорожувати» по хмарках. «Білі, пухнасті хмарки для дітей є світом дивовижних відкриттів. У їх химерних, швидко змінних контурах діти бачать тварин, казкових велетнів: дитяча фантазія швидкокрилою пташкою спрямовується у захмарну далечінь, за сині моря і ліси, в далекі незвідані країни. І в цьому польоті розвивається творча уява дітей».

Відомий педагог не просто водив дітей подивитись на оточуючу природу, він розказував дітям невеличкі розповіді, казки. Значення цих розповідей у тому, що діти слухають їх в обстановці, яка породжує казкові уявлення. Але «розповіді мають бути яскравими, образними, невеличкими. Не можна нагромаджувати багато фактів, давати дітям масу вражень – чутливість до розповідей може притупитись, і дитину нічим вже не зацікавиш».

Щоб розбудити дитячу уяву, фантазію, В. Сухомлинський радив ставити запитання: «на що це схоже?».

«Перш ніж навчитися глибоко проникати в суть причинно-наслідкових зв'язків явищ навколишнього світу, людина має пройти в дитинстві період розумових вправ. Ці вправи є баченням предметів і явищ; дитина бачить живий образ, потім уявляє, створює цей образ у своїй уяві. Бачення реального предмета і створення фантастичного образу в уяві - в цих двох сходинках розумової діяльності немає ніякого протиріччя. Фантастичний образ казки сприймається, осмислюється дитиною і створюється нею ж самою як яскрава реальність. Створення фантастичних образів - це найблагородніший грунт, на якому розвиваються буйні паростки думки. В період дитинства мислення розумові процеси мають бути як можна тісніше пов'язані з живими, яскравими, наочними предметами навколишнього світу. Нехай дитина спочатку не замислюється над причинно-наслідковими зв'язками, нехай вона просто розглядає предмет, відкриває в нім щось нове. Хлопчик побачив розлюченого бика в оповитій вечірнім сутінком купі дерев. Це не просто гра дитячої фантазії, але і художній, поетичний елемент мислення. Інша дитина бачить в тих же деревах щось інше, своє - вона вкладає в образ індивідуальні риси сприйняття, уяви, мислення. Кожна дитина не лише сприймає, але і малює, творить, створює. Дитяче бачення світу - ця своєрідна художня творчість. Образ, сприйнятий і в той же час створений дитиною, несе в собі яскраве емоційне забарвлення. Діти переживають бурхливу радість, сприймаючи образи навколишнього світу і додаючи до них що-небудь від фантазії. Емоційна насиченість сприйняття - це духовний заряд дитячої творчості».

В.О.Сухомлинський був глибоко переконаний, що без емоційного підйому неможливий нормальний розвиток клітин дитячого мозку. Думка учня початкових класів невід'ємна від почуттів і переживань. Емоційна насиченість процесу навчання, особливо сприйняття навколишнього світу, - ця вимога, що висувається законами розвитку дитячого мислення.

Перші уроки мислення Василь Олександрович радив проводити не в класі, не перед класною дошкою, а серед природи. «Справжня думка завжди пройнята трепетним почуттям; якщо тільки дитина відчула аромат слова, її серце охоплює натхнення. Йдіть в поле, в парк, пийте з джерела думки, і ця жива вода зробить ваших вихованців мудрими дослідниками, допитливими, цікавими людьми і поетами. Без поетичного, емоційно-естетичного струменя неможливий повноцінний розвиток дитини. Сама природа дитячої думки вимагає поетичної творчості. Краса природи загострює сприйняття, будить творчу думку, наповнює слово індивідуальними переживаннями».

Краса й жива думка так само органічно пов'язані, як сонце і квіти. Краса природи загострює сприйняття, пробуджує творчу думку, наповнює слово індивідуальними переживаннями. Під впливом краси природи людина облагороджується, і починає працювати, створюючи красу навколо себе.

Основними завданнями уроків мислення, були розвиток уміння спостерігати явища навколишнього світу; збагачення життєвого досвіду; нагромадження конкретного природничого матеріалу як основи розвитку абстрактного мислення; розвиток уміння в побудові гіпотез і самостійних висновків; розширення пізнавальних інтересів; спонукання до творчості засобами слова, розвиток уяви і фантазії. Важливою умовою формування творчого мислення через природу є організація спостережень. Вони розпочинаються з розвитку в молодших школярів уміння бачити природу. Адже відомо, що дивитися - це не означає бачити «Уміння бачити, уміння помічати те, що на перший погляд, не відрізняється чимось особливим, - це, образно кажучи, повітря, на якому тримаються крила думки», - відзначає В. Сухомлинський.

Таким чином учні проходили своєрідний етап розумових вправ, який полягає у баченні дитиною живого образу і створення цього образу в своїй уяві. «Природа, її невичерпне багатство і різноманітність - головне джерело думки, головна школа розвитку розумових здібностей. Не пасивне милування, а діяльне, активне пізнання як творчість - ось та найтонша сфера діяльності, де знаходиться невичерпне джерело розвитку творчого мислення.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Дисципліна й навчальна тема, спрямована на формування вмінь з виконання конкретної трудової операції
Головна мета дисципліни «Загальна поліграфія» - дати студентам загальне уявлення про виробничі процеси та способи їх реалізації, про історію розвитку цієї галузі, про основні складові поліграфічної продукції та їх характеристики, основні технологічні процеси (додрукарські, друкарські, брошурувально ...

Ефективність експериментальної методики фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку
Дані констатуючого експерименту показали, що більшість дітей молодшого шкільного віку мають низький рівень фізичного здоров’я. Серед хлопчиків та дівчат 7 років не було виявлено дітей з середнім рівнем соматичного здоров’я. Процент дітей 8 та 9 років, які відносяться до середньої групи, є досить не ...

Класифікація психоемоційних станів
Психоемоційні стани – мінливі стани людини. Як правило, емоційно насичені, виникають під впливом життєвих обставин, стану здоров’я, ряду інших факторів. Психоемоційні стани, як й інші психічні явища, існують у вигляді переживань, ідей в свідомості людини та в тій частині психіки, яку називають несв ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com