Педагогічні технології формування учнівського колективу в початкових класах

На сучасному етапі розвитку суспільства вчителі використовують різні технології у формуванні учнівського колективу в початкових класах. Найбільш відомими є:

Психологічна картка – профіль учня, яка була апробована протягом ряду років у роботі багатьох учителів України, в цілому дістала позитивну оцінку. Було відзначено, зокрема, що ця методика є для вчителя засобом самоорганізації роботи з вивчення психічної індивідуальності школяра. Спонукаючи педагога спостерігати і розмірковувати, Картка не вимагає від нього майже ніяких записів. Вона допомагає вчителеві з більшою повнотою, точністю інформувати батьків про психологічні особливості їхньої дитини й тим самим підвищити ефективність спільної роботи щодо її виховання. Наприкінці навчального року Картка полегшує складання педагогічних характеристик. Нарешті, цю методику можна використати й для організації самовиховання учнів. Ведення Картки вчителем неминуче привертає увагу школярів: учень просить повідомити, як оцінено його психічні властивості та що треба зробити для підвищення тієї чи іншої оцінки.

У процесі апробації Картки творча група вчителів, що працює при кабінеті початкового навчання Житомирського ОІУУ, сконструювала аналогічну картку для визначення психологічного профілю класу. На відміну від психологічного профілю учня, психологічна картка-профіль класу визначає не динаміку, а лише наявний на даний момент рівень його психічного розвитку.

Наприкінці І чверті на основі щойно заповнених індивідуальних Карток учнів учитель складає картку профілю класу. Ця картка є орієнтиром у роботі з класом упродовж II чверті. Після цього, виходячи з коректив, унесених в індивідуальні картки, складається нова групова картка і т.д. У сукупності чотири групові картки, складені до кінця навчального року, відобразять і динаміку психічного розвитку класу.

Щодо структури групової картки, то її можна описати так. У лівій частині таблиці, як і в класному журналі, розташовані прізвища учнів. У правій частині, в «шапці» таблиці перелічено риси психічної індивідуальності школяра. Праворуч від кожного прізвища проставляються оцінки – зазначається один з трьох рівнів.

Рівні позначаються за допомогою графічного коду: низький – «–», середній – « У», високий – « +».

З такої картки відразу видно, які психічні властивості в більшості учнів даного класу розвинуті недостатньо, задовільно чи досить добре.

Можна подати окремі параметри розвитку психічної індивідуальності класу і в середніх показниках. Для цього беремо умовно низький рівень за 1, середній рівень – за 2 і високий рівень – за 3 бали. Порівнюючи за середніми показниками групові картки, складені за результатами І навчальної чверті, з середніми показниками II чверті, потім III й IV чверті, можна зробити висновок про прогрес даного класу за тим чи іншим параметром. Звичайно, для цього треба мати такі самі картки в інших, паралельних класах даного вікового рівня. Такі зіставлення уточнюють уявлення педагога про психічну індивідуальність даного класу. Разом з тим на груповій картці чітко відображені (хоч і не з такою детальністю, як на індивідуальній) психологічні профілі окремих учнів.

Методика експертного оцінювання організованості шкільного класу. Цю методику розробив Л.І. Уманський. Методика Уманського досить проста в користуванні й надійна за своїми результатами, правда, лише за умови правильного добору експертів. До ролі експертів можуть бути позакласної роботи, шкільний залучені класний керівник, деякі вчителі-предметники, організатор психолог, а в старших класах і деякі учні-активісти.

Карта-схема для експертного оцінювання психологічного клімату колективу. Ця методика запозичена. Вона цілком придатна для застосування в шкільному класі. Причому серед експертів можуть бути й самі члени класного колективу.

Оцінки в балах означають такі характеристики:

+3 – ця позитивна властивість (прояв) притаманна колективу завжди;

+2 – позитивна властивість проявляється в більшості випадків;

+1 – позитивна властивість проявляється досить часто;

О – ні ця позитивна властивість, ні протилежна їй негативна властивість не проявляється досить помітно або однаковою мірою проявляється те й те;

-1 – ця негативна властивість проявляється досить помітно;

-2 – негативна властивість проявляється часто;

– З – негативна властивість проявляється завжди.

Заповнюючи цю карту-схему, треба до кожного пункту обвести на шкалі оцінок одну цифру, потім знайти алгебраїчну суму всіх балів і поділити її на 16 (знайшовши таким чином середній для даного експерта бал). Якщо в дослідженні бере участь кілька експертів, обчислюється бал, середній для всієї групи. Якщо здобутий показник становить від -3 до – 0,5, то в колективі несприятливий психологічний клімат. При коефіцієнті від -0,4 до +1,4 він нестійкий, настрій коливається, немає емоційної єдності, колектив розвивається недостатньо. При значеннях від +1,5 до +3 в колективі мажорний психологічний клімат.

Це цікаво:

Організаційні проблеми дидактичного спілкування на рівні «вчитель-учень» у вітчизняній та зарубіжній дидактиці
Важливу роль у розвитку проблеми організації активного дидактичного спілкування відігравали і відіграють педагоги – прихильники концепції особистісно-орієнтованого навчання, педагогіки співробітництва та проблемного навчання, технологій розвитку творчої особистості, розвивального навчання. В наш ча ...

Методичні можливості казки як літературного жанру для розвитку уяви
Казка відома дітям з дошкільних років. ЇЇ привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти з захопленням грають у вовків і лисиць, з любов’ю готують маскарадні костюми зайців і півників, а на дитячих ранках з інтересом відтворюють повадки улюблених казкових персонажів. Однак це не мо ...

Визначення видів діяльності робітника
Визначуваний вид діяльності фахівця, який залежить від його освітньо-кваліфікаційного рівня. Робітник за фахом ”Слюсар контрольно-вимірювальних приладів і автоматики 2-го розряду ” закінчивши ПТУ отримує освітній рівень - професійно технічне, освітньо-кваліфікаційний - кваліфікований робітник друго ...