Роль природи у розвитку творчого мислення молодших школярів

Педагогіка і виховання » Розвиток творчого мислення молодших школярів засобами природи » Роль природи у розвитку творчого мислення молодших школярів

Сторінка 4

Сприймання і осмислення природи - це основа формування творчого мислення, де важливу роль відіграють подорожі, екскурсії і походи, спостереження й аналіз явищ природи .

Пізнавальний інтерес підвищується під час екскурсій в природу. Екскурсія збагачує розум дитини живими конкретними знаннями, дозволяє вивчати природу в безпосередній близькості.

Проте слід зауважити, що одне й те саме завдання може стимулювати розвиток творчих можливостей одних учнів і гальмувати – інших. Тобто для одних це завдання творче, а для інших – навчальне. Майстерність педагога і полягає в тому, щоб усіх учнів залучати до розв’язання різноманітних творчих завдань.

Характерними умовами системи уроків мислення, розробленої В. Сухомлинським, були:

1.Висока ерудиція педагога.

2.Управління мисленням учнів має починатися ще до уроку.

3.Необхідність підготовки не до окремого уроку, а одразу до кількох, тобто до системи уроків.

4.Окрема увага має приділятися безпосередній організації розумової діяльності на уроці.

5.Дбання про розвиток мислення школярів на уроці потребує особливостей перебігу у них психічних процесів, зокрема, процесу мислення.

6.Емоційне забарвлення уроку полегшує пізнавальну діяльність учнів, сприяє розвитку їхнього мислення.

7.Мислення, безумовно, процес суто індивідуальний.

Педагог радив не обтяжувати дитину лавиною знань про предмет, а вміти відкрити перед нею в навколишньому світі щось одне, але так, щоб залишилось щось недомовлене, щоб дитині захотілося ще і ще повернутися до того, про що вона дізналася. Саме здатності молодшого школяра до знаходження невідомого у відомому, незвичайного у звичайному, до постановки запитань, які фіксують невідоме, виступають як ланка народження проблеми, як етап з якого починається розгортання мислительного пошуку, В.Сухомлинський надавав великого значення у формуванні творчої особистості молодого школяра.

Він доводив, що читання, “Книги природи” під час екскурсій, подорожей, повинно бути незвичайним спогляданням картини природи, а початком активного мислення. Основна мета уроків серед природи - навчити дітей думати. Цінність спостережень полягає в тому, що в дітей вироблявся певний стиль мислення і в процесі мислення вони прагнули до конкретних фактів, перевіряючи правильність і стан практикою, досвідом.

Дослідницький підхід став рисою мислення учнів, які прагнули як найглибше перевірити правильність висновків про закономірності явища природи.

Елементи дослідження сприяли самостійності, творчому характеру розуму.

В.О.Сухомлинським були розроблені та впроваджені в практику різноманітні форми організації спостережень. Так у школі під голубим небом проводились уроки милування і як наслідок - складання індивідуальних книжок - картинок про природу, де учні відображали найточніші відтінки кольорів навколишнього світу. Сезонні екскурсії, уроки в «зелених классах», заочні «подорожі» по земній кулі - давали простір для написання творчих робіт. розвиток творчий мислення природа

Отже, В.Сухомлинський важливим завдання вважав навчити дитину мислити, пізнати світ і себе в ньому, пізнавати багатство науки, мистецтва, природи вчив жити через виховання в собі мислителя. А відтак, усе робив для розбудови національної школи мислення, де панує радість творчості, активно формується людська індивідуальність, розцвітає жива душа.

Ми радимо учителям початкових класів: вчіть дітей мислити серед першоджерела мислення, серед природи і в праці.

Урок мислення - це і живе, безпосереднє сприйняття образів, картин, предметів навколишнього світу, і логічний аналіз, добування знань, розумові вправи, знаходження причин і наслідків.

Вчити мислити, розвивати мислення - значить розвивати у кожної дитини обидві мисленнєві сфери: образну і логіко-аналітичну, не допускати однобічності, але в той же час вміло спрямовувати розумовий розвиток кожного учня в русло, яке в найбільшій мірі відповідає його природним задаткам. Ми радимо учителю, якому належить робота з першим класом: протягом року проведіть двадцять-тридцять подорожей до витоків думки - в природу. Введіть дітей в обстановку, де є і яскраві образи, і причинно-наслідкові зв'язки між явищами, де діти захоплюються, переживають почуття подиву перед красою і в той же час думають, аналізують, творять.

Отже, молодший шкільний вік - важливий етап виховання творчого мислення дитини. Але у пошуках методів, засобів розвитку творчого потенціалу слід враховувати особливість психіки, своєрідність пізнавальної та емоційної сфер дітей цього віку.

На основі аналізу літератури вважаємо за доцільне висловити певні рекомендації щодо розвитку творчого мислення молодших школярів засобами природи:

1.Організувати спостереження. Молодші школярі «дивляться», але «не бачать». Потрібно акцентувати увагу дітей на суттєвому, новому, тому, що робить працю оригінальною.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Методика застосування засобів навчання географії
Наочність у викладанні географії має першорядне значення. Коли вчитель ілюструє своє пояснення на класній дошці графічно, а учні слідом за вчителем змальовують ці нескладні малюнки в зошиті, відбувається мимовільне запам'ятовування явища, пов'язаного з конкретною діяльністю школяра. Незалежно від м ...

Сутність та педагогічний зміст екологічного виховання
Екологія (гр. оikos - дім, родина) - наука, що "вивчає закономірності існування, формування і функціонування біологічних систем всіх рівнів - від організму до біосфери та їх взаємодії із зовнішніми умовами". Це - "наука про організми в себе вдома". У сучасній науці поняття " ...

Розробка проекту з інформатики на тему "Моделювання на уроках інформатики"
На початку цього етапу вибирають навчальну тему проекту "Моделювання на уроках інформатики". На даному етапі певну трудність представляє складання основних, проблемних і навчальних питань. · Основне питання Як передбачити майбутнє? · Проблемні питання Коли створення моделі життєво необхід ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com