Педагогічні технології формування учнівського колективу в початкових класах

Педагогіка і виховання » Сучасні проблеми формування учнівського колективу » Педагогічні технології формування учнівського колективу в початкових класах

Сторінка 1

На сучасному етапі розвитку суспільства вчителі використовують різні технології у формуванні учнівського колективу в початкових класах. Найбільш відомими є:

Психологічна картка – профіль учня, яка була апробована протягом ряду років у роботі багатьох учителів України, в цілому дістала позитивну оцінку. Було відзначено, зокрема, що ця методика є для вчителя засобом самоорганізації роботи з вивчення психічної індивідуальності школяра. Спонукаючи педагога спостерігати і розмірковувати, Картка не вимагає від нього майже ніяких записів. Вона допомагає вчителеві з більшою повнотою, точністю інформувати батьків про психологічні особливості їхньої дитини й тим самим підвищити ефективність спільної роботи щодо її виховання. Наприкінці навчального року Картка полегшує складання педагогічних характеристик. Нарешті, цю методику можна використати й для організації самовиховання учнів. Ведення Картки вчителем неминуче привертає увагу школярів: учень просить повідомити, як оцінено його психічні властивості та що треба зробити для підвищення тієї чи іншої оцінки.

У процесі апробації Картки творча група вчителів, що працює при кабінеті початкового навчання Житомирського ОІУУ, сконструювала аналогічну картку для визначення психологічного профілю класу. На відміну від психологічного профілю учня, психологічна картка-профіль класу визначає не динаміку, а лише наявний на даний момент рівень його психічного розвитку.

Наприкінці І чверті на основі щойно заповнених індивідуальних Карток учнів учитель складає картку профілю класу. Ця картка є орієнтиром у роботі з класом упродовж II чверті. Після цього, виходячи з коректив, унесених в індивідуальні картки, складається нова групова картка і т.д. У сукупності чотири групові картки, складені до кінця навчального року, відобразять і динаміку психічного розвитку класу.

Щодо структури групової картки, то її можна описати так. У лівій частині таблиці, як і в класному журналі, розташовані прізвища учнів. У правій частині, в «шапці» таблиці перелічено риси психічної індивідуальності школяра. Праворуч від кожного прізвища проставляються оцінки – зазначається один з трьох рівнів.

Рівні позначаються за допомогою графічного коду: низький – «–», середній – « У», високий – « +».

З такої картки відразу видно, які психічні властивості в більшості учнів даного класу розвинуті недостатньо, задовільно чи досить добре.

Можна подати окремі параметри розвитку психічної індивідуальності класу і в середніх показниках. Для цього беремо умовно низький рівень за 1, середній рівень – за 2 і високий рівень – за 3 бали. Порівнюючи за середніми показниками групові картки, складені за результатами І навчальної чверті, з середніми показниками II чверті, потім III й IV чверті, можна зробити висновок про прогрес даного класу за тим чи іншим параметром. Звичайно, для цього треба мати такі самі картки в інших, паралельних класах даного вікового рівня. Такі зіставлення уточнюють уявлення педагога про психічну індивідуальність даного класу. Разом з тим на груповій картці чітко відображені (хоч і не з такою детальністю, як на індивідуальній) психологічні профілі окремих учнів.

Методика експертного оцінювання організованості шкільного класу. Цю методику розробив Л.І. Уманський. Методика Уманського досить проста в користуванні й надійна за своїми результатами, правда, лише за умови правильного добору експертів. До ролі експертів можуть бути позакласної роботи, шкільний залучені класний керівник, деякі вчителі-предметники, організатор психолог, а в старших класах і деякі учні-активісти.

Карта-схема для експертного оцінювання психологічного клімату колективу. Ця методика запозичена. Вона цілком придатна для застосування в шкільному класі. Причому серед експертів можуть бути й самі члени класного колективу.

Оцінки в балах означають такі характеристики:

+3 – ця позитивна властивість (прояв) притаманна колективу завжди;

+2 – позитивна властивість проявляється в більшості випадків;

+1 – позитивна властивість проявляється досить часто;

О – ні ця позитивна властивість, ні протилежна їй негативна властивість не проявляється досить помітно або однаковою мірою проявляється те й те;

-1 – ця негативна властивість проявляється досить помітно;

-2 – негативна властивість проявляється часто;

– З – негативна властивість проявляється завжди.

Заповнюючи цю карту-схему, треба до кожного пункту обвести на шкалі оцінок одну цифру, потім знайти алгебраїчну суму всіх балів і поділити її на 16 (знайшовши таким чином середній для даного експерта бал). Якщо в дослідженні бере участь кілька експертів, обчислюється бал, середній для всієї групи. Якщо здобутий показник становить від -3 до – 0,5, то в колективі несприятливий психологічний клімат. При коефіцієнті від -0,4 до +1,4 він нестійкий, настрій коливається, немає емоційної єдності, колектив розвивається недостатньо. При значеннях від +1,5 до +3 в колективі мажорний психологічний клімат.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Студентське самоврядування як невід`ємна складова демократизації вищої освіти
Система студентського самоврядування розроблена відповідно до рішень Уряду та засідань Колегії міністерства освіти і науки України. Виходячи із власної специфіки, вона містить взаємодіючі положення, що регулюють та стимулюють розвиток студентського самоврядування, спрямованого на поліпшення підгото ...

Проектування модульної системи навчання
Основна мета проектування модульної технології - активізація самостійності дії студента по отриманні знань, умінь і навичок. Модульна технологія залучає до творчості студента, який стає співавтором занять, співпрацює з викладачем. Всім викладачам відома така істина, якщо, студент нас слухає, він пр ...

Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти
Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти є основним завданням Болонського процесу. Визначальні властивості європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможність вищих навчальних закладів Європи, взаємна довіра держав і вищих навчальних закладів, сумісність структури освіти та ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com