Види диференціації

Диференційоване навчання. Класно-урочна система вимагає удосконалення навчального процесу шляхом диференціації завдань і методики навчання залежно від можливостей учнів. Навчально-виховний процес, який враховує типові індивідуальні особливості учнів, прийнято називати диференційованим, а навчання за таких умов - диференційованим навчанням.

Види диференціації:

а) за здібностями, коли учні розподіляються по навчальних групах за одною з ознак: за загальними здібностями; за окремими здібностями. У першому випадку за результатами успішності учні розподіляються по класах А, В, С і навчаються за відповідними програмами. Можливі переводи з одного в інший клас. У другому випадку учні групуються за здібностями до тої чи іншої групи предметів (гуманітарних, природничих, фізико-математичних);

б) за відсутністю здібностей: учні, що не встигають з тих чи інших предметів, групуються у класи, в яких ці предмети вивчаються за заниженим рівнем і в меншому обсязі (Франція);

в) за майбутньою професією: навчання дітей в музичних, художніх, 179 з поглибленим вивченням іноземних мов школах;

г) за інтересами учнів: навчання в класах чи школах з поглибленим вивченням фізики, математики, хімії, інших предметів;

ґ) за талантами дітей: важливо відшукати серед дітей таланти і створити умови для їх всебічного розвитку (в Тернополі — школа "Відродження"). Пошуки здійснюються шляхом різноманітних конкурсів, олімпіад. За Н.С. Лейтисом для здібних дітей характерні: уважність, зібраність, постійна готовність до напруженої праці; готовність до праці, що переростає в працелюбність, в потребу працювати безупинно, без відпочинку; швидкість мислення, висока продуктивність розумової праці; широке коло пізнавальних інтересів, що виступають постійним стимулом розумової активності.

Диференційоване навчання у практичній діяльності вчителя:

а) всі учні одержують однакової складності завдання, але слабшим учням надається індивідуальна допомога під час їх виконання;

б) слабшим учням даються окремі завдання;

в) спочатку дається легше завдання, але згодом ускладнюється додатковим завданням.

У цілому диференціація завдань за змістом може бути: за кількістю завдань; за ступенем їх трудності; за ступенем самостійності їх виконання.

Учнів, відповідно до їх навчальних можливостей, можна умовно поділити на такі групи:

Учні з дуже високими навчальними можливостями характеризуються здатністю швидко засвоювати матеріал, вільно вирішувати завдання, з інтересом самостійно працювати, потребують складніших завдань.

Учні з високим рівнем навчальних можливостей характеризуються міцними знаннями, володіють навичками самостійної роботи, не поступаються першій групі у засвоєнні матеріалу, але не завжди старанно закріплюють вивчене, бо їм не властива висока працездатність. Вони вимагають корекції їх роботи, періодичного контролю за їх навчальною діяльністю.

Учні зі середніми навчальними можливостями характеризуються здатністю вчитися нормально, для окремих властива висока научуваність при низькій навчальній працездатності, для інших — середня научуваність при середній працездатності, вимагають оперативної підтримки і допомоги педагога.

Учні з низькими навчальними можливостями мають низький рівень научуваності або навчальної працездатності, вимагають спеціального підходу педагога.

Це цікаво:

Реалізація змісту навчальної програми в поурочному плануванні
Процес навчання має будуватися на основі об'єктивних законів психології навчання і принципах дидактики – науковості, систематичності, послідовності, наочності і доступності, усвідомленості і активності, індивідуального підходу у навчанні, міцності та грунтовності знань, принципах виховуючого навчан ...

Аналіз ефективності експериментального дослідження
Виявлення ефективності розробленої системи вправ і задач у формуванні математичних уявлень і понять у молодших школярів ми здійснювали на основі порівняння сформованості відповідних навичок та вмінь в учнів експериментального класу порівняно з контрольним, де використовувалася звичайна система навч ...

Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця
Визначаючи професійну діяльність фахівця, необхідно знати місце його використання. Місце його використання занесемо в таблицю 1.2.1 Таблиця 1.2.1 Найменування трудових процесів фахівця Місця використання фахівця Ремонт, регулювання, налагодження, монтаж, повірка контрольно-вимірювальних приладів та ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com