Педагогічні технології формування учнівського колективу в початкових класах

Педагогіка і виховання » Сучасні проблеми формування учнівського колективу » Педагогічні технології формування учнівського колективу в початкових класах

Сторінка 2

Методика психолого-педагогічного консиліуму в діагностиці шкільного класу. Цей метод відрізняється від рейтингу кількома рисами. По-перше, оцінні дії експертів (у даному разі вчителів) не мають суворо формалізованого (кількісного) характеру, як у процедурі рейтингу. По-друге, свої оцінні судження експерти формулюють не обов'язково незалежно один від одного – вони можуть попередньо радитися один з одним, обмінюватися думками тощо. Головне в застосуванні цього методу – поставити такий діагноз класу, який би поділяли всі учасники консиліуму, і на цій основі так само в дусі консенсусу, виробити відповідну програму корекційних дій.

Відомо, що в 70-х роках Ю.К. Бабанський активно пропагував метод педагогічного комсиліуму.Останній має той недолік, що в ньому недостатня увага приділяється психологічним характеристикам об'єкта, виявленню його психічної індивідуальності. Безумовно, ефективнішим щодо цього є метод психолого-педагогічного консиліуму, уперше запропонований і запроваджений у шкільну практику В.О. Сухомлинським.

Але обидва названі автори застосовували метод консиліуму в основному до діагностики індивідуальності окремих учнів. Що ж до діагностики психічної індивідуальності шкільних класів, то цей напрям у використанні психолого-педагогічного консиліуму почав розвиватися в руслі шкільної психологічної служби. Правда, поки що нам відома лише одна публікація з цього питання. У центрі роботи, пов'язаної з використанням методу психолого-педагогічного консиліуму, – співробітництво шкільного психолога з учителем. Детально розглянувши відомі форми такого співробітництва – психологічну освіту педколективу в формі лекцій і семінарів, здійснюваних шкільним психологом, консультування вчителів щодо окремих складних ситуацій і колізій навчально-виховного процесу, інформування вчителів про результати психологічного обстеження їхніх учнів, – автор згаданої статті приходить до обґрунтованого висновку про те, що найефективнішою формою взаємодії цих двох суб'єктів шкільної психологічної служби виявляється саме психолого-педагогічний консиліум. Причому на останній, згідно з думкою Є.Д. Божович, мають бути покладені такі функції: 1) обговорення основних труднощів, що виникають у кожного вчителя з тим або іншим класом; 2) вибір способів здобуття інформації, якої бракує для постановки діагнозу (йдеться про особливості даного класу; 3) установлення попереднього психологічного діагнозу і в подальшому обговорення результатів його перевірки; 4) постановка педагогічної задачі щодо самого класу, яка пов'язана з добором корекційних впливів.

Крім того, до діяльності консиліуму входить ряд обстежу вальних процедур, що здійснюються спільно вчителем і психологом школи. Природно, що способи збирання даних планує психолог, який виносить потім свої пропозиції на обговорення членів консиліуму.

Запитання анкети « Мій клас» (Додаток В) спрямовані на те, щоб установити, яким є ваш клас. Обведіть кружечком слово «Так», якщо ви згодні з даним твердженням, або слово «Ні», якщо не згодні.

Не забудьте написати своє ім'я і прізвище на зворотному боці анкети.

Правила виставляння балів (у колонці «Для вчителя»).

Запитання, поряд з якими в колонці «Для вчителя»» немає символу «Зв.» (зворотне), оцінюється балом «З» при відповіді «Так», і балом «1» при відповіді «Ні». Запитання з символом «Зв.» оцінюється навпаки (тобто при відповіді «Так» – 1, а при відповіді «Ні» – 3 бали).

Щодо запитань, які залишилися без відповіді або з відповідями, які дано з порушенням правил, виставляється бал «2».

Щоб дістати індивідуальну оцінку з даного параметра, бали, що його стосуються, підсумовуються. Наприклад, оцінка задоволеності (3) виходить у результаті підсумовування балів, що стосуються запитань1, 4, 7, 10, 13.

У наведеному прикладі заповнення показано, як здобуто оцінки:10 – для задоволеності (3), 9 – для конфліктності (К), 12 – для згуртованості (Зг).

Описана методика дає змогу визначити насамперед ставлення окремих учнів до свого класу. Разом з тим за нею можна дістати й узагальнену його характеристику. Для цього стосовно кожного з трьох параметрів виводиться середній показник.

Страницы: 1 2 

Це цікаво:

Дослідження рівнів сформованості в дітей старшого дошкільного віку емоційно-ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва
Наше дослідження проводилося в межах педагогічного процесу дошкільників в умовах дошкільного закладу. Констатувальний експеримент був спрямований на виявлення стану практики роботи з дітьми та визначення рівня сформованості в дітей емоційно-ціннісного ставлення до природи в практиці дошкільного зак ...

Вплив соціально-виховних інститутів на процес соціального становлення особистості
У цілому формування особистості та її розвиток у соціумі може бути успішним лише тоді, коли будуть враховані всі зовнішні фактори, які на неї впливають, їх складні взаємозв’язки. Перш за все, це спосіб життя особистості, який може сприяти її розвитку (за певних умов) чи протидіяти йому, умови життя ...

Естетичне виховання школярів засобами музичного мистецтва
Відомо, що музична культура людини невід'ємна від культури народу, до якого вона належить або серед якого живе. Тому особлива увага приділяється українській народній музиці, що повинна розкритися дітям як частина життя народу, цілісне явище його духовної культури. З багатьох питань, що постають пер ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com