Початкова школа і диференціація навчання

Педагогіка і виховання » Диференціація навчання в освіті » Початкова школа і диференціація навчання

Проблема диференційованого навчання стає вже здавна. Щодо ближчого до нас часу, то ще в серпні 1918 р. І Всеросійський з’їзд вчителів інтернаціоналістів у своїй декларації проголосив, що особливістю нової школи в нашій країні має стати розвиток творчої активності і самостійності школярів. Тим паче, досвід уже був. Російськими і радянськими педагогами-дидактиками першої третини ХХст. Проблеми диференціації та індивідуалізації навчання трактувалися дуже широко і різнобічно. Проте деякі вчені вважали, що диференційований підхід до навчання не забезпечує розвитку кожного учня зокрема. Крім того, педагоги застосовували методи, які сприяли зменшенню кількості невстигаючих або розвитку кількості обдарованих учнів.

Недооцінка можливостей диференційованого навчання призвела до того, що в 20-ті роки для задоволення потреб народного господарства практикувалися «профнахили», які не виправдовували себе. Та все ж завдяки прогресивним ідеям Н.К. Крупської, А.В.Луначарського метод продовжував розвиватися.

Н.К.Крупська вперше висловила думку про пряму залежність успішної роботи педагога від того, наскільки правильно обрані ним методи навчання для кожного учня. Творчий пошук, спрямований на виявлення оптимальних умов для індивідуально - диференційованого підходу до навчання, продовжується і в 30-ті роки.

Поряд з удосконаленням старих форм диференційованого підходу в цей період водночас спостерігається заочний спад теоретичної думки.

Та починаючи з 1944 р., на сторінках педагогічних журналів з’являються статті про необхідність здійснення індивідуально-диференційованого підходу до навчання семилітніх дітей, аби вчити їхні психологічні особливості.

Педагогічна громадськість повернулася до обговорення цього питання у зв’язку з тим, що грамотність учнів початкових класів значно знизилась. С.П.Редозубов пропонував класоводам працювати з класом в цілому, і зокрема з учнями, поєднуючи із самостійною роботою дітей.

В 1963-1965рр. публікуються праці Л.К. Назарової. Автор дає практичні поради щодо навчання грамоти враховуючи індивідуальні особливості школярів, вважаючи головним тут «поєднання колективних та індивідуальних форм роботи залежно від рівня знань та умінь учнів.» Значна увага приділяється самостійній роботі дітей, що сприяє розвитку їхньої творчої активності.

Це цікаво:

Педагогічні умови організації професійного виховання в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю в Україні
В Україні у досліджуваний періоду управління професійно - технічною освітою кадрів для швейної промисловості здійснювалося централізоване. Безпосереднє управління навчально-виховним процесом, контроль за роботою училищ, планування підготовки в них робітників і напрямок закінчивших училище у народне ...

Вікові особливості щодо розвитку зв’язного мовлення
У дошкільному віці мовлення дитини виконує функції спілкування, пізнання світу, планування власних дій та спільної діяльності. Дитина оволодіває в основному розмовним стилем усної літературної мови. Мовлення її діалогічне, ситуативне, зв’язане з певною життєвою ситуацією і зрозуміле тільки в цій си ...

Визначення понять "молодь" та "студентство"
Розглянемо питання співвідношення понять "молодь" та "студентство". По-перше, слід розтлумачити сам термін "молодь". Отже молодь - це суспільно диференційована соціально-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культур ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com