Початкова школа і диференціація навчання

Педагогіка і виховання » Диференціація навчання в освіті » Початкова школа і диференціація навчання

Проблема диференційованого навчання стає вже здавна. Щодо ближчого до нас часу, то ще в серпні 1918 р. І Всеросійський з’їзд вчителів інтернаціоналістів у своїй декларації проголосив, що особливістю нової школи в нашій країні має стати розвиток творчої активності і самостійності школярів. Тим паче, досвід уже був. Російськими і радянськими педагогами-дидактиками першої третини ХХст. Проблеми диференціації та індивідуалізації навчання трактувалися дуже широко і різнобічно. Проте деякі вчені вважали, що диференційований підхід до навчання не забезпечує розвитку кожного учня зокрема. Крім того, педагоги застосовували методи, які сприяли зменшенню кількості невстигаючих або розвитку кількості обдарованих учнів.

Недооцінка можливостей диференційованого навчання призвела до того, що в 20-ті роки для задоволення потреб народного господарства практикувалися «профнахили», які не виправдовували себе. Та все ж завдяки прогресивним ідеям Н.К. Крупської, А.В.Луначарського метод продовжував розвиватися.

Н.К.Крупська вперше висловила думку про пряму залежність успішної роботи педагога від того, наскільки правильно обрані ним методи навчання для кожного учня. Творчий пошук, спрямований на виявлення оптимальних умов для індивідуально - диференційованого підходу до навчання, продовжується і в 30-ті роки.

Поряд з удосконаленням старих форм диференційованого підходу в цей період водночас спостерігається заочний спад теоретичної думки.

Та починаючи з 1944 р., на сторінках педагогічних журналів з’являються статті про необхідність здійснення індивідуально-диференційованого підходу до навчання семилітніх дітей, аби вчити їхні психологічні особливості.

Педагогічна громадськість повернулася до обговорення цього питання у зв’язку з тим, що грамотність учнів початкових класів значно знизилась. С.П.Редозубов пропонував класоводам працювати з класом в цілому, і зокрема з учнями, поєднуючи із самостійною роботою дітей.

В 1963-1965рр. публікуються праці Л.К. Назарової. Автор дає практичні поради щодо навчання грамоти враховуючи індивідуальні особливості школярів, вважаючи головним тут «поєднання колективних та індивідуальних форм роботи залежно від рівня знань та умінь учнів.» Значна увага приділяється самостійній роботі дітей, що сприяє розвитку їхньої творчої активності.

Це цікаво:

Методи стимулювання навчальної діяльності учнів
Їх умовно можна поділити на дві групи: а) методи формування пізнавальних інтересів учнів (використовуються прийоми, які викликають позитивні емоції – образність, цікавість, здивування, моральні переживання); стимулююча роль навчального матеріалу (створення ситуації новизни, актуальності); використа ...

Автентичні аудіоматеріали
Однією з найактуальніших проблем у викладанні іноземної мови сьогодні є необхідність більш глибокого вивчення світу носіїв мови. Без розуміння соціально-економічних систем, знання соціальної і політичної культур, вивчення історичних і культурних традицій, які формували образ мислення тих людей, з я ...

Методологічні засади педагогіки
Методологія науки – це вчення про принципи, методи і форми наукового пізнання. Методологічна основа – це науковий фундамент, з позиції якого дається пояснення основних педагогічних явищ і розкриваються їх закономірності. Розрізняють такі її рівні: а) вищий рівень - філософський; б) другий рівень – ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com